Ухвала суду № 27620826, 20.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2012 року м. Київ К-17887/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АРКА Компани»

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2009 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2010 року

у справі № 2-а-38807/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРКА Компани»

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державна податкова адміністрація у Харківській області

про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АРКА Компани»(позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (відповідач) про визнання нечинним рішення № 0001972301 від 27 березня 2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2010 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, позивач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, ТОВ «АРКА Компани», посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2009 року, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2010 року та прийняти нове рішення, яким скасувати рішення № 0001972301 від 27 березня 2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

В запереченні на касаційну скаргу Державна податкова адміністрація у Харківській області (третя особа) просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення -без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами ДПА у Харківській області проведено перевірку автозаправної станції, що належить позивачу, з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт № 2268/20/40/23/32763326 від 10 березня 2009 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 0001972301 від 27 березня 2009 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 54 846,45 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, (далі -Положення) у зв'язку з неоприбуткуванням у встановленому порядку в касі підприємства готівкових коштів на загальну суму в розмірі 10 969,29 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з пунктом 1.2 глави 1 Положення оприбуткування готівки -це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 2.6 глави 2 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки).

Виходячи з системного аналізу норм Положення вбачається, що процедура оприбуткування готівки в касі підприємства полягає не лише в роздрукуванні фіскального чеку, а і в своєчасному здійсненні запису в книзі обліку розрахункових операцій на підставі відповідного Z-звіту.

Разом з тим, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що готівкові кошти в розмірі 10 969,29 грн. позивачем не оприбутковано, про що свідчить відсутність записів в книзі обліку розрахункових операцій про рух готівки на підставі фіскальних касових звітів реєстратора розрахункових операцій № 1741 від 28 лютого 2009 року, № 1748 від 01 березня 2009 року, № 1749 від 02 березня 2009 року, № 1750 від 03 березня 2009 року, № 1751 від 04 березня 2009 року, № 1752 від 05 березня 2009 року, № 1753 від 06 березня 2009 року, № 1754 від 07 березня 2009 року, № 1755 від 08 березня 2009 року, № 1756 від 09 березня 2009 року та № 1757 від 10 березня 2009 року.

Згідно з пунктом 7.3 глави 7 Положення відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладається на підприємців, керівників підприємств. Особи, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому законодавством України порядку.

У разі виявлення порушень установленого порядку ведення операцій з готівкою органи державної податкової служби України застосовують до порушників штрафні санкції на підставі подання органів контролю згідно з законодавством України.

Абзацом 3 статті 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»передбачено, що за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки до фізичних осіб-громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійних представництв нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2010 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АРКА Компани» відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.