Рішення № 27622313, 19.11.2012, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/14733/2012

Провадження №2/2610/7021/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19 листопада 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва

В складі головуючого судді Волокітіної Н.Б.

При секретарі Чернюк А.А.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, 3-я особа: Комунальне підприємство по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс»про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями,

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, мотивуючи тим, що відповідачем протягом 2009-2011 років було видано ряд розпоряджень у сфері тарифоутворення на житлово-комунальні послуги для населення. Починаючи з 01.06.2009 року по 30.06.2011 року (протягом 25 місяців) ним безпосередньо через КП «Липкижитлосервіс»сплачувалися кошти за житлово-комунальні послуги. При цьому з'ясувалося, що оплата за житлово-комунальні послуги здійснювалася за деякими тарифами, встановленими КМДА у зворотному часі з 01.08.2009 року, а саме за розпорядженнями КМДА № 978, 979, 980, 981 від 31.08.2009 року, до яких в подальшому вносилися зміни і доповнення. Оскільки вказані розпорядження КМДА не були зареєстровані в ГУ юстиції в м. Києві, вони є нечинними і такими, що не підлягали направленню на виконання.

Крім того, у житлово-комунальній сфері продовжується протиправна діяльність фінансового посередника КП ГІОЦ, підпорядкованого КМДА, який від цього має особисту вигоду на підставі незаконних розпоряджень КМДА. Усіма вказаними розпорядженнями КМДА встановлені тарифи в які включені витрати невизначених виконавців послуг, до яких зокрема віднесено КП ГІОЦ, яке є комунальним підприємством, підпорядкованим КМДА. Розпорядженням КМДА № 80 від 27.01.1997 року «Про порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги», № 478 від 15.04.1997 року «Про порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги»КП ГІОЦ делеговані повноваження по впровадженню здійсненню розрахунків з постачальниками житлово-комунальних послуг. Встановлено, що порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги з транзитного рахунку ГІОЦ стосується будинків місцевих рад та будинків житлово-будівельних кооперативів, які обслуговуються житлово-експлуатаційними організаціями. Розпорядження КМДА № 80 від 27.01.1997 року та № 478 від 15.04.1997 року у територіальному органі юстиції не зареєстровані, а отже є нечинними.

Керуючись цими нечинними і не доведеними до відома населення розпорядженнями КМДА № 80 від 27.01.1997 року та № 478 від 15.04.1997 року КП ГІОЦ укладає господарські угоди з підприємствами житлово-комунального господарства, чим фактично примушує споживачів сплачувати за житлово-комунальні послуги на свій розподільчий рахунок, після чого в порушення режиму його використання залишає собі відсотки за послуги з перерахуванням їх на свій поточний рахунок. З цього приводу позивач вважає, що, оскільки він не є стороною господарських договорів між КП «Липкижитлосервіс»та третіми особами, зокрема КП ГІОЦ, то вказані правовідносини, відповідно до ст. 511 ЦК України не породжують для нього жодних обов'язків.

Після його звернення до прокуратури м. Києва з'ясувалося, що КП ГІОЦ займається фінансовим посередництвом без ліцензії Держфінпослуг. З цього вбачається ознаки злочину, за який передбачено кримінальну відповідальність.

Таким чином, відповідач КМДА через підпорядковане йому КП ГІОЦ наживається на незаконно встановлених тарифах, в які включені відсотки, встановлені у 1997 році нечинними. Отже складовою тарифів, встановлених оскаржуваними рішеннями КМДА є відсотки на користь КП ГІОЦ.

В результаті незаконними розпорядженнями КМДА в період з 01.06.2009 року по 30.06.2011 року включно протягом 25 місяців йому було завдано шкоди шляхом безпідставного стягнення коштів за житлово-комунальні послуги через третю особу КП «Липкижитлосервіс».

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд відшкодувати йому шкоду, завдану прийняттям КМДА незаконних нормативно-правових актів, бездіяльністю щодо нездійснення державної реєстрації цих актів у спосіб, встановлений порядком виконання рішення по даній справі шляхом забезпечення безкоштовного надання йому житлово-комунальних послуг протягом 25 місяців, за який ним безпідставно сплачувалися кошти.

Представник третьої особи в судовому засіданні 08.08.2012 року заперечував проти позову, зазначивши, що третя особа є лише виконавцем ціноутворюючої політики.

19.11.2012 року відповідач та третя особа в судове засідання не з'явилися повторно, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому суд вважає за можливе розглядати справу без їх участі.

Заслухавши пояснення позивача та представника третьої особи, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що КМДА видано ряд розпоряджень на виконання повноважень останнього щодо встановлення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги, а також порядку їх оплати та проведення розрахунків.

Закон України «Про столицю України -місто-герой Київ»визначає спеціальний статус м. Києва як столиці України, особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті відповідно до Конституції України та законів України.

Стаття 10 Закону України «Про столицю України -місто-герой Київ»визначає, що Київська міська рада та районні в місті ради мають власні виконавчі органи, які утворюються відповідно Київською міською радою, районними в місті радами, підзвітні та підконтрольні відповідним радам.

Рішенням Київської міської ради від 20.06.2002 року № 28\28 «Про утворення виконавчого органу Київської міської ради та затвердження його структури і загальної численності»утворено виконавчий орган Київради, який відповідно до п. 2 розділуVII Прикінцевих положень Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ»паралельно виконує функції органу державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування в м. Києві, із збереженням існуючої назви «Київська міська державна адміністрація».

Отже, особливістю виконавчого органу у м. Києві є те, що Київська міська державна адміністрація та виконавчий орган Київради є фактично одним органом, тоді як мають різні повноваження та порядок діяльності.

Конституційний Суд України Рішенням від 25.12.2003 року № 21-рп\2003 надав тлумачення ст.. 10 Закону України «Про столицю України -місто-герой Київ», в якому зазначив, що Київська міська державна адміністрація є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади. З питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, цей орган підзвітний і підконтрольний Київській міській раді, а з питань здійснення повноважень у сфері виконавчої влади -Кабінету Міністрів України.

Таким чином, КМДА є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до відання виконавчого органу сільської, селищної, міської ради віднесено встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін\тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Таким чином, виходячи з вищевказаних норм законодавства, суд дійшов висновку, що до повноважень КМДА як виконавчого органу Київської міської ради віднесено повноваження встановлювати ціни\тарифи на житлово-комунальні послуги, тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Згідно зі ст.. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів-накази.

Отже, формою рішень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є розпорядження, що підписуються Головою КМР, який одночасно очолює КМДА.

Таким чином, рішення КМДА мають оформлюватись саме розпорядженнями за підписом Київського міського голови.

Доводи позивача, що оспорювані розпорядження не зареєстровані в ГУ юстиції в м. Києві, а том у є нечинними, суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 731 від 28.12.1992 року, нормативно-правові акти Київської міської державної адміністрації (виконавчого органу Київради) щодо встановлення цін (тарифів) нам житлово-комунальні послуги не підлягають державній реєстрації.

25.07.2008 року КМДА прийнято розпорядження № 1029 «Про удосконалення і впорядкування системи розрахунків за житлово-комунальні послуги та інші послуги». Даним розпорядженнями створено Єдиний інформаційно-розрахунковий центр на базі комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр»для впровадження у м. Києві загальноміської системи нарахування і обліку сплати за житлово-комунальні та інші послуги.

СУ ГУМВС України в м. Києві 17.01.2012 року винесено постанову про закриття кримінальної справи № 04-27569, порушеної за фактом здійснення службовими особами Комунального підприємства «Головний інформаційний обчислювальний центр»діяльності з надання фінансових послуг без набуття статусу фінансової установи для здійснення зазначених видів діяльності, якщо це пов'язано з отриманням доходу у великих розмірах, за ч. 2 ст. 202 КК України.

Такого висновку слідчий дійшов на підставі прийнятого Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності»№ 4025-VI від 15.11.2011 року, яким ст. 202 КК України виключено. А тому слідчий прийшов до висновку про закриття кримінальної справи на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України -за відсутністю складу злочину (а.с. 43).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що КП ГІОЦ здійснює свою діяльність відповідно до Розпорядження № 1029. Жодних доказів того, що КП ГІОЦ здійснює пртиправну діяльність в судовому засіданні здобуто не було.

Відповідно до ст.. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовуються державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Виходячи з вказаної норми закону юридичною підставою такої відповідальності органів місцевого самоврядування є заподіяння шкоди юридичним чи фізичним особам у результаті прийняття незаконних рішень, вчинення неправомірних дій або бездіяльності при здійсненні ними виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування, передбачених Законом та іншими законами. Необхідними елементами такої відповідальності (незалежно від вини цих органів та осіб) є: шкода, протиправна поведінка та причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою.

Оскільки судом не встановлено жодних протиправних дій до позивача з боку відповідача з вищевикладених підстав, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 1173, 1175 ЦК України, Законом України «Про столицю України - місто-герой Київ», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про місцеві державні адміністрації», Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 731 від 28.12.1992 року, ст.ст. 10, 11, 59, 60, 88, 212, 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, 3-я особа: Комунальне підприємство по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс»про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя