Рішення № 27627075, 20.11.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2012 р.Справа № 5023/4758/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Захарченко О.В.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Хлібна нива" , с.Косарі до ТОВ "Торговий дім "ТИСА" Харків", с.Ржавець простягнення 402820,63 грн.

за участю представників сторін:

позивача - Романова І.М. за довіреністю № б/н від 02.10.2012 р.

відповідача - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 392591,74грн. основного боргу та 10228,89грн. - 3% річних. Свої вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов*язань за договором дистриб*юції № 10 від 04.01.2011р., внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Представник позивача в судовому засіданні надав заяву, у якій зазначено, що в тексті позовної заяви, поданої до суду, було допущено технічну помилку: сума боргу вказана 392591,74грн. замість 392591,69грн. За таких обставин, позивач уточнив свої позовні вимоги, та просить суд стягнути з відповідача 392591,69грн. заборгованості за поставлений товар та 10228,89грн. 3% річних.

Оскільки подана позивачем заява не суперечить вимогам ст. 22 ГПК України, не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд приймає заяву до розгляду.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з*явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, наявне в матеріалах справи.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

04.01.2011р. між сторонами укладено договір дистриб*юції № 10 (надалі - Договір).

Відповідно до умов укладного Договору позивач (постачальник) надає відповідачу (дистриб*ютору) право неексклюзивної Дистриб*юції - право продажу продукції на визначеній в додатку № 1 до даного Договору території дистриб*юції, при цьому за постачальником залишається право особисто або через інших осіб реалізовувати на зазначеній території дистриб*юції аналогічну продукцію, а також зобов*язується поставити, а дистриб*ютор зобов*язується прийняти і оплатити продукцію торгових марок: "Холодний яр", "Славна ягідка", "Проста" (надалі - продукція), а саме горілки та горілки особливі, настоянки, настоянки гірки, а також бере на себе зобов*язання по розповсюдженню продукції виключно на території дистриб*юції.

На виконання умов Договору та взятих на себе зобов*язань позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 777979,04грн., що належним чином підтверджується наявними в матеріалах справи засвідченими копіями видаткових накладних № 29 від 19.01.2011р. на суму 61 125,36 грн., № 79 від 09.02.2011р. на суму 38688,92грн., №1 від 01.04.2011р. на суму 351402,34грн., № 41 від 26.08.2011р. на суму 179072,72грн. та № 8 від 03.11.2011р. на суму 147689,70грн.

Пунктом 5.3. Договору сторони домовилися, що оплата поставленої продукції здійснюється в національній валюті України гривні, на умовах відстрочення платежу 30 календарних днів з моменту поставки продукції, шляхом перерахування належної до оплати суми коштів з розрахункового рахунку дистриб*ютора на розрахунковий рахунок постачальника.

Однак відповідач, в порушення умов Договору та взятих на себе зобов*язань за отриману від позивача продукцію розрахувався лише частково на суму 271434,17грн. Окрім того, у зв*язку з тим, що при транспортуванні товару частина його була пошкоджена, сторони домовилися, що зазначена сума буде відмінусована від суми боргу. За таких обставин заборгованість відповідача перед позивачем склала 392591,69грн., що також підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.12.2011р. по 31.12.2011р. включно, який підписано та скріплено печатками сторін.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вказані обставини суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови укладеного з позивачем Договору та вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 392591,69грн. боргу за поставлену продукцію обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Оскільки згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача 3% річних, тому вимога про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 10228,89грн. за період з 04.12.2011р. по 16.10.2012р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд вважає необхідним витрати по сплаті судового збору у сумі 8056,41грн. покласти на відповідача.

Враховуючи викладене, та керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 599, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 22, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ТИСА»Харків» (62459, Харківська обл., Харківський р-н., с. Ржавець, вулиця Калініна, буд.36, в тому числі р/р 26000805800762 в ХОФ ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 351016, код ЄДРПОУ 3469171) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібна нива» (20813, Черкаська обл., Кам'янський р-н, с. Косарі, вул., Кірова, 1, в тому числі р/р 260083381 в ПАТ „Легбанк" м. Київ, МФО 300056, код ЄДРПОУ 32480414) 392591,69грн. основного боргу, 10228,89грн. 3% річних та 8056,41грн. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повне рішення складено 21.11.2012 р.

Суддя Присяжнюк О.О.