Ухвала суду № 27621062, 15.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/6427/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Федорова М. О., Степашка О.І.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лерсон" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лерсон" (далі -ТОВ "Лерсон") звернулось до суду з позовом Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова (далі -ДПІ у Київському районі м. Харкова) в якому просить скасувати рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2010 року позов ТОВ "Лерсон" задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у Київському районі м. Харкова залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2010 року -без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Київському районі м. Харкова подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Лерсон" у задоволені позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «Лерсон»є юридичною особою та включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з ідентифікаційним кодом - 33412502, знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в ДПІ у Київському районі м. Харкова. Позивач зареєстрований, як платник ПДВ, про що видано свідоцтво про реєстрацію №28770119.

ТОВ «Персон»були здані до ДПІ у Київського району м. Харкова податкові декларації з ПДВ за травень-червень 2010 року.

Рішеннями ДПІ у Київського району м. Харкова присвоєно податковим деклараціям ТОВ "Персон" за травень-червень 2010 року статус «не визнано як податкова декларація».

Зазначені рішення були оформлені листами від 22.06.2010 року №13176/10/28-317 та від 17.07.2010 року №15282/10/28-317.

Приписами п.п. 4.1.2 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що законодавець визначив чіткий перелік підстав, за наявності яких податкова звітність може бути не визнана податковим органом як податкова декларація:

1) відсутність обов'язкових реквізитів,

2) відсутність підписів посадових осіб,

3) відсутність печатки платника податків.

Вищенаведена норма також кореспондується з п. 4.3. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166 реєстрованому в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 року за №702/10982.

Судами попередніх підтверджено, що основною підставою невизнання податкових декларацій ТОВ «Персон»відповідач послався на відсутність підпису головного бухгалтера в зазначених деклараціях.

П. 3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість передбачено, що платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.

Також судами встановлено, що згідно з штатним розкладом ТОВ «Персон»посада бухгалтера, головного бухгалтера на підприємстві не передбачена, що не суперечить ч. 4 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Враховуючи положення ст. 62 Закону України "Про господарські товариства", ст. 145 Цивільного кодексу України, суди попередніх інстанцій зробили вірний висновок про необґрунтованість доводів відповідача про необхідність наявності на деклараціях ТОВ «Персон»підпису головного бухгалтера.

П.п. 7.2.8. п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що платники податку подають органу державної податкової служби на безоплатній основі разом з податковою декларацією за відповідний звітний період копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

П.3.1 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість декларація до органів податкової служби може бути подана: на паперових носіях; на магнітних носіях з роздрукованими копіями файлів; засобами електронної пошти Е-mail; поштовими відправленнями.

Судами попередніх інстанцій встановлено під час розгляду справи, що позивачем до податкового органу подано декларацію за червень 2010 року та копію реєстру виданих та отриманих податкових накладних за червень 2010 року у паперовому вигляді поштовим відправленням.

П. 4.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість визначено, що у складі декларації повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, у тому числі розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з ПДВ та додаток 2 до податкової декларації з ПДВ (скороченої)/(переробного підприємства)/(спеціальної)). Розшифровки подаються: на паперових носіях з копією, за бажанням платника, на магнітних носіях; або в електронному вигляді у форматі, затвердженому ДПА України, за допомогою телекомунікаційних мереж загального користування з використанням надійних засобів електронного цифрового підпису, що повинно бути підтверджено сертифікатом відповідності або позитивним висновком за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації, одержаним на ці засоби від Адміністрації Держспецзв'язку, та наявності посилених сертифікатів відкритих ключів, отриманих згідно із законодавством.

Судом першої та апеляційної інстанцій підтверджено, що ТОВ «Лерсон»скористалось власним правом на подання декларацій з ПДВ та податку на прибуток та реєстру безпосередньо до ДПІ у Київському районі м. Харкова, у зв'язку з чим у відповідача не було підстав вважати невиконаним обов'язок позивача з надання копії реєстру виданих та отриманих податкових накладних.

П. 1.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість вказано, що декларація складається із вступної частини, службових полів та чотирьох розділів, з них платником заповнюються перші три розділи, службові поля та вступна частина, четвертий розділ заповнюється працівниками податкової інспекції (адміністрації) лише на оригіналі декларації, який залишається в податковій інспекції (адміністрації).

Тобто, додатки до декларації з ПДВ, не є самою декларацією, і певні недоліки у оформленні або поданні цих додатків, відповідно до п.п. 4.1.2 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а також п. 4.3. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, не є підставою для невизнання декларації з ПДВ як податкової декларації.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій, щодо скасування рішень відповідача про невизнання поданих ТОВ «Лерсон»за травень-червень 2010 року податкових декларацій з податку на додану вартість.

Також судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що оскільки під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів оформлення ТОВ «Лерсон»декларацій з недоліками, які в силу закону є підставою для невизнання цих документів обов'язкової податкової звітності, в якості податкових декларацій, то позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими. Відомості складених ТОВ «Лерсон»та поданих до відповідача декларацій з ПДВ за травень-червень 2010 року підлягають відображенню в картці особового рахунку по ПДВ, які ведуться ДПІ у Київському районі м. Харкова.

Крім того колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що для забезпечення відновлення порушеного права ТОВ «Лерсон»необхідно, скасувавши оформлені листами ДПІ у Київському районі м. Харкова від 22.06.2010 року №13176/10/28-317, 17.07.2010 року №15282/10/28-317 рішення про невизнання податковими деклараціями декларацій з ПДВ за травень-червень 2010 року зобов'язати відповідача відобразити в картці особового рахунку ТОВ «Лерсон»з ПДВ декларації з ПДВ за травень-червень 2010 року як податкові декларації.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірного висновку, що відповідачем було безпідставно не прийнято до обліку та не визнано як податкову звітність декларації ТОВ «Лерсон» з ПДВ за травень-червень 2010 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров