Рішення № 27620453, 22.11.2012, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2012 р. Справа № 5027/746/2012.

За позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз", м. Чернівці

до фізичної особи-підприємця Бережних Тамари Георгіївни, м. Чернівці

про стягнення боргу в сумі 3515,49 грн.

Суддя Т.І. Ковальчук

Представники:

Позивача -Попов В.Д., дов. № 01/2331 від 15.10.2012 р.

Відповідача -не з'явилася

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості по розрахунках за поставлений природний газ в сумі 3515,49 грн., у тому числі 3127,37 грн. основного боргу, 140,99 грн. пені, 28,21 грн. процентів річних та 218,92 грн. штрафу.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на виконання укладеного з відповідачкою договору № 2113 від 30.09.2011 р. на постачання природного газу позивач поставив останній у квітні 2012 року природний газ вартістю 3127,98 грн., який Бережних Т.Г. не оплатила в сумі 3127,37 грн., у зв'язку з чим відповідно до умов договору їй нараховано пеню, штраф та 3% річних за період прострочки.

Провадження у справі порушено ухвалою від 24.10.2012 р., розгляд справи в судовому засіданні призначено на 06.11.2012 р. за участю представників сторін, позивача зобов'язано провести звірку розрахунків з відповідачем, акт звірки надати суду, відповідача зобов'язано надати відзив на позов та докази на його обґрунтування.

Ухвалою від 06.11.2012 р. розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 22.11.2012 р. у зв'язку з неявкою відповідачки та неподанням відзиву на позов.

У судове засідання 22.11.2012 р. відповідачка не з'явився, надіслала лист-клопотання про долучення до матеріалів справи документів про сплату боргу.

Враховуючи, що відповідачку належним чином повідомлено про місце, дату і час розгляду справи, її неявка в судове засідання 22.11.2012 р. не перешкоджає вирішенню спору. Відповідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 22.11.2012 р. пояснив, що основний борг відповідачкою сплачено, просив стягнути пеню, штраф та 3% річних, нараховані в зв'язку з простроченням строку оплати за поставлений природний газ.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

30 вересня 2011 року між позивачем і відповідачкою було укладено договір № 2113 на постачання природного газу (далі -Договір), згідно з яким позивач (за текстом договору Виконавець) зобов'язався передати у власність відповідачці (за текстом договору Замовник) природний газ у визначених обсягах з розбивкою по місяцях, а відповідачка зобов'язалася прийняти та оплатити газ на умовах цього Договору (а.с. 8-13).

Згідно з п.п. 3.2-3.4 Договору приймання-передача газу у відповідному місяці оформлюється актом приймання-передачі газу, який підписується уповноваженими представниками сторін, ціна за 1000 куб.м становить 4084,76 грн. (п. 5.1 Договору), остаточний розрахунок за використаний газ здійснюється Замовником грошовими коштами на рахунок Виконавця не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 6.1 Договору).

Відповідно до п. 11.1 сторони обумовили що даний Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.2011 р., а в частині проведення розрахунків за газ -до їх повного здійснення. Якщо на день закінчення строку дії Договору жодна із сторін не направила іншій стороні заяви про його припинення, Договір вважається щорічно продовженим до 31 грудня кожного наступного року на тих самих умовах.

Як видно з матеріалів справи, згідно акту прийому-передачі природного газу від 30.04.2012 р. у квітні 2012 року позивач поставив відповідачці, а остання прийняла у власність природний газ в кількості 0.665 тис.м3 на загальну суму 3127,98 грн. (а.с. 7)

В рахунок оплати поставленого газу позивачем зараховано 0,61 грн. переплати відповідачки по розрахунках за природний газ, згідно з двостороннім актом звірки взаємних розрахунків від 07.08.2012 р. станом на 01.08.2012 р. заборгованість відповідачки по оплаті за спожитий природний газ становила 3127,37 грн. (а.с. 5,6).

15.11.2012 р. відповідачка надіслала до суду копії квитанцій про погашення заборгованості перед позивачем, а саме:

1) по квитанції від 11.10.2012 р. нею сплачено 500 грн.,

2) по квитанції від 15.10.2012 р. -200 грн.,

3) по квитанції від 16.10.2012 р. -200 грн.,

4) по квитанції від 17.10.2012 р. -200 грн.,

5)по квитанції від 22.10.2012 р. -500 грн.,

6) по квитанції від 30.10.2012 р. -500 грн.

7) по квитанції від 01.11.2012 р. -1028 грн., а всього сплачено 3128 грн. (а.с. 27-33).

Таким чином, відповідачка виконала своє зобов'язання з простроченням протягом періоду з 06.05.2012 р. по 01.11.2012 р., що в судовому засіданні підтвердив представник позивача.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 193 Господарського кодексу України також передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до статей 173 - 174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Частиною 1 статтею 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Судом установлено що в порушення п. 6.1 Договору відповідачка несвоєчасно здійснила оплату за поставлений їх у квітні 2012 року природний газ і повністю розрахувалася з позивачем по основному боргу лише 01.11.2012 р.

При цьому з основної суми боргу частина коштів у сумі 700 грн. сплачена нею до звернення позивача з позовом до господарського суду (11 та 15 жовтня 2012 р.), тому в цій частині права позивача відновлені відповідачкою до ініціювання судового розгляду справи, в зв'язку з чим у відповідній частині вимог про стягнення боргу в сумі 700 грн. належить відмовити.

Решту боргу в сумі 2428 грн. фізична особа-підприємець Бережних Т.Г. сплатила добровільно після звернення позивача з позовом до суду (16.10.2012 р., а.с. 20), відповідно, в цій частині вимог спору між сторонами немає, в зв'язку з чим провадження у справі в частині стягнення решти основного боргу належить припинити за відсутністю предмета спору згідно з п. 11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що в разі несплати або несвоєчасної оплати Замовником за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1 Договору, Виконавець має право стягнути із Замовника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 відсотків річних за весь час прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також нанесені Замовником збитки. За прострочення понад тридцять календарних днів окрім пені додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків від суми заборгованості.

Відповідно до частини другої статті 217 Господарського кодексу України видами господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК).

Розмір штрафних санкцій згідно з частиною четвертою статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою ст. 549 ЦК України, частиною шостою ст. 231 ГК України, статтями 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 р. у справі № 06/5026/1052/2011, рішення якого у відповідності до ст. 11128 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

У даній справі № 5027/746/2012 укладеним між сторонами Договором передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу, а також передбачено стягнення 3% річних від суми заборгованості.

Перевіривши розрахунки позивача (а.с. 5), суд встановив, що пеня в сумі 140,99 грн. за період з 06.05.2012 р. по 23.08.2012 р., три проценти річних у сумі 28,21 грн. за цей же період та 218,92 грн. 7% штрафу за прострочення оплати протягом більш ніж 30 календарних днів нараховані правильно, тому позов у частині вимог про стягнення зазначених сум підлягає задоволенню.

Судовий збір належить стягнути з відповідачки на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 49, п. 11 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи Бережних Тамари Георгіївни (58000, м. Чернівці, вул. Котляревського, 26, ідентифікаційний номер 2665718723) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз" (58009, м. Чернівці, вул. Винниченка, 9А, код ЄДРПОУ 03336166, р/р 26005090012001 в ПАТ "КБ "Надра" м. Київ, Центр, МФО 380764) 140,99 грн. пені, 28,21 грн. процентів річних, 218,92 грн. штрафу та 1288,88 грн. судового збору.

3. В частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 700 грн. у позові відмовити.

4. В частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 2427,37 грн. провадження у справі припинити.

З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

У судовому засіданні 22.11.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до вимог ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення підписане 22 листопада 2012 року.

СуддяТ.І. Ковальчук