Рішення № 27620273, 20.11.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2012 р. Справа № 5019/1704/12

Суддя Заголдна Я.В.,

розглянувши справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця Діденко Дмитра Миколайовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мантрейд»про стягнення в розмірі 7 300,00 грн.

в судове засідання з'явились представники:

від позивача: Діденко Д.М. паспорт №АС835380 від 31.07.2002 року

від відповідача: Сорока Р.Г. довіреність б/н від 23.04.2012 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач -Фізична особа-підприємець Діденко Дмитро Миколайович звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Мантрейд»про стягнення заборгованості в розмірі 7 300,00 грн.. Позовні вимоги вмотивовані тим, що ТОВ «Мантрейд»не розрахувалось перед позивачем за надані послуги, внаслідок чого за відповідачем перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 7 300,00 грн..

Ухвалою господарського суду від 05 листопада 2012 року порушено провадження по справі, розгляд справи призначено до слухання в судовому засіданні на 13 листопада 2012 року.

12.11.2012 року до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого у зв'язку з простроченням строку поставки вантажу та у з'вязку з неналежним збереженням вантажу при перевезенні до місця призначення, відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

13 листопада 2012 року в судовому засіданні оголошено перерву до 20 листопада 2012 року.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення позову.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши подані докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд керувався наступним.

20 липня 2012 року між ФОП Діденко Д.М. (Перевізник) та ТОВ «Мантрейд»(Замовник) було укладено договір №25 про надання транспортно-експедиторських послуг (надалі - договір), відповідно до предмету якого замовник замовляє, а перевізник надає послуги з міжнародних і внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом, та організовує виконання транспортно-експедиційних послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів замовника в міжнародних і внутрішніх сполученнях.

Відповідно до п. 1.2. договору перевізник: здійснює перевезення власним автотранспортом; надає транспортно-експедиційні послуги; залучає третіх осіб для виконання доручень замовника; за згодою сторін виконує інші доручення замовника.

Як зазначено в п. 2.1. договору перевезення вантажу, виконується перевізником на підставі погодженої перевізником заявки замовника. В заявці, яка подається замовником, зазначається найменування вантажу, його кількість, вага, габарити (розміри), умови та термін перевезення, маршрут перевезення, вартість послуг по перевезенню, місце та час завантаження та розвантаження (адреси) та інші необхідні умови.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що вартість транспортних послуг визначається за домовленістю сторін по кожному конкретному випадку та зазначається в заявці.

Згідно п. 4.3. договору оплата за надані транспортні послуги по перевезенню вантажу здійснюється на підставі виставленого перевізником рахунку протягом 5 банківських днів з моменту отримання оригіналів податкової, товаротранспортної накладних, підписання замовником акта приймання-передачі наданих послуг (інформація зазначена в акті приймання-передачі наданих послуг має відповідати інформації зазначеній в довідці про витрати перевізника, також у випадку надання експедиційних послуг в акті приймання-передачі наданих послуг має зазначатись інформація про податковий статус перевізника, який виконав дане перевезення).

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору між ТОВ «Мантрейд»(Замовник) та ФОП Діденко Д.М. (Перевізник) було укладено договір-заявку на транспортно-експедиторське обслуговування, умовами якого передбачено наступне: дата завантаження 20.07.12р.; адреса завантаження -Запоріжська обл., Михайлівський р-н., с.Плодородне; адреса розвантаження -м.Рівне; вартість перевазення -7300 грн.; строки та умови оплати -по перерахунку після отримання оригіналів документів.

Відповідно до товарно-транспортної накладної серії ААБ №010124 (а.с. 12) позивач надав відповідачу передбачені умовами договору №25 від 20 липня 2012 року та умовами договору-заявки на транспортно-експедиторське обслуговування послуги.

21.08.2012р. позивач направив на адресу відповідача вимогу, відповідно до змісту якої просив відповідача в семиденний термін з моменту отримання даної вимоги погасити заборгованість в сумі 7300 грн.. Відповідач отримав дану вимогу 23 серпня 2012 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 18), проте розрахунок за надані послуги не провів.

В матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем боргу в сумі 7300 грн.

Щодо відзиву відповідача суд зазначає наступне.

В своєму відзиві відповідач вказує, що вантаж був наданий для перевезення та завантажений 21 липня 2012 року, а доставлений позивачем до пункту призначення лише 01 серпня 2012 року, в той час, як враховуючи відстань між пунктами відправки та призначення, вантаж мав бути доставлений ще 23 липня 2012 року, що є розумним строком. В зв'язку з простроченням строку доставки вантажу відповідачем відповідно до умов договору виставлено позивачу претензію на суму 1600 грн. штрафу.

Проте, з наведеними доводами відповідача суд не погоджується, оскільки умовами договору №25 та договору-заявки не передбачено строк виконання зобов'язання. Крім того, щодо посилання відповідача на виконання передбаченого договором зобов'язання в розумний строк (який на думку відповідача становить з 21 липня 2012р. по 23 липня 2012р.) суд зазначає, що в силу статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідачем необґрунтовано тривалості «розумного строку»та не надано доказів в підтвердження своїх доводів.

Крім того, відповідач зазначає, що у зв'язку з неналежним забезпеченням збереженості вантажу при перевезенні до пункту призначення продукція на суму 6300грн. виявилась неякісною.

Водночас, судом встановлено, що відповідачем не доведено факт псування продукції у зв'язку з невиконанням своїх обов'язків позивачем, в якості доказу псування продукції відповідачем надано суду посвідчення на аналіз проб Державної інспекції сільського господарства в Рівненській області №107 від 06 серпня 2012 року, проте з даного доказу суд не вбачає, що саме продукція, перевезення якої здійснював позивач була зіпсована, більше того, суд не може встановити час псування продукції.

Щодо наданого відповідачем акту про встановлення недоліків від 01 серпня 2012 року підписаного директором ТОВ «Мантрейд», менеджером та комірником суд зазначає, що відповідно до п. 15.1. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. N 363 у разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між Перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом за формою, що наведена в додатку 4. За змістом п. 15.3. вказаних правил записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія. Односторонні записи в акті як вантажовідправника (вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними. Отже, суд не може прийняти вказаний доказ як належний.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім цього, згідно зі ст.627 ЦК України сторони договору на власний розсуд визначають його зміст і формують його конкретні умови.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 919 ЦК України перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 7 300, 00 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору за подання до суду позовної заяви.

Керуючись ст.49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мантрейд» (33027, м.Рівне, вул.Новобармацька, 9, код ЄДРПОУ 35007125) на користь Фізичної особи-підприємця Діденко Дмитра Миколайовича (43022, м.Луцьк, вул..Довженка, 37, код ЄДРПОУ 3099307698) борг в сумі -7 300,00 грн. та 1 609,50 грн. судового збору за подання до суду позовної заяви.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.11.2012р.

Суддя Заголдна Я.В.