Постанова № 27620613, 19.11.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2012 р. Справа№ 05/5026/1132/2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Чорногуза М.Г

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - Рудковський А.І. (Головний лікар Черкаського обласного госпіталю для інвалідів війни - посвідчення №408 від 10.11.2000р.)

від відповідача - Махаринець В.І. (довіреність №3605/09-03 від 19.06.2012 р.)

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» від імені якого діє Черкаський міський район електричних мереж

на рішення

господарського суду Черкаської області

від 20.08.2012 р.

у справі № 05/5026/1132/2012 (суддя Швидкий В.А.)

за позовом Комунального закладу «Черкаський обласний госпіталь для

інвалідів війни» Черкаської обласної ради

до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго»

від імені якого діє Черкаський міський район електричних

мереж

третя особа Комунальне підприємство теплових мереж

«Черкаситеплокомуненерго»

про стягнення 90 621,28 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальний заклад «Черкаський обласний госпіталь для інвалідів війни» Черкаської обласної ради звернувся до господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» від імені якого діє Черкаський міський район електричних мереж про стягнення 90621,28 грн. надлишково оплаченої електричної енергії.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 20.08.2012 р. у справі №05/5026/1132/2012 позов Комунального закладу «Черкаський обласний госпіталь для інвалідів війни» Черкаської обласної ради задоволено частково. Відновлено позивачу строк позовної давності з 01.01.2009 р. та стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» від імені якого діє Черкаський міський район електричних мереж 44266,24 грн. боргу та 885,33 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго» від імені якого діє Черкаський міський район електричних мереж звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення в частині поновлення строку позовної давності.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також не встановлено всіх обставин, що мають істотне значення для справи.

Представник позивача, у відзиві на апеляційну скаргу просив поновити строк позовної давності з 01.01.2006 р., та за відсутності законних підстав залишити без змін оскаржуване рішення (а.с. 77). В судовому засіданні представник позивача просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Представник відповідача у судовому засіданні, повністю підтримав доводи, викладені ним в апеляційній скарзі.

Представник третьої особи в судове засідання 19.11.2012 р. не з'явився, проте через відділ інформаційного забезпечення суду від останнього надійшов лист від 12.11.2012 р. №11/2262, в якому останнім надано розрахунок споживання та сплати за електричну енергію по котельні, розтанованій по вул. Ільїна, 240, витребуваний ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2012 р. Також, у вказаному листі третя особа просить судові засідання по даній справі проводити без участі їх представника.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а строки розгляду апеляційної скарги обмежені ст. 102 ГПК України, колегія суддів, вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника третьої особи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем було укладено чотири договори про постачання електричної енергії - від 03.06.2006 р., 04.12.2009 р., 25.01.2010 р., 01.01.2011р. Порядок оплати використаної електроенергії проводився на підставі Графіка зняття показників лічильників та подання їх до електропостачальної організації (Додаток № 4 ). Згідно вищезазначеного Графіка споживач, самостійно знімає показання електролічильника та на протязі 0,5 доби з моменту зняття показників, доводить їх до відома енергопостачальної організації.

Актом від 27.10.2005 р. ВАТ «Черкасиобленерго» винесено припис про перепід'єднання всіх вузлів обліку електроенергії, які живляться від ТП-108, через яку подається електроенергія до приміщень позивача, на загальний облік РУ-0,4КВ.

Актом від 24.11.2005 р. підтверджено, що виконано демонтаж схеми обліку. Лічильник харчоблоку СА4У-И672М встановлено в РУ-0,4КВ ТП-108 на вводі. На цей же лічильник підключено котельню КП «Теплокомуненерго» та в ній встановлено лічильник СА4У-И678.

Інспекцією з енергонагляду ВАТ «Черкасиобленерго» надано позивачу акт від 13.12.2005 р., яким підтверджено, що виконано розмежування обліку електроенергії госпіталю та котельні в ТП-108 на вводі РУ-0,4КВ.

З матеріалів справи вбачається, що розрахунки за спожиту електроенергію госпіталем по 8 лічильниках припинені і проводяться по показниках лічильника СА4У-И672М. Позивач пояснив, що це загальний лічильник по якому обліковувалась електроенергія, що споживалась госпіталем та котельнею. Показники цього лічильника передавались позивачем відповідачеві для нарахування оплати. До рахунку вносився весь обсяг спожитої електроенергії згідно лічильника, яка споживалась і позивачем і третьою особою. Також, позивач повідомив, що заборгованості зі сплати рахунків за електроенергію немає. Вказана обставина не заперечується й відповідачем. Тобто фактично розмежування не відбулося і як стало відомо госпіталь оплачував також і електроенергію, яка споживалась третьою особою. В судовому засіданні даний факт не заперечував представник відповідача.

Позивач стверджує, що у грудні 2011 року йому стало відомо, що госпіталь оплачує вартість електроенергії спожитої госпіталем та котельнею. І як вже зазначалось, фактичного розмежування обліку електроенергії не проведено, що підтверджується наявними в матеріалах справи схемами живлення споживачів ТП-108, які надані відповідачем. Отже, з січня 2006 року по грудень 2011 року госпіталем надлишково оплачувалась вартість електроенергії, яка споживалась котельнею і обліковувалась по лічильнику СА4У-И672М. У той же час, сплачувала за електроенергію і третя особа.

Листом від 11.01.2012 р. №18/01-28 позивач повідомив відповідача, що 05.01.2012 р. Черкаським РЕМ було проведено перевірку обліку електроенергії та виявлено, що котельна «Черкаситеплокомуненерго», яка знаходиться по вул. Ільїна, 242 у ТП-108 підключена на лічильник госпіталю, що підтверджується схемою виданою диспетчерською службою Черкаського міського РЕМ. Також, у вказаному листі позивач просив відключити лічильник котельної, що по вул. Ільїна, 242 від лічильника госпіталю та відшкодувати госпіталю кошти за спожиту котельнею електроенергію.

Листом від 14.02.2012 р. №453 відповідач повідомив позивача, що розрахунковим відділом Черкаського міського РЕМ проведено перерахунок на суму 47715,09 грн. по лічильнику який обліковує спожиту електричну енергію госпіталю по вул. Ільїна 242 в м. Черкаси.

Відповідачем долучено до матеріалів справи перерахунок по дог. 227 Чм РЕМ ПАТ «ЧОЕ» та КЗ «ЧОГІВ» Черкаської обласної ради по ТП-108 за адресою Ільїна, 240, з якого вбачається, що на суму 47715,09 грн. було зроблено перерахунок за період з червня 2010 року по грудень 2011 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення 90621,28 грн. надлишково оплаченої електричної енергії за період з січня 2006 року по травень 2010 року. Отже, перерахунок здійснений відповідачем за період з червня 2010 року по грудень 2011 року на суму 47715,09 грн., не входить до періоду за який позивачем заявлено до стягнення суму надлишково оплаченої електричної енергії.

Позивач просить стягнути надлишково сплачені ним з вини відповідача кошти, починаючи з 2006 року. Позивач зазначає, що згідно з актом Інспекції з енергонагляду ВАТ «Черкасиобленерго» від 13.12.2005 р. виконано розмежування обліку споживання електроенергії між позивачем та котельнею комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго». Але, таке розмежування реально не було проведено, про що позивачу стало відомо лише в грудні 2011 року при перевірці схеми обміну споживання електроенергії в ТП-108. Рахунки за спожиту електроенергію позивач сплачував на підставі показників, наданих відповідачем по телефону. Перевірити достовірність показників, позивач не міг, оскільки не мав доступу до лічильника, який знаходиться в ТП-108.

Як вбачається з наданого третьою особою розрахунку споживання і сплати за електроенергію по котельні, що знаходиться по вул. Ільїна, 240 за період з січня 2006 року по серпень 2009 року Комунальним підприємством теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» було сплачено вартість спожитої електричної енергії у розмірі 64709,20 грн.

З урахуванням встановлених судом обставин, надмірно сплачені позивачем кошти підпадають під ознаки безпідставно одержаного майна в розумінні ст. 1212 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій вон обуло набуте, згодом відпала.

З огляду на викладене, цілком правомірним є висновок суду першої інстанції щодо стягнення на користь позивача безпідставно отриманих відповідачем коштів.

Згідно перерахунку по дог. 227 Чм РЕМ ПАТ «ЧОЕ» та КЗ «ЧОГІВ» Черкаської обласної ради по ТП-108 за адресою Ільїна, 240, що міститься в матеріалах справи, відповідач погодившись з вимогою позивача частково задовольнив претензію, зробив перерахунок на суму 26128,95 грн. за період з серпня 2009 року по травень 2010 року.

Отже, колегія суддів, здійснивши розрахунок за наявними в матеріалах справи доказами встановила, що сума надлишково оплаченої позивачем електричної енергії за період з січня 2006 року по серпень 2009 року становить 64706,23 грн., з яких з січня по грудень 2006 року - 12379,24 грн., з січня по грудень 2007 року - 15557,19 грн., з січня по грудень 2008 року - 18635,01 грн., з січня по липень 2009 року - 18,134,79 грн., що разом складає 64706,23 грн. + 26128,95 грн. - сума за період з серпня 2009 року по травень 2010 року, яку визнає відповідач відповідно до перерахунку по дог. 227 Чм РЕМ ПАТ «ЧОЕ» та КЗ «ЧОГІВ» Черкаської обласної ради по ТП-108 за адресою Ільїна, 240 (а.с. 57), що разом становить 90835,18 грн.

Щодо строку позовної давності колегія апеляційного суду не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

За змістом зазначеної норми відповідну заяву має бути зроблено в суді першої інстанції до моменту прийняття ним рішення по суті заявлених вимог.

Заява сторони про застосування позовної давності повинна мати ясний і однозначний характер та викладатись, насамперед, у письмовій формі (наприклад, у відповідному клопотанні, відзиві на позовну заяву тощо). Проте, відповідачем по справі не зроблено юридично-значимих дій, які б підтверджували документально його заяву про застосування строку позовної давності, а матеріали справи не містять відповідних документів.

Тому суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо періоду за який позивачем було надлишково сплачено кошти за використану електроенергію, а тому вважає, що позовні вимоги про стягнення суми надлишково оплаченої електричної енергії за період з січня 2006 року по травень 2010 року є законними та обґрунтованими.

Враховуючи те, що позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача суми 90621,38 грн. надлишково оплаченої електричної енергії за період з січня 2006 року по травень 2010 року, а господарський суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 90621,38 грн. надлишково оплаченої електричної енергії за період з січня 2006 року по травень 2010 року є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на суму 90621,38 грн.

Враховуючи викладене, посилання скаржника на порушення норм матеріального та процесуального права, слід вважати такими, що не заслуговують на увагу. Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду та не підтверджуються наявними матеріалами справи.

Виходячи з того, що судочинство у господарських судах згідно ст. 4-3 ГПК України має здійснюватись на засадах змагальності, суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, умови, необхідні для встановлення фактичних обставин справи та, зокрема, правильного застосування законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України, господарський суд при прийнятті рішення самостійно обирає правову норму, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідачем належним чином апеляційну скаргу не обґрунтовано, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не наведено.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду Черкаської області від 20.08.2012 р. у справі №05/5026/1132/2012 підлягає частковому скасуванню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» від імені якого діє Черкаський міський район електричних мереж залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Черкаської області від 20.08.2012 р. у справі №05/5026/1132/2012 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» від імені якого діє Черкаський міський район електричних мереж (18000, м. Черкаси, вул. Благовісна, 166, код ЄДРПОУ 25204608, р/р 26037300182 із спеціальним режимом використання ОПЕРВ облуправління Ощадбанку України в м. Черкаси, МФО 354507) на користь Комунального закладу «Черкаський обласний госпіталь для інвалідів війни» Черкаської обласної ради (18035, м. Черкаси, вул. Ворошилова, 1, код ЄДРПОУ 02005645) 90621 (дев'яносто тисяч шістсот двадцять одну) грн. 28 коп. надлишково оплаченої електричної енергії, 1812 (одну тисячу дванадцять) грн. 43 коп. судового збору за подання позову до суду першої інстанції.

Справу №05/5026/1132/2012 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Алданова С.О.

Судді Дикунська С.Я.

Чорногуз М.Г