Рішення № 27632273, 02.10.2012, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1108/2929/12

Провадження № 2/1108/648/12

02.10.2012 року. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого -судді Гершкул І.М.,

при секретарі -Гончаровій К.О.,

за участю сторін та їх представників,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до голови Соколівської сільської ради, Кіровоградського району та області, ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся із позовом до відповідача, де просить зобов'язати відповідача повернути позивачу незаконно відібраний будівельний візок, який належить позивачу на праві власності, а також стягнути із відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 20 000 грн. та судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 30.04.2012 року позивач за допомогою візка вивіз будівельне сміття у піщаний кар'єр, що знаходиться в с. Соколівське, Кіровоградського району та області. Коли позивач повертався з кар'єру його зупинив відповідач та відібрав візок, а потім 03.05.2012 року адмінкомісією сільської ради було складено адміністративні матеріали щодо позивача за вивіз сміття у не відведеному для цього місці та накладено адміністративне стягнення -попередження. На вимоги позивача про повернення візка відповідач постійно відмовляє. Вказаними діями відповідач заподіяв позивачу не лише матеріальну шкоду, а також моральну шкоду, яка полягає у принижені честі та гідності, емоційних стресах та погіршенні стану здоров'я -часте підвищення тиску та біль в серці.

Позивач в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов з підстав викладених у позовній заяві. Крім цього, зазначив, що сільська рада пропонувала повернути йому візок, проте вимагала від нього розписку про отримання візка, однак він відмовляється писати розписку, оскільки факт вилучення візка документально не зафіксовано.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити позов. Крім цього, зазначив, що візок, який відповідач забрав у позивача, належить йому на праві власності, а позивачу він надав його для того, щоб він вивіз будівельні відходи, оскільки він сам не може цього зробити за станом здоров'я, а позивач є його родичем та погодився допомогти. Він заборонив позивачу писати будь-які розписки щодо отримання візка у сільській раді, оскільки при вилученні візка будь-які письмові матеріали не складались.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та зазначив, що вимоги позивача є необґрунтованими, оскільки він є сільським головою та зробив зауваження 30.04.2012 року позивачу про викидання сміття у не відведеному для цього місці. Позивач не відреагував на зауваження, залишив візок та пішов, а тому відповідач погрузив візок в автомобіль та відвіз у сільську раду. В подальшому, а саме 03.05.2012 року, адмінкомісією сільської ради розглянуто дане питання та прийнято відповідне рішення. Щодо повернення візка, то він знаходиться в сільській раді, проте позивач відмовляється його забирати, оскільки сільська рада вимагає написати розписку про повернення візка.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_4 заперечила позовні вимоги та зазначила, що вони є безпідставними та необґрунтованими, оскільки візок не належить позивачу на праві власності, а тому він не може ставити питання щодо його повернення. Крім цього, сільською радою 03.05.2012 року, після проведення засідання адмінкомісії, запропоновано позивачу забрати візок, проте позивач відмовився писати розписку про його отримання та підписувати будь-які документи, а тому візок залишився у сільській раді, проте будь-які дії з боку відповідача щодо перешкод в отриманні позивачем візка -відсутні. Крім цього, позовна заява не містить обґрунтування в чому саме полягає моральна шкода та її розміру.

Допитані в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суду пояснили, що 30.04.2012 року були свідками того, як ОСОБА_1 висипав сміття у піщаному кар'єрі та повертаючись до села зустрівся із ОСОБА_7 Про що вони розмовляли свідкам не відомо. Вони бачили, як ОСОБА_1 залишив візок та пішов до села, а ОСОБА_7 разом із сином та незнайомим чоловіком погрузили візок у автомобіль та поїхали.

Допитані в якості свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 суду пояснили, що 30.04.2012 року вони разом із ОСОБА_7 проїздили біля піщаного кар'єру та ОСОБА_7 побачив, що чоловік викидає сміття у кар'єр. Вони зупинились і ОСОБА_7 хотів поговорити із чоловіком, проте останній залишив візок та пішов до села, а тому вони поклали візок у багажник та поїхали.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, допитавши свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов необхідно залишити без задоволення, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що 30.04.2012 року ОСОБА_1 на прохання ОСОБА_3 взяв візок останнього та вивіз будівельне сміття у піщаний кар'єр, який розташований за селом Соколівське, Кіровоградського району та області. Коли ОСОБА_1 висипав сміття в кар'єрі, то повз на автомобілі проїздив голова Соколівської сільської ради ОСОБА_7, його син та ще один чоловік -ОСОБА_8 ОСОБА_7 зупинився та почав кликати ОСОБА_1, проте останній не чув, а тому вони під'їхали до ОСОБА_1 та зупинились. ОСОБА_7 вийшов із автомобіля та почав з'ясовувати чому ОСОБА_1 викинув сміття у не відведеному для цього місці, проте ОСОБА_1 нічого не пояснив, а залишив візок і пішов у село, при цього ОСОБА_7 зазначив, що викликає ОСОБА_1 на 03.05.2012 року на адмінкомісію. Потім, ОСОБА_7 та двоє інших осіб, які були з ним, погрузили візок у багажник автомобіля та поїхали. 03.05.2012 року відбулось засідання адмінкомісії сільської ради, де відносно ОСОБА_1 складено адміністративні матеріали та накладено адміністративне стягнення у виді попередження. ОСОБА_1 відмовився підписувати адміністративні матеріали, а також відмовився від пропозиції сільської ради забрати візок і написати письмову розписку про його отримання.

Відповідно до вимог ст.387 ЦК України власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна з чужого незаконного володіння з дотриманням вимог, передбачених Цивільним кодексом.

Аналіз даної норми свідчить, що позивачем за позовами про витребування майна із чужого незаконного володіння є власник, а підставами -обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння (це факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін.).

Матеріали справи свідчать, що позовну заяву пред'явлено ОСОБА_1, проте власником візка про витребування якого ставиться вимога у позові є ОСОБА_3, що останній підтвердив в судовому засіданні, а тому позов пред'явлено особою, яка не має право вимагати витребування майна з чужого незаконного володіння, тобто неналежним позивачем. Крім цього, відповідач намагався повернути позивачу візок, проте позивач відмовився його забирати, а тому з боку відповідача відсутні будь-які дії щодо перешкоджання позивачу отримати візок або його неповернення.

Згідно вимог ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб. Позивач у позовній заяві зазначає, що йому заподіяно моральну шкоду, яка полягає у принижені честі та гідності, емоційних стресах та погіршенні стану здоров'я -часте підвищення тиску та біль в серці, проте суду не надано жодного доказу, якими підтверджується наявність вказаних обставин та заподіяння відповідачем моральної шкоди позивачу.

Згідно вимог ст.ст.10,60,212 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, зваживши у сукупності наведені вище обставини, враховуючи, що суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд вважає, що необхідно відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, оскільки їх не доведено належними та достатніми доказами.

Керуючись ст.ст.387,1167 ЦК України, ст.ст.10,11,60,209,212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до голови Соколівської сільської ради, Кіровоградського району та області, ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння та відшкодування моральної шкоди -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області І.М. Гершкул