Рішення № 27632592, 21.11.2012, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 1813/5012/2012

2/1813/1126/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2012 р. Охтирський міськрайсуд Сумської області в складі:

головуючого -судді Олійник О.В.

при секретарі Наливайкіній Н.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка справу за позовом

Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів в розмірі 16332,87 грн.

та зустрічним позовом

ОСОБА_1 до Харківського національного університету внутрішніх справ про визнання недійсною угоди про підготовку фахівців в Національному університеті внутрішніх справ за державним замовленням,

ВСТАНОВИВ:

03.10.2012 р. позивач звернувся до суду із позовом про стягнення грошових коштів в розмірі 16332,87 грн. з відповідача, мотивує вимоги тим, що 10.10.2003 року між Харківським національним університетом внутрішніх справ (надалі -ХНУВС) та відповідачем було укладено Угоду про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України. Після закінчення ХНУВС відповідача було відраховано зі складу курсантів та відкомандировано для подальшого проходження служби до УМВС України в Сумській області. Наказом УМВС України в Сумській області № 155 о/с від 26.12.2008 року відповідача було звільнено з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни. Відповідно до п. 2.5., п. 3, п. 6 Угоди відповідач зобов'язувався у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням під час навчання в університеті згідно з затвердженим розрахунком. Сума витрат складає 16332,87 грн., яку відповідач не відшкодував, тому позивач просить стягнути вказану суму у судовому порядку.

02.11.2012 року відповідач звернувся до суду з зустрічними позовними вимогами про визнання недійсною угоди від 10.10.2003 року, укладеної між ХНУВС та ОСОБА_1, посилаючись на те, що на час укладення Угоди він був неповнолітнім, а також, що не був обізнаний зі змістом Угоди.

Представник позивача за первісним позовом до суду не з'явилася, подала заяву про розгляд справи у відсутність представника позивача. Подала до суду письмову заяву, якою вимоги по первісному позову підтримала, а по зустрічному позову не визнала, посилаючись на те, що ОСОБА_1 роз'яснювався зміст угоди двічі -при відборі кандидатів на навчання та після зарахування до складу курсантів ХНУВС, ОСОБА_1 у період навчання не оспорював дійсність укладеної угоди та не заявляв претензій другій стороні угоди.

Просить до зустрічного позову застосувати строк позовної давності, оскільки в межах позовної давності ОСОБА_1 до суду не звертався з заявою про визнання недійсною угоди від 10.10.2003 року.

Відповідач за первісним позовом та його представник у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, а зустрічні позовні вимоги підтримали та пояснили, що угода від 10.10.2003 року про підготовку фахівців за державним замовленням підписував будучі неповнолітнім, не мав повного обсягу дієздатності, пусті графи в угоді підписував власноручно. При цьому курсантів зібрали в актовому залі, не надали можливості прочитати угоду, не роз'яснили її змісту, а примусили підписати, примірник угоди не надали. Відмова від підписання угоди означала автоматичне звільнення з університету, а він хотів навчатися далі. Зі змістом угоди він познайомився тільки 19 жовтня 2012 року, коли отримав поштою позовну заяву, тому вважає строк позовної давності не порушеним, а таким, що відраховується від цієї дати. Просили у задоволенні первісних позовних вимог відмовити, зустрічні позовні вимоги задовольнити.

Суд, вислухавши пояснення відповідача за первісним позовом та одночасно позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1, його представника, проаналізувавши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 10 жовтня 2003 року між Харківським університетом внутрішніх справ та рядовим міліції, курсантом першого курсу факультету кримінальної міліції ХНУВС ОСОБА_1 було укладено угоду про підготовку фахівців в Національному університеті внутрішніх справ за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування (далі - Угода, а.с. 3).

Відповідно до ст. 13 Цивільного кодексу Української РСР, який діяв на момент укладення спірної Угоди, неповнолітні віком від 15 до 18 років вправі укладати угоди за згодою своїх батьків (усиновителів) або піклувальників.

Ст. 53 Цивільного кодексу Української РСР встановлює, що угода, укладена неповнолітнім віком від 15 до 18 років без згоди його батьків (усиновителів) або піклувальників, може бути визнана судом недійсною за позовом батьків (усиновителів) або піклувальників.

Відповідно до ст. 222 ЦК України, правочин, який неповнолітня особа вчинила за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів), піклувальників, може бути згодом схвалений ними у порядку, встановленому ст. 221 цього Кодексу, а також даний правочин може бути визнаний судом недійсним за позовом заінтересованої особи.

Як вбачається зі змісту Угоди, вона була укладена ОСОБА_1 10 жовтня 2003 року. Станом на цю дату ОСОБА_1 було повних 17 років, тобто він не мав повного обсягу цивільної дієздатності. Дана Угода в порушення ст. 13 Цивільного кодексу Української РСР не містить даних, що вона укладена за згодою його батьків.

Представник Харківського національного університету внутрішніх справ наполягав на застосуванні строку позовної давності як підставу для відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 на час укладення спірної угоди не досяг повноліття, то відповідно до ч. 4 ст. 261 ЦК України у разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи, позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.

ОСОБА_1 досяг повноліття 10 травня 2004 року, а тому з врахуванням положень ч. 4 ст. 261 ЦК України мав право на звернення до суду про визнання угоди недійсної, починаючи з 10.05.2004 року по 10.05.2007 року, проте звернувся з зазначеним позовом 02 листопада 2012 року, тобто після спливу строку позовної давності.

Також не зверталися до суду з вимогами про визнання недійсною даної Угоди в межах строку позовної давності і батьки ОСОБА_1

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що його батьки були обізнані з тим, що він навчався у Харківському університеті внутрішніх справ за кошти державного бюджету, і заперечень з цього приводу не мали. Якби він знав, що до нього будуть такі грошові вимоги з боку університету, він би не звільнявся зі служби, а продовжував би роботу протягом трьох років.

Суд не приймає до уваги твердження ОСОБА_1 про те, що ні він, ні його батьки не знали про пункт договору, який встановлює обов'язок відшкодувати навчальному закладу витрачені на його навчання кошти в разі звільнення зі служби до спливу трьох років, так як даний обов'язок встановлено не тільки у спірній Угоді, а і в інших нормативних актах, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.

Крім того, ніщо не заважало ОСОБА_1 ознайомитися детально зі змістом Угоди, яку він уклав 10.10.2003 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсною Угоди заявлені з пропуском строку позовної давності.

Судом також не встановлені обставини, які б свідчили про те, що Угода укладена під впливом насильства.

Той факт, що в разі не підписання Угоди з боку курсантів, для них могли б настати несприятливі наслідки у вигляді звільнення з навчання, жодним чином не свідчать про існування з боку начального закладу примушування до підписання спірної Угоди.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсною Угоди не підлягають задоволенню.

Відповідно до пунктів 2.5, 3, 6 спірної Угоди, ОСОБА_1 зобов'язувався відшкодувати МВС України вартість навчання, в разі звільнення з органів внутрішніх справ з підстав, передбачених у розділі 3 Угоди, в тому числі, за порушення трудової дисципліни.

Відповідно до наказа ХНУВС № 308 від 05.07.2007 року після закінчення навчання лейтенант міліції ОСОБА_1 був відрахований зі складу курсантів університету та відкомандирований до УМВС України в Сумській області для подальшого проходження служби.

Наказом УМВС України в Сумській області № 729 від 08.12.2008 року лейтенанта міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ України за п. 64 «є»Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, тобто за порушення дисципліни (а.с. 5).

Як передбачено п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України № 992 від 22.08.1996 року «Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням», яка діяла на момент вступу ОСОБА_1 до університету, у разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.

Відповідно до п. 3.5 Порядку підготовки фахівців у вищому навчальному закладі МВС України за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування, затвердженого наказом МВС України від 30.08.1999 року № 660, який діяв на момент укладення Угоди та навчання ОСОБА_1 в університеті, у разі неприбуття молодого фахівця до місця розподілу або відмови без поважної причини стати до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення службової дисципліни чи звільнення за власним бажанням, без поважних причин, протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.

Відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням осіб, навчання яких за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС прирівнюється до проходження військової служби, регламентується також Порядком відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 313 від 1 березня 2007 року, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин. Відповідно до ст. 1 цього Порядку, право навчального закладу на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням осіб, навчання яких здійснювалось за державним замовленням, виникає в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Таким чином, спір про стягнення витрат, пов'язаних з навчанням, випливає з договірних правовідносин, умови даної угоди порушені відповідачем, тому відповідач на підставі наведених вище норм права та ст. 526 ЦК України повинен відшкодувати позивачеві витрати, які поніс навчальний заклад на його навчання.

З довідки-розрахунку, наданої позивачем, вбачається, що витрати на утримання ОСОБА_1 за час його навчання у вищому навчальному закладі за період з 2003 року по 2007 рік склали 16332,87 грн., що включає витрати на комунальні послуги, речове забезпечення, харчування, грошове забезпечення на загальну суму 16332,87 грн. (а.с. 7).

Оскільки відповідач у судовому засіданні не заперечував факт отримання за час навчання у ХНУВС грошового, речового, продовольчого забезпечень та комунальних послуг, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача за первісним позовом щодо стягнення фактичних витрат, пов'язаних з навчанням.

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України, в разі задоволення позову з відповідача підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 261, 267, 526, 629 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 58-60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Харківського національного університету внутрішніх справ, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (ЄДРПОУ 08571096, п/р 31259272210027 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Харківській області, МФО 851011) фактичні витрати пов'язані з навчанням на загальну суму 16 332 (шістнадцять тисяч триста тридцять дві) грн. 87 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (ЄДРПОУ 08571096, п/р 31259272210027 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Харківській області, МФО 851011) судовий збір в сумі 214,60 грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Харківського національного університету внутрішніх справ - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяО. В. Олійник