Рішення № 27634052, 19.11.2012, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

1028/477/12

2/1028/386/12

РІШЕННЯ

Іменем України

/заочне/

19 листопада 2012 року Яготинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Литвин Л.І.

при секретарі Ковряк О.О.

за участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні майном та вселення,

Встановив:

Позивач звернувся до Яготинського районного суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні майном та вселення, в котрій зазначено, що 18 лютого 1989 року між ним та відповідачкою був зареєстрований шлюб. Від шлюбу вони мають двох повнолітніх дітей, доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2. Їх сімейне життя не склалося, в зв"язку з чим він подав до суду позов про розірвання шлюбу. В 2000 році, за час шлюбу ними був придбаний автомобіль ВАЗ 21061, який зареєстрований у Баришівському МРЕВ 17 березня 2001 році та видано державний номерний знак НОМЕР_1. Крім цього, у 2006 році вони за кошти сімейного бюджету за договором купівлі-продажу придбали за 18 000 гривень будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, де вони обоє на даний час зареєстровані та мешкають. При укладенні договору купівлі-продажу будинку від 13.06.2006 року, за домовленістю між ними покупцем зазначена відповідачка.. Крім того, відповідачкою було приватизовано земельну ділянку, на якій розташований будинок. З 10 липня 2012 року його дружина безпідставно не впускає його до будинку, закриває вхідні двері на ключ та двері огорожі домоволодіння. Також 14 липня 2012 року з гаража на території їх домоволодіння зник їх автомобіль. Оскільки і автомобіль і домоволодіння були придбані ними за час шлюбу за спільні кошти, тому позивач вважає, що має право користуватись вищевказаним майном на тих самих умовах, що і його дружина. Враховуючи вищевикладене, просив зобов"язати відповідачку не чинити йому перешкод в користуванні будинком за АДРЕСА_1, забезпечити йому вільний доступ до житла та проживання в ньому, вселити його в будинок та зобов"язати відповідачку ОСОБА_3 не чинити йому перешкод в користуванні автомобілем ВАЗ 21061, державний номерний знак НОМЕР_1, який зареєстрований у Баришівському МРЕВ 17 березня 2001 року, передати йому дублікат ключів від нього та технічний паспорт, стягнути з відповідачки судові витрати.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та вточнив, що просить усунути перешкоди в користуванні будинком шляхом передачі йому ключів від вхідних дверей.

В судовому засіданні 25 вересня 2012 року відповідачка заперечувала проти позову та пояснила, що позивач залишив сім"ю. З 15 липня 2012 року він не спілкується з нею. Перед цим періодично не ночував вдома, з березня 2012 року не давав грошей, не сплачував комунальні послуги. Він забрав автомобіль і причіп, забрав з гаража та сараю їх спільне майно, зокрема, велосипед, цукор, кукурудзу, сапи, з будинку- постільну білизну, посуд, і тоді вона приблизно в серпні місяці поміняла замки в будинку. В подальшому вона віддала всі ключі ОСОБА_4, щоб той передав їх позивачу, але ОСОБА_5 також уникає зустрічі з ОСОБА_4, так як вона передавала ним листи із суду, адресовані ОСОБА_5Автомобіль на підставі заяви позивача знаходиться на території Яготинського РВГУ.

В судове засідання, призначене до розгляду на 15 годин 30 хвилин 19 листопада 2012 року відповідачка не з"явилась, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, враховуючи, що в справі є достатньо доказів для її заочного розгляду, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково.

З договору купівлі-продажу будинку від 13 червня 2006 року (а.с.4) вбачається, що ОСОБА_6 продала, а ОСОБА_3 купила житловий будинок за № 37 з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1.

З облікової картки приватного АМТ (а.с.5) вбачається, що автомобіль ВАЗ 21061 державний номерний знак НОМЕР_1 зареєстрований 17 березня 2001 року в Баришівському МРЕВ та його власником є ОСОБА_2.

З копії паспорта (а.с.6) вбачається, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Червоні Яри Таращанського району Київської області та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

З копії постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 30 липня 2012 року (а.с.18) вбачається, що в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ст.ст. 185, 356,357 КК України відмовлено за відсутністю в їх діях складу злочину.

З матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи вбачається, що 21 липня 2012 року до Яготинського РВГУ МВС України в Київській області надійшла заява ОСОБА_5 про те, що з 10 липня 2012 року його дружина ОСОБА_3 без пояснення причин не впускає його до будинку. Крім того, 14 липня 2012 року з гаража, який знаходиться на території їх домоволодіння і замикається на кілька замків, зник автомобіль ВАЗ 2106 д.н.з.НОМЕР_1, власником якого він зареєстрований, в зв"язку з чим він змушений повідомити про це органи внутрішніх справ. В ході перевірки встановлено, що на протязі останнього часу між подружжям ОСОБА_2 тривають неприязні стосунки, з приводу чого вони подали до суду позов про розлучення та поділ майна. 14 липня 2012 року близько 7 години ОСОБА_5 приїхав до свого місця проживання, та в приміщенні гаража виявив відсутність автомобіля, при цьому двері в гараж були замкнені та не пошкоджені. ОСОБА_3 від будь-яких пояснень відмовилась. З заяви ОСОБА_5 від 9 серпня 2012 року вбачається, що він передав автомобіль на зберігання до Яготинського РВГУ МВС України в Київській області. Постановою ДІМ Яготинського РВГУ від 25 липня 2012 року в порушенні кримінальної справи за ст. ст. 185,356 КК України по даному факту було відмовлено за відсутністю складу злочину.

З постанов про відмову в порушенні кримінальної справи від 20 липня 2012 року, від 30 липня 2012 року та від 25 вересня 2012 року вбачається, що між подружжям ОСОБА_2 існує спір про розподіл майна, з приводу чого вони неодноразово зверталися з заявами до Яготинського РВГУ.

В силу ст. 60 ч.1 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

В силу ч.1 ст. 321 ЦК УКраїни право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.

Відповідно до ст. 155 ЖК України жилі будинки, що є в приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком, крім випадків, постановлених законодавством.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який на даний час розірвано. За час шлюбу ними був придбаний автомобіль ВАЗ 21061, державний номерний знак НОМЕР_1, який зареєстрований у Баришівському МРЕВ. У 2006 році сторони за кошти сімейного бюджету придбали житловий будинок за АДРЕСА_1, право власності на який було зареєстровано за ОСОБА_3 В будинку на даний час зареєстровані і позивачка і відповідач. Вказане майно є спільною сумісною власністю подружжя. Між сторонами виник спір щодо розподілу майна. Відповідачка з тих підстав замінила ключі від вхідних дверей будинку в серпні 2012 року, що підтверджується її показами, даними в судовому засіданні. Оскільки відповідачка визнала ті обставини, що замінила ключі від вхідних дверей будинку, то в силу ст. 61 ЦПК України вони не підлягають доказуванню. В силу ст. 155 ЖК України жилі будинки, що є в приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком, крім випадків, постановлених законодавством, а тому, суд вважає, що позивача необхідно вселити в будинок. Враховуючи дані обставини, суд вважає, що вимоги позивача грунтуються на законі та підлягають до задоволення. Разом з тим, вимоги про усунення перешкод в користуванні автомобілем не підлягають до задоволення, оскільки з заяви ОСОБА_2 вбачається, що він передав автомобіль на зберігання до Яготинського РВГУ МВС України в Київській області. Доказів стосовно того, що відповідачка чинить перешкоди в користуванні автомобілем позивач по даній справі суду не надав, в зв"язку з чим, суд вважає вимоги позову в цій частині недоведеними та такими, що не підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 10,60,209,212, 213-215, 218,224,226 ЦПК України, ст. ст. 60 ч.1, 61 ч.5, 63, 70 ч.1, ч.1 ст. 321 ЦК України, ст. 155 ЖК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні майном та вселення задовольнити частково.

Зобов"язати ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_2 в користуванні житловим будинком за АДРЕСА_1 шляхом передачі йому ключів від вхідних дверей будинку та вселити ОСОБА_2 в будинок за АДРЕСА_1.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, котра може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги через Яготинський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Литвин Л.І.