Рішення № 27631919, 12.11.2012, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/4197/2012

Провадження №2/2610/4523/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12 листопада 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Мальцева Д.О.,

при секретарі Жигня І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»про стягнення вкладу в банківських металах, відсотків за договором. інфляційних витрат та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача банківський метал, а саме: золото у зливках 999,9 проби номіналом 250 грам в кількості 2 штуки (всього 500 грам), що складає 16,08 тройських унцій та відсотки, які передбачені договором. Крім того, за порушення грошового зобов'язання відповідачем стягнути на користь позивача різницю встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми та моральну шкоду в сумі 10 000 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 17 червня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір строкового банківського вкладу в банківських металах «Золотий вклад для фізичних осіб». Предметом договору є розміщення в банку строкового вкладу в банківських металах шляхом відкриття вкладного рахунку у розмірі 250 грамів золота 999,9 проби, що складає 16,08 тройських унцій. Строк вкладу 12 місяців, а саме з 17.06.2008 року по 17.06.2009 року з відсотковою ставкою 5 % річних. 17.06.2009 року позивачка звернулася до відповідача із проханням повернути вклад в банківських металах та відсотки, проте, банк повідомив її, що свої зобов'язання за договором виконати не може, запропонував інші умови, що не відповідали умовам договору та не були вигідними для позивача. Згодом позивачка зверталася до керівництва банку ще декілька разів з проханням повернути вклад відповідно до умов визначених підписаним договором, але позитивної відповіді вона так і не отримала. На підставі викладеного, позивач просила задовольнити позов та стягнути з відповідача на її користь банківський метал, а саме: золото у зливках 999,9 проби номіналом 250 грам в кількості 2 штуки (всього 500 грам), що складає 16,08 тройських унцій, відсотки, які передбачені договором, різницю встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми та моральну шкоду в сумі 10 000 грн.

В ході розгляду справи, позивачка уточнила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача 39013,33 грн. борг за невиконання грошового зобов'язання з урахуванням встановленого індексу інфляції за 2 роки 9 місяців, 3% річних від простроченої суми в розмірі 17 244,31 грн. та моральну шкоду в сумі 10 000 грн.

Позивачка в судове засідання не з'явилась, надіслала до суду заяву в якій просила розглядати справу у її відсутність. Зазначила, що позовні вимоги підтримує з урахуванням уточнень, позов просила задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував. Зазначив, що позов є безпідставним та необґрунтованим на підставі викладеного у письмових запереченнях. Позов просив залишити без задоволення.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

В судовому засідання встановлено, що 17.06.2008 року між ВАТ КБ «Надра»та ОСОБА_1 було укладено Договір строкового банківського вкладу (депозиту) в банківських металах «Золотий вклад для фізичних осіб».

Відповідно до умов договору позивачка передала банку золото у зливках 999,9 проби номіналом 250 грам в кількості 2 штуки (всього 500 грам), що складає 16,08 тройських унцій, строком на 12 місяців (365 днів) зі сплатою 5% річних, що підтверджується актом прийому -передачі банківських металів від 09.06.2008 року (а.с. 7). Банк відкрив вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_2 на ім'я позивача. Вище зазначене не заперечується представником відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, після закінчення строку договору 17.06.2009 року, позивачка неодноразово зверталась до відповідача про повернення вкладу та нарахованих за ним процентів тільки шляхом видачі через касу банку зливків банківського металу, тобто відповідно до умов договору. Однак, банк замість виконання умов договору, пропонував інші умови, що не були сприятливими для позивача.

Пунктом 5.1 Договору банківського вкладу передбачено, що за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань по цьому Договору сторони несуть відповідальність, згідно з чинним законодавством України.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до звіту до депозиту № НОМЕР_4 грошовий вклад у золоті в розмірі 16,08 тройських унцій був перерахований на поточний рахунок клієнта, згідно поточного звіту за операціями по поточному рахунку № НОМЕР_5, на який було перераховано суму депозитного вкладу в розмірі 16,08 тройських унцій, 29 травня 2012 року відображені операції щодо видачі готівки в розмірі 8,04 тройських унцій золота з поточного рахунку та інші списання в розмірі 8,04 тройських унцій золота, що являють собою безготівкове поповнення поточного рахунку позивача, з якого 29.05.2012 року золото в розмірі 8,04 тройських унцій було покладено позивачкою на депозитний рахунок, що підтверджується поточним звітом за операціями по поточному рахунку № 80926287.

Отже, на даний час кошти в розмірі 8,04 тройських унцій знаходяться на іншому депозитному рахунку № НОМЕР_3 відкритому позивачкою 29.05.2012 року, що підтверджується звітом по депозиту № НОМЕР_3.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

У зв'язку з несвоєчасним поверненням вкладу та нарахованих процентів по договору відповідачем позивачу, на день розгляду справи відповідачем не надано до суду належних доказів щодо виконання банком грошового зобов'язання відповідно до умов вказаних договором.

Таким чином, оскільки в судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що відповідач вчасно не виконав зобов'язання щодо повернення позивачу суми депозиту та нарахованих процентів, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги про стягнення на його користь з відповідача трьох процентів річних за весь час прострочення грошового зобов'язання в розмірі -17 244 грн. 31 коп., який підтверджується розрахунками позивача, наведеними у позовній заяві, перевіреними у судовому засіданні, є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»грошове зобов'язання -зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно -правового договору та інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про банки та банківську діяльність»вклад (депозит) -це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 192 ЦК України встановлено, що законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги (п. 2 Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджених наказом Державного комітету статистики України від 14 листопада 2006 року N 519).

Показником, який характеризує рівень інфляції, є індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді порівняно з базисним.

Тобто за змістом ст. 625 ЦК України встановлений індекс інфляції враховується до суми боргу в разі наявності між сторонами грошових зобов'язань у валюті України - гривні.

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на її користь борг в сумі 39 013,33 грн. за невиконання грошового зобов'язання з урахуванням встановленого індексу інфляції за 2 роки 9 місяців не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Судом було встановлено, що між позивачем та відповідачем діяли договірні правовідносини, які регулюються ЦК України.

Умовами договору, укладеного між позивачем та відповідачем, відшкодування моральної шкоди не передбачено. Також не передбачено і ЦК України відшкодування моральної шкоди в зв'язку з невиконанням договірних зобов'язань. Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000 грн. не підлягають задоволенню.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 15, 525, 526, 530, 625, ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 218, 292, 294 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»-задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»(м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 3% річних за неналежне виконання грошових зобов'язань за договором строкового банківського вкладу в банківських металах від 17.06.2008 року у розмірі 17 224, грн. 31 коп.

В задоволенні інших вимог -відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: