ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.11.2012 р. Справа №18/1887/12
За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Карлівка
до Військового племзаводу "Чутове", смт. Чутове
про стягнення грошових коштів у сумі 29 440,00 грн.
Суддя Мацко О.С.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
У судовому засіданні 22.11. 2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено дату складання повного тексту рішення (згідно ст.85 ГПК України).
СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення 29 440,00 грн. заборгованості за договором про відступлення права вимоги від 02.04.2012 року.
Позивач, повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи) в засідання суду не з'явився, в попередніх судових засіданнях на позовних вимогах наполягав з мотивів, визначених у позовній заяві, зокрема, посилався на несплату відповідачем заборгованості у сумі 29 440,00 грн. по орендній платі, право вимоги на яку відступлене ОСОБА_2 відповідно до договору від 02.04.2012 року про відступлення права вимоги.
Відповідач, повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи) в засідання суду не з'явився, вимоги попередніх ухвал від 24.09.2012 р., 25.10.2012 р., 08.11.2012 р. не виконав, обґрунтований письмовий відзив на позов не надав.
Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідно до ч.2 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався, будь-яких даних щодо заперечення чи визнання позовних вимог суду не надав.
Враховуючи приписи ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР), згідно яких кожен має право на судовий розгляд його справи упродовж розумного строку та в зв'язку із закінченням строку розгляду справи, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:
03.12.2007 року між приватним підприємцем ОСОБА_2 та Військовим племзаводом "Чутове" в особі керуючого санацією Дуленко А.Г. був укладений договір на оренду приміщення (копія в матеріалах справи, арк. спр. 11), згідно якого ПП ОСОБА_2 передає, а Військовий племзавод "Чутове" приймає в оренду строком на три роки приміщення загальною площею 36,8 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. 15.10.2010 року були внесені зміни до даного договору, згідно яких строк дії цього договору оренди становить шість років: з 03.12.2007 року по 03.12.2013 р.(арк. спр. 12). у матеріалах справи наявний Акт прийому-передачі до договору від 03.12.2007р. на оренду приміщення, підписаний сторонами договору (арк.23 справи).
В порушення умов даного договору відповідач не виконав своїх обов'язків в частині внесення плати за оренду даного приміщення, у зв'язку з чим заборгованість останнього перед ПП ОСОБА_2, згідно Договору оренди за період з 01.12.2010 р. по 31.03.2012 р., відповідно до вимог позовної заяви та Акту від 02.04.2012 р. №10/04-12 прийому-здачі наданих послуг по договору оренди приміщення від 03.12.2007 р. (арк. спр. 14), склала 29 440,00 грн.
02.04.2012 р. між ПП ОСОБА_2 (первісний кредитор) та позивачем - ОСОБА_1 (новий кредитор), був укладений договір про відступлення права вимоги (арк. спр. 13), згідно якого первісний кредитор передає належне йому право вимоги згідно Договору на оренду приміщення від 03.12.2007 року (та змінами та доповненнями до Договору від 15.10.2010 року, а новий кредитор приймає право вимоги, що належне Первісному кредитору за основним Договором.
Право вимоги стосується сплати боржником - Військовим племзаводом "Чутове" - на користь первісного кредитора (ПП ОСОБА_2) суми боргу по договору від 03.12.2007 року в розмірі 29 440,00 грн. за період з 01.12.2010 р. по 31.03.2012 р. включно. Згідно даного договору відступається саме право вимоги з Військового племінного заводу "Чутове" сплатити 29 440,00 грн. боргу по орендній платі за грудень 2010 р.- березень 2012 р. включно (п.п. 1.3, 1.4 Договору про відступлення права вимоги). Відповідач був повідомлений про укладення договору про відступлення права вимоги (арк.22 справи).
04.04.2012 року позивачем було направлена відповідачу вимога про сплату суми відступленого права вимоги в розмірі 29 440,00 грн. (арк.10 справи). Дана вимога залишена відповідачем без задоволення, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 29 440,00 грн. заборгованості по договору про відступлення права вимоги.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного:
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.
Відповідно п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст. 513 ЦК України). Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 516 ЦК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.
На підставі матеріалів справи, поданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 29 440,00 грн. є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами (договір на оренду приміщення, договір відступлення права вимоги, акт прийому-здачі наданих послуг по договору оренди приміщення від 03.12.2007 р.) та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Позивач надав належні докази обґрунтованості та правомірності позовних вимог, які відповідачем не спростовані. За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог. Судовий збір, сплачений позивачем, підлягає відшкодуванню йому за рахунок відповідача (ст.49 ГПК України).
Відповідно до вимог ст.82 ГПК України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками процесу, а також доказів, витребуваних судом, у нарадчій кімнаті.
На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 32, 33,43,49, 75, 82-85 ГПК України, суд,
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Військового племзаводу "Чутове" (38800, Полтавська область, смт. Чутове, вул. Будівельна, 2, р/р 2600501643683 в ПАТ "Укрексімбанк", м. Полтава, МФО 331649, код 00845921) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в філії Полтавського обласного ПАТ "Ощадбанк", м. Полтава, МФО 331467, код ЄДРПОУ 09331508, ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму боргу 29 440,00 грн. та 1609,50 грн. судового збору
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 23.11.2012 р.
Суддя О.С.Мацко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом (ч.5 ст. 85 ГПК України).
Судове рішення № 27620187, Господарський суд Полтавської області було прийнято 22.11.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 18/1887/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: