Ухвала суду № 27626725, 20.11.2012, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа№2515/7168/2012

Провадження №6/2515/1762/2012

Ухвала

20 листопада 2012 року

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді Маслюк Н. В.

при секретарі Чвірова О. О.

з участю представників заінтересованої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Чернігові заяву Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про видачу виконавчого документа з виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» у складі судді Нечай М.В. (одноособово) по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В с т а н о в и в:

ПАТ «Альфа-Банк» звернулось до суду з заявою про видачу виконавчого документа з виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 18.10.2011 року по справі №3155-6/499/11 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Альфа-Банк» 426 575 грн. 40 коп заборгованості за кредитним договором, 100 грн. 00 коп витрат по сплаті третейського збору. При цьому ПАТ «Альфа-Банк» вказує, що справа №3155-6/499/11 розглянута з дотриманням вимог Закону України «Про третейські суди» і рішення набрало законної сили.

Представник заявника в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений, в матеріалах справи міститься заява представника ПАТ «Альфа-Банк» про розгляд справи у його відсутність.

Представники заінтересованої особи ОСОБА_2 у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні заяви у відповідності до п.5 ст.51 Закону України «Про третейські суди», оскільки розгляд справи відбувся без участі ОСОБА_2, який не був повідомлений належним чином про день та час розгляду справи.

Вислухавши представників заінтересованої особи, дослідивши матеріали даної справи, матеріали справи Третейського суду №3155-6/499/11, суд приходить до висновку, що заява ПАТ «Альфа-Банк» не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.03.2008 року ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 700003858, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 43864,39 доларів США строком до 13 березня 2015 року зі сплатою 14,5 % річних. П. 2.4 договору визначено цільове використання кредиту, а саме: придбання транспортного засобу згідно з договором купівлі - продажу, укладеним між позичальником та ТОВ «ВІП АВТО» №ВА8/7 від 11.03.2008 року - TOYOTA CAMRY 2,4, 2008 року випуску, держаний номер АН (а.с. 11 даної справи, а.с. 9-10 третейської справи).

Рішенням постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 18.10.2011 року позов ПАТ «Альфа-банк» задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Альфа-Банк» 426 575 грн. 40 коп заборгованості за кредитним договором, 100 грн. 00 коп витрат по сплаті третейського збору (а.с.9-10 даної справи, а.с.44-45 третейської справи).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про третейські суди» до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 6 вказаного Закону передбачено, що третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають з цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ, які не підвідомчі третейському суду.

Вказаний перелік таких справ доповнений Законом України від 3 лютого 2011 року N 2983-VI, який набрав чинності 11.03.2011 року, пунктом 14, який передбачає, що справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку ( кредитної спілки) не підвідомчі третейському суду.

18 жовтня 2011 року, на час розгляду третейським судом справи діяла вказана редакція ст. 6 Закону України «Про третейські суди».

Пунктами 22, 23 ст.1, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено поняття договору споживчого кредиту, права споживача в разі придбання ним продукції у кредит та зазначено, що договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками. Дано визначення, що споживчий кредит - це кошти, які надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції, а споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Виходячи зі змісту ст. 192 ЦК України, грошовими коштами є як грошова одиниця України - гривня, так і іноземна валюта, яка використовується в випадках і в порядку, встановлених законом.

Аналіз спірних правовідносин, а саме обставин укладення кредитного договору, суми отриманого кредиту, дають підстави для висновку, що ОСОБА_2 є споживачем послуг банку.

Виходячи з положень Закону України «Про захист прав споживачів» та роз'яснень, викладених в абз. 3 п 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» споживачем, права якого захищаються на підставі Закону, в спірних правовідносинах є фізична особа, а не банк -надавач банківської послуги, а тому звернення кредитора з позовом до споживача банківської послуги про стягнення заборгованості за кредитним договором за своєю правовою природою не є захистом прав споживача.

Однак, приймаючи рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором на користь банку з фізичної особи, третейський суд вирішив питання не лише захисту прав кредитора, але й ухвалив рішення, яке стосується прав і обов'язків також і споживача банківських послуг, що суперечить положенням частини 4 ст. 42 Конституції України, згідно яких Держава взяла на себе обов'язок захисту прав споживачів.

Відповідно ж до частини першої статті 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно -правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Саме у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України щодо обов'язку Держави захищати права споживачів, Конституційний Суд України у справі № 1-26/2011 прийшов до висновку, що дія пунктів 22, 23 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до ст. 150 Конституції України рішення Конституційного суду, зокрема, з питань офіційного тлумачення законів України, є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Згідно частини другої прикінцевих та перехідних положень Закону після набрання чинності цим Законом третейські суди припиняють розгляд справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки), розгляд яких було розпочато до дня набрання чинності цим законом, про що виноситься мотивована ухвала.

Як вбачається з матеріалів третейської справи, ухвала про початок розгляду третейської справи по справі №3155-6/499/11 винесена 27 вересня 2011 року, рішення прийнято 18 жовтня 2011 року, тобто після внесення змін до ст. 6 Закону України «Про третейські суди».

Частиною 6 ст. 56 Закону України «Про третейські суди» та ст. 389-10 ЦПК України встановлений перелік підстав, за яких компетентний суд відмовляє у задоволенні заяви про видачу виконавчого документу. Зокрема, суд відмовляє у видачі виконавчого документа, якщо справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором була не підвідомча Постійно діючому третейському суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз», що є підставою для відмови у видачі виконавчого листа.

Інших підстав визначених Законом України «Про третейські суди» та ст. 389-10 ЦПК України судом не встановлено. Судом не можуть бути прийняті до уваги доводи представників заінтересованої особи про те, що третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справ, розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_2, який не повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. Як свідчать матеріали третейської справи, ОСОБА_2 був стороною по справі, а саме відповідачем, на його адресу направлялась копія позовної заяви, ухвала про початок третейського розгляду та копія рішення третейського суду, які він отримав в установленому порядку, що підтверджується ухвалою Новозаводського районного суду м.Чернігова від 19.07.2012 року (а.с.70-72) та в силу ч.3 ст.61 ЦПК України вказані обставини не підлягають доказуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 212-215, 293, 389-8 - 389-11 ЦПК України, Законом України «Про третейські суди», суд -

Ухвалив:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про видачу виконавчого документа з виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» у складі судді Нечай М.В. (одноособово) по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Справу №3155-6/499/11 повернути до Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз».

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Суддя Новозаводського

районного суду міста Чернігова Н.В. Маслюк