Вирок № 27632968, 22.11.2012, Шполянський районний суд Черкаської області

В И Р О К справа 2323/5454/2012

провадження № 1/2323/216/2012

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.11.2012 р. Шполянський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого судді КРАВЧУКА В.М.

за участю секретаря ТКАЧЕНКО В.Б.

прокурора ПИЛИПЧУК А.І.

потерпілого ОСОБА_1

представника потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шпола Черкаської області кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Негровець, Міжгірського району, Закарпатської області, українки, громадянки України, з неповною середньою освітою, не одруженої, не працюючої, жительки АДРЕСА_1, раніше не судимої, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Підсудна ОСОБА_3 11 вересня 2012 року, близько 20-30 год., на перехресті вулиць П'ятихатка та Привокзальна в с. Іскрене, Шполянського району, Черкаської області, під час сварки, що переросла в бійку, діючи умисно, нанесла удари дерев'яною палицею по руці ОСОБА_1, чим спричинила останньому тілесні ушкодження у вигляді перелому лівої ліктьової на границі середньої та дистальної третини руки, що згідно висновку судово-медичної експертизи №96 А від 08.10.2012 року відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, за ознакою тривалості розладу здоров'я.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 свою вину в пред'явленому їй обвинуваченні визнала повністю, щиро розкаялася і показала, що дійсно 11 вересня 2012 року, близько 20-30 год., на перехресті АДРЕСА_1, на грунті особистих неприязних відносин, під час сварки, яка переросла в бійку, вдарила по руці дерев'яною палицею ОСОБА_1. В скоєному щиро розкаялася, завдані збитки відшкодувала, просила суворо не карати. Цивільний позов, заявлений прокурором, визнала в повному обсязі.

Враховуючи, що учасники судового розгляду не оспорюють фактичні обставини справи, судом встановлено, що підсудна та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності та істинності їх позицій, вислухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ст. 299 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, за виключенням документів, що характеризують особу підсудної.

Перевіривши істинність й добровільність визнавальних показів підсудної, істинність, належність, достовірність та допустимість інших доказів по справі, встановивши, що учасники судового процесу не заперечують проти них і правильно розуміють їх сутність, суд вважає, що винність підсудної ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй злочину доказана і дії підсудної ОСОБА_3 суд кваліфікує по ч. 1 ст. 122 КК України як умисне нанесення середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

При призначенні підсудній ОСОБА_3 виду і міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудної, яка характеризується позитивно, здійснює догляд за братом-інвалідом, раніше не судима, злочин вчинила вперше, за даними Шполянської ЦРЛ підсудна на диспансерному обліку в лікарів -нарколога та психіатра Шполянської ЦРЛ не перебуває, добровільно відшкодувала завдані збитки. Обставинами, що пом'якшують покарання підсудної суд вважає щире каяття, добровільне відшкодування завданих збитків, обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним призначити підсудній ОСОБА_3 покарання в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 122 КК України, у виді позбавлення волі, але вважає, що виправлення підсудної можливе без ізоляції від суспільства, тому суд вбачає підстави до застосування ст. 75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з встановленням іспитового строку та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

В зв'язку з добровільним відшкодуванням завданих злочином збитків, потерпілий ОСОБА_1 від заявленого цивільного позову відмовився. Цивільний позов, заявлений прокурором в інтересах Шполянської центральної районної лікарні імені братів М.С. і О.С. Коломійченків про відшкодування коштів, затрачених на лікування потерпілого ОСОБА_1 в сумі 1838,88 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі. Речові докази та судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324-335 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України і призначити їй покарання -2 (два) роки позбавлення волі.

Застосувати ст. 75 КК України і звільнити засуджену від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк - 1 (один) рік.

Згідно п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України зобов'язати засуджену ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередній у вигляді підписки про невиїзд.

Стягнути із засудженої ОСОБА_3 на користь Шполянської центральної районної лікарні імені братів М.С. і О.С. Коломійченків, рах. №35412001003375, код 02005496, ГУ ДКСУ в Черкаській області, МФО 854018, кошти, затрачені на лікування потерпілого ОСОБА_1 в сумі 1838,88 грн.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області через Шполянський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя В.М. Кравчук