Рішення № 27620164, 19.11.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.12 Справа№ 5015/3805/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг», м. Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кварталбуд», м. Львів

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС Гідроресурс», м. Львів

про стягнення 333 912 грн. 87 коп.

Суддя Морозюк А.Я.

при секретарі Іванів Н.С.

Представники сторін:

від позивача: Брус О.М. - представник

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

Судом роз'яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

В судовому засіданні 19.11.2012 проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено та підписано 23.11.2012 року.

Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кварталбуд»та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС Гідроресурс»про стягнення солідарно з відповідачів 333 912 грн. 87 коп. (з яких: 280 819,70 грн. основного боргу; 21 574,47 грн. неустойки (пені) за прострочення сплати лізингових платежів; 4 291,65 грн. 3% річних; 27 227,05 грн. неустойки (пені) за прострочення повернення предмету лізингу).

Ухвалою суду від 14.09.2012 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 23.10.2012 р. Ухвалою суду від 23.10.2012 року у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідачів, неподанням витребуваних доказів, розгляд справи відкладено на 06.11.2012 р. Ухвалою суду від 06.11.2012 р. продовжено строк розгляду спору на 15 днів, та у зв'язку з неявкою представника позивача, неподанням витребуваних доказів розгляд справи відкладено на 19.11.2012 р.

В судовому засіданні 19.11.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві, запереченні на відзив та з посиланням на матеріали справи. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що на виконання умов договору фінансового лізингу №1919L10/00 (який складається із Загальних умов договору фінансового лізингу №1919L10/00,Спеціальних умов (№1919L10/01, №1919L10/02) до договору фінансового лізингу №1919L10/00 та додатків до нього) укладеного 13.08.2010р. між позивачем (лізингодавцем) та відповідачем-1 (лізингоодержувачем), позивач передав у користування відповідачу-1 предмети лізингу, що підтверджується актом приймання -передачі від 07.09.2010 р. Оскільки відповідач-1 свої зобов'язання щодо здійснення лізингових платежів згідно Графіку лізингових платежів (додаток №2) належним чином не виконував, у нього виникла заборгованість, що спонукало позивача на підставі ч.2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг»відмовитись в односторонньому порядку від договору фінансового лізингу. Так, відповідачу-1 27.06.2012 р. (згідно фіскального чеку №6821, опису вкладення у цінний лист тощо) надіслано повідомлення про відмову від Спеціальних умов №1919L10/01, №1919L10/02 до договору фінансового лізингу №1919L10/00 від 13.08.2010 р. та припинення дії договору починаючи з 05.07.2012 року. Одночасно у надісланих повідомленнях позивач заявив відповідачу-1 вимогу повернути та поставити предмет лізингу на стоянку за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 5, яку відповідачем-1 не виконано. Оскільки на забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1 за договором фінансового лізингу №1919L10/00 від 13.08.2010 р. між позивачем (як лізингодавцем), відповідачем-1 (як лізингоодержувачем) та відповідачем-2 (як поручителем) було укладено договір поруки №1919L10/00/SUR від 13.08.2010 року, позивач 12.07.2012 р. направив поручителю вимогу №1458 від 06.07.2012 р. сплатити прострочену заборгованість боржника по договору фінансового лізингу на загальну суму 302 155,51 грн. (з них 284 619,68 грн. заборгованість по лізингових платежах, 17 535,83 грн. заборгованість по сплаті неустойки) протягом п'яти днів з дати отримання вимоги, яку відповідачем-2 отримано 17.07.2012 р. (згідно повідомлення про вручення поштового відправлення), однак вказана вимога поручителем не виконана. Таким чином позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість, яка виникла по сплаті лізингових платежів в розмірі 280 819,70 грн. Окрім стягнення основного боргу позивач просить стягнути солідарно з відповідачів нараховані відповідно до ст.625 ЦК України 3% річних в розмірі 4 291,65 грн., відповідно до п. 8.2.1 договору пеню за прострочення сплати лізингових платежів в розмірі 21 574,47 грн., відповідно до п. 11.5 договору пеню за прострочення повернення предмету лізингу в розмірі 27 227,05 грн.

Відповідач-1 письмових пояснень по суті позовних вимог суду не надав, явку повноважного представника в судове засідання 19.11.2012 року не забезпечив, причин неявки не повідомив. Представник відповідача-1 в судовому засіданні, яке відбулося 06.11.2012 р. проти позову заперечив.

Представник відповідача-2 в судове засідання 19.11.2012 року не з'явився, причин неявки суду не повідомив. Відповідач-2 у письмових поясненнях заперечив проти вимог заявлених до відповідача-2 в частині стягнення пені за прострочення повернення предмету лізингу в розмірі 27 227,05 грн. з підстав неотримання повідомлення про припинення договору, а також зазначив що позивачем не було вчинено дій відповідно до п. 1.2 договору поруки (до вимоги не додано обґрунтування (підтвердження) суми невиконаного зобов'язання), вважає що договір фінансового лізингу не є припиненим на даний час.

У поданому запереченні на відзив (пояснення) позивач доводи відповідача-2 вважає безпідставними, обґрунтовуючи це тим, що відповідач-2 не є стороною договору фінансового лізингу, і відповідно йому повідомлення про відмову від договору не надсилалося.

Враховуючи те, що відповідачі у встановленому порядку були повідомлені про час і місце наступного судового засідання 19.11.2012 р.(що підтверджується протоколом судового засідання від 06.11.2012 р., в якому були присутні представники відповідачів, і який є належним підтвердженням повідомлення сторін про час і місце наступного судового засідання, відповідно до викладеного в абзаці 2 підпункту 3.9.1 пункту 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»), та з огляду на те що закінчується встановлений ст.69 ГПК України строк розгляду спору(з врахуванням його продовження на 15 днів ухвалою суду від 06.11.2012 р.), суд розглядає справу за відсутності представників відповідачів в судовому засіданні 19.11.2012 р. за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 292 ГК України, ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг», за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Як вбачається з матеріалів справи, 13.08.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»(позивач, лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кварталбуд»(відповідач-1, лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №1919L10/00. Згідно розділу «Визначення»Договір фінансового лізингу означає: Загальні умови договору фінансового лізингу, Спеціальні умови договору фінансового лізингу, Додаток №1 (Специфікація) до договору фінансового лізингу, Додатки №2 (Графік лізингових платежів) до договору фінансового лізингу та інші додатки які будуть підписані сторонами (надалі по тексту -договір).

Відповідно до п.1.1 договору лізингодавець бере на себе зобов'язання передати предмет лізингу у власність від продавця (відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, передбачених в договорі фінансового лізингу, зокрема у додатку №1 до договору) та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, визначених договором з урахуванням того, що продавець був обраний лізингоодержувачем. Ціна предмета лізингу визначається в договорі фінансового лізингу.

Пунктом 3.3 договору зокрема встановлено, що предмет(и) лізингу вважається прийнятим лізингоодержувачем повністю і у належному технічному стані після підписання Акту приймання-передачі та/або усіх Актів приймання-передачі.

Спеціальними умовами №1919L10/01 та додатком №1 спеціальних умов предметом лізингу визначено Самоскид КрАЗ 65032-0000043-02, за ціною 563 000,00 грн. Спеціальними умовами №1919L10/02 та додатком №1 спеціальних умов предметом лізингу визначено Самоскид КрАЗ 65032-0000043-02, за ціною 563 000,00 грн.

В матеріалах справи наявний підписаний та скріплений печатками лізингодавця (ТзОВ УніКредит Лізинг»), лізингоодержувача (ТзОВ «Кварталбуд») та продавця (ПП «ВКП «Альфатекс») Акт приймання -передачі від 07.09.2010 року , який підтверджує що лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв предмети лізингу визначені Спеціальними умовами №1919L10/01 (КрАЗ 65032-0000043-02, номер двигуна 70325229), Спеціальними умовами №1919L10/02 (КрАЗ 65032-0000043-02 , номер двигуна 70326142) до договору фінансового лізингу 1919L10/00 .

Пунктом 7.1 договору встановлено, що складові лізингових платежів, їх суми та дати платежів визначені в Графіку Лізингових Платежів у додатку №2 до договору фінансового лізингу, який є його невід'ємною частиною. Пунктом 7.2 договору визначено склад лізингових платежів.

Згідно Графіків лізингових платежів - Додаток №2 до Спеціальних умов №1919L10/01, №1919L10/02 до договору фінансового лізингу №1919L10/00 від 13.08.2010 р. (із змінами внесеними додатковою угодою №1 від 07.09.2010 р. до договору фінансового лізингу №1919L10/00 від 13.08.2010 р.), відповідач-1 зобов'язався у визначеній Графіками сумі здійснювати періодичні щомісячні лізингові платежі кожного 25 числа відповідного місяця в період з 25.09.2010 р. по 25.09.2013 р.

Як вбачається з доданих до позовної заяви розрахунків суми боргу по сплаті лізингових платежів за зобов'язаннями згідно Додатку №2 до Спеціальних умов №1919L10/01, №1919L10/02 у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем-1 грошових зобов'язань за лізинговими платежами, у нього по Спеціальних умовах №1919L10/01, у період з жовтня 2011р. по липень 2012р. виникла заборгованість на суму 134 859,85 грн. (за 25.09.2011 р. частково здійснено оплату 31.05.2012 р., 13.06.2012 р., 03.07.2012 р., 11.07.2012 р., 23.07.2012 р.), по Спеціальних умовах №1919L10/02 з жовтня 2011 р. по липень 2012 р. виникла заборгованість на суму 145 959,85 грн. (за 25.09.2011 р. здійснено оплату 27.12.2011 р.), що в сумі складає 280 819,70 грн. Наведене підтверджує той факт, що відповідачем-1 порушено договірні зобов'язання по оплаті лізингових платежів (в тому числі допущено заборгованість за період, що перевищує зазначений у п. 11.4 договору та ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг»).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено право лізиногодавця відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом.

За приписами ч. 2 ст. 7 вказаного Закону лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Пунктом 11.4. договору сторони узгодили, що лізингодавець на свій розсуд має право: в односторонньому порядку розірвати договір та вимагати повернення предмету лізингу якщо лізингоодержувач (відповідач) не сплатив лізинговий платіж згідно з додатком №2 до договору повністю або частково, і якщо прострочення платежу становить більше одного місяця; вимагати повернення предмету лізингу лізингоодержувавачем в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж згідно з додатком №2 до договору повністю або частково, і якщо прострочення платежу становить більше 30 календарних днів.

Пунктом 13.8 договору сторони зокрема передбачили, що лізингодавець має право відмовитися від договору фінансового лізингу шляхом направлення письмового повідомлення лізингоодержувачу у випадку невиконання останнім розділу 2 договору протягом періоду визначеного в п.2.1 договору; у випадку передбаченому п.п. 5.4-5.5, 11.4 договору.

В матеріалах справи наявні повідомлення №1360 та №1361 від 26.06.2012 р., якими позивач у зв'язку з простроченою відповідачем-1 заборгованістю, яка триває більше 30 днів, повідомив останнього про відмову від Спеціальних умов №1919L10/01 та Спеціальних умов №1919L10/02 до договору фінансового лізингу №1919L10/00 від 13.08.2010 р. в односторонньому порядку та припинення дії договору, починаючи з 05.07.2012 року, в яких також вимагає повернути предмети лізингу. Дані повідомлення надіслані відповідачу-1 27.06.2012 р. на адресу яка вказана безпосередньо відповідачем-1 в договорі фінансового лізингу та Спеціальних умовах до нього (за місцезнаходженням юридичної особи згідно витягу з ЄДРЮО та ФОП від 01.10.2012 р. по відповідачу-1), що підтверджується завіреними копіями фіскального чеку від 27.06.2012 р. №6821, відомістю про відправлення цінної поштової кореспонденції від 27.06.2012 р., описом вкладення у цінний лист (наявні в матеріалах справи).

Факт неотримання адресатом поштової кореспонденції та повернення її відправнику не породжує негативних юридичних наслідків для позивача, оскільки матеріалами підтверджено, що позивач належно та у відповідності до п. 13.4 договору повідомляв відповідача-1 (лізингоодержувача) про відмову від договору, і у відповідача-1 була можливість отримати до 05.07.2012 р. (з врахуванням максимального 5-денний строку пересилання поштової кореспонденції передбаченого п.п. 4.1., 4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів) надіслані повідомлення позивача та довідатись про відмову від договору.

Отже, позивачем реалізовано право на відмову від Договору фінансового лізингу (у зв'язку з фактом прострочення лізингоодержувачем виконання грошових зобов'язань більше, ніж на 30 днів), яке передбачено як нормою ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг", так і умовами п.п. 13.8. та 11.4. договору фінансового лізингу.

Оскільки, згідно з нормою ч. 3 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг", відмова позивача від договору є вчиненою з моменту, коли відповідач-1 міг довідатись про таку відмову, тому, враховуючи норму ч. 3 ст. 651 ЦК України, Спеціальні умови №1919L10/01 та №1919L10/02 до договору фінансового лізингу №1919L10/00 від 13.08.2010 р. є розірваними з 05.07.2012 р., що в свою чергу зумовлює необхідність повернення відповідачем-1 предмету лізингу.

Отже, як вже вище зазначалося, відповідач-1 договірних зобов'язань по оплаті лізингових платежів належним чином не виконав, і як вбачається з наявних в матеріалах справи Розрахунків суми боргу по сплаті лізингових платежів за договором фінансового лізингу №1919L10/00 від 13.08.2012, у нього за період з 25.10.2011 р. по 05.07.2012 р. існує заборгованість по лізинговим платежам на загальну суму 280 819,70 грн.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач-1 жодних заперечень щодо виниклої заборгованості по лізингових платежах в розмірі 280 819,70 грн. суду не надав, доказів погашення даної заборгованості не представив, а відтак вказана сума заборгованості визнається судом обґрунтованою і підлягає стягненню.

Згідно статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема -сплата неустойки.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині позовних вимог про стягнення 3% річних за період з 26.10.2011 р. по 07.09.2012 р., які відповідно до розрахунку складають 4 291,65 грн., суд вважає, що розраховані вони відповідно до ст.625 ЦК України, тому підлягають до стягнення.

Пунктом 8.2.1. договору сторони погодили, що у випадку несплати лізингоодержувачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена ним за договором, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю неустойку з простроченої суми за період з дати настання терміну платежу до дати фактичної оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. Таким чином, сторонами в договорі погоджено період для нарахування пені, що перевищує шестимісячний, і це узгоджується із нормою ч.6 ст.232 ГК України.

Відтак, нарахована пеня за прострочення сплати лізингових платежів за період з 26.10.2011 року по 07.09.2012 року, яка відповідно до розрахунку складає 21 574,47 грн., нарахована позивачем у відповідності до підпункту 8.2.1 договору фінансового лізингу, а відтак підлягає до стягнення.

Пунктом 7 ч.2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»встановлено, що у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та інших випадках дострокового повернення предмета лізингу, лізингоодержувач повинен повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Пунктом 11.5. договору сторони погодили, що при настанні випадку невиконання та припинення дії договору фінансового лізингу лізингоодержувачем, лізингоодержувач зобов'язаний передати предмет лізингу лізингодавцю у місці зазначеному лізингодавцем, протягом 3 (трьох) робочих днів, починаючи з дати відповідної вимоги лізингодавця, якщо про інше сторони не домовляться письмово додатково. Демонтаж та передача предмета лізингу до місця передачі, визначеного лізингодавцем, повинні бути здійснені за рахунок та на ризик лізингоодержувача. У випадку несвоєчасного демонтажу та повернення предмета лізингу з вини лізингоодержувача, останній зобов'язується сплатити неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, нараховану на суму еквівалента ціни предмета лізингу за період такого прострочення.

Як вбачається з акту приймання-передачі від 07.09.2010 р., загальна еквівалентна ціна предмету лізингу складає 1 126 000,00 грн. (згідно Спеціальних умов №1919L10/01 - 563 000,00 грн., згідно Спеціальних умов №1919L10/02 -563 000,00 грн.). Згідно здійсненого у позовній заяві розрахунку, позивач нарахував неустойку за прострочення повернення предмету лізингу від суми 1 126 000,00 грн. за період з 11.07.2012 р. (наступний день за днем закінчення 3-денного строку повернення предмету лізингу) по 07.09.2012 р. (день подання позову до суду), яка склала 27 227,05 грн.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували повернення відповідачем-1 предмету лізингу у встановлений договором строк, а відтак нарахована позивачем неустойка за прострочення повернення предмету лізингу в розмірі 27 227,05 грн. відповідає вимогам п.11.5 договору, є обґрунтованою та підлягає стягненню.

Як вбачається з матеріалів справи, виконання зобов'язань відповідача -1 за договором фінансового лізингу №1919L10/00 від 13.08.2010 р. забезпечено порукою.

Так, 13.08.2010 р. між ТзОВ «УніКредит Лізинг»(лізингодавець), ТзОВ «Кварталбуд»(лізингоодержувач) та ТзОВ «ТКС Гідроресурс» (поручитель) було укладено договір поруки №1919L10/00 SUR, відповідно до умов якого поручитель (відповідач-2), як солідарний боржник, зобов'язується безвідклично та безумовно сплатити лізингодавцю (позивачу) за його першою вимогою, всі необхідні платежі за Договором фінансового лізингу загальною сумою до 175 048,46 доларів США, що на день укладення цього договору становить 1 381 132,35 грн., та сплатити всі інші платежі, що належать до сплати лізингоодержувачем відповідно до умов договорів фінансового лізингу, в тій же самій сумі, валюті та в той же самий час, як це визначено в договорі фінансового лізингу (п. 1.1).

Згідно п.1.2. договору поруки, поручитель зобов'язується сплатити платежі, зазначені в п.1.1. договору, якщо йому надіслана лізингодавцем письмова вимога -протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати такої вимоги без будь-яких заперечень, перевірок або виправдань щодо вимоги, без будь-яких взаємозаліків, вирахувань або утримань. Такі платежі повинні бути сплачені поручителем на рахунки лізингодавця вказані в вимозі.

12.07.2012р. у зв'язку із наявністю боргу по договору фінансового лізингу позивач на підставі договору поруки надіслав на адресу відповідача -2 (поручителя) вимогу вих. №1458 від 06.07.2012р., якою лізингодавець (позивач) повідомив поручителя про те, що станом на 06.07.2012р. прострочена заборгованість лізингоодержувача (відповідача-1) по договору фінансового лізингу становить 302 155,51 грн. (з яких заборгованість по сплаті лізингових платежів становить 284 619,68 грн., заборгованість по сплаті неустойки становить 17 535,83 грн.). Вимогу було надіслано позивачем відповідачу-2 12.07.2012р. із дотриманням порядку, передбаченого умовами п. 3.3. договору поруки, на адресу поручителя, яка відповідає місцезнаходженню поручителя згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, та як вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0407017941618. Вимога лізингодавця (позивача) була отримана поручителем 17.07.2012р., згідно поштової відмітки, однак залишена відповідачем-2 без розгляду.

Відповідно до п.1, п.2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктом 2.2 договору поруки зокрема встановлено, що поручитель зобов'язаний відповідати перед лізингодавцем за виконання зобов'язань лізингоодержувача, що вказані в договорі фінансового лізингу в тому ж обсязі, що й лізингоодержувач, та виконувати будь-які та всі інші умови цього договору.

Заперечуючи позовні вимоги відповідач-2 вказує на те, що позивач належним чином не повідомив лізингоодержувача та відповідача-2 про дострокове припинення договору, а тому договір не є розірваним та діє на даний час, а відтак у відповідача не виникло обов'язку повернути предмети лізингу тому пеня за не своєчасне повернення предметів лізингу нарахована позивачем необґрунтовано.

Суд не погоджується з такими твердженнями відповідача-2, оскільки як вже вище зазначалось, в матеріалах справи наявні повідомлення №1360 та №1361 від 26.06.2012 р., які надсилались відповідачу-1 27.06.2012 р. (згідно фіскального чеку від 27.06.2012 р. №6821, відомості про відправлення цінної поштової кореспонденції від 27.06.2012 р., опису вкладення у цінний лист) на адресу яка вказана безпосередньо відповідачем-1 в договорі фінансового лізингу та Спеціальних умовах до нього (за місцезнаходженням юридичної особи згідно витягу з ЄДРЮО та ФОП від 01.10.2012 р. по відповідачу-1), з вимогою повернути предмет лізингу у зв'язку з достроковим припиненням договору. Також наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення № 0407017941618 підтверджує той факт, що вимогу сплатити платежі протягом 5 (п'яти) робочих днів, які виникли у лізингоодержувач станом на 06.07.2012р. в розмірі 1 264 689,68 грн., надіслано відповідачу-2 12.07.2012 за місцезнаходженням згідно витягу ЄДРЮО та ФОП та отримано ним 17.07.2012 р. Щодо твердження відповідача-2, що ним не отримано повідомлення про дострокове припинення договору, то суд погоджується з доводами позивача, що оскільки відповідач-2 не є стороною у договорі фінансового лізингу, то у позивача відсутні підстави для направлення відповідачу-2 повідомлення про припиненні дії договору фінансового лізингу.

Враховуючи все вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, у вигляді стягнення солідарно з ТзОВ «Кварталбуд»та ТзОВ «ТКС Гідроресурс»на користь ТзОВ «УніКредит Лізинг»280 819,70 грн. -основного боргу; 21 574,47 грн. -неустойки (пені) за прострочення сплати лізингових платежів; 4 291,64 грн. -3% річних; 27 227,05 грн. - неустойки (пені) за прострочення повернення предмету лізингу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Отже статтею 7 Закону врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду (що також відповідає викладеному в пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 року № 01-06/1175/2011).

При поданні позову, ТзОВ «УніКредит Лізинг»платіжним дорученням № 4048 від 11.09.2012 року сплачено судовий збір у розмірі 6 679,00 грн. Згідно ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р., судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду. Частиною 2 п. 1 ст. 4 зазначеного Закону встановлено, що із позовних заяв майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Відтак частина сплаченого позивачем судового збору згідно платіжного доручення № 4048 від 11.09.2012 року в сумі 00 грн. 74 коп. внесена в більшому розмірі, ніж встановлено законом, і підлягає поверненню позивачу відповідно до пункту 1 частини 1 ст.7 Закону України "Про судовий збір".

Судовий збір (в частині належно сплаченої суми 6 678,26 грн.) покладається на відповідачів, так як спір виник з їх вини.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 7, 10, 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», статтями 193, 232, 292 Господарського кодексу України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 526, 554, 551, 610-612, 625, 629, 806 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 33, 34, 44, 49, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кварталбуд»(79053, м. Львів, вул.Кн. Ольги, 1/5, ідентифікаційний код 34672744) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС Гідроресурс»(79053, м. Львів, вул. Кн. Ольги, 1/5, ідентифікаційний код 36610145) користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»(04070, м. Київ, вул. П.Сагайдачного, 22/1, ідентифікаційний код 33942232) 280 819 грн. 70 коп. -основного боргу; 21 574 грн. 47 коп. - неустойки (пені) за прострочення сплати лізингових платежів; 4 291 грн. 65 коп. -3% річних; 27 227 грн. 05 коп. -неустойки (пені) за прострочення повернення предмету лізингу та 6 678 грн. 26 коп. - судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»(04070, м. Київ, вул. П.Сагайдачного, 22/1, ідентифікаційний код 33942232) 00 грн. 74 коп. судового збору сплаченого платіжним дорученням №4048 від 11.09.2012 р., як такого що внесений в більшому розмірі ніж встановлено законом.

4. Наказ, відповідно до ст. 116 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Морозюк А.Я.