Рішення № 27619840, 19.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-39/14923-2012 19.11.12

За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Райп"

про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 1262,72 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

від позивача: Абрамова А.В. за довіреністю № 25 від 10.01.2012 р.

від відповідача: не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Райп" (відповідач) про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 1262,72 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору страхування засобів наземного транспорту, оформленого полісом № 330512842.10 від 27.07.2010 р., внаслідок настання страхового випадку -дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування внаслідок пошкодження автомобіля "Toyota Corolla", реєстраційний номер АА 5764 ВС, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника автомобіля "Land Rover", реєстраційний номер АА 0330 СС, Козаченко Ірини Миколаївни, яку визнано винною у скоєні ДТП, застрахована Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Райп" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВЕ/8462340), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-39/14923-2012, розгляд справи призначено на 19.11.2012 р. о 12:10 год., в порядку підготовки справи до судового розгляду витребувано у Моторного (транспортного) страхового бюро України письмову інформацію щодо умов полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/8462340.

12.11.2012 р. через відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист № 28467/7-3-11 від 07.11.2012 p. у відповідь на запит суду, до якого додано витяг з єдиної централізованої бази даних МТСБУ стосовно полісу № ВЕ/8462340.

14.11.2012 р. через відділ діловодства суду представник позивача подав клопотання про залучення доказів до матеріалів справи, зокрема, письмового підтвердження того, що у провадженні господарських судів України відсутня справа зі спору між ПАТ "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" та ТДВ "Страхова компанія "Райп" з даного предмету спору.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 19.11.2012 р., не з'явився, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Крім того, письмових пояснень стосовно поважності причин відсутності в судовому засіданні 19.11.2012 р. відповідач суду не подав та не надіслав.

Згідно роз'яснень, наданих Вищим господарським судом України у п.п. 3.9 п. 3 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р., розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Як зазначено в абз. 1 п.п. 3.9.1 п. 3 вищезазначеної Постанови Пленуму ВГСУ, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Крім того, відповідно до абз. 1 п.п. 3.9.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р. визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 19.11.2012 р. без участі представника відповідача, який належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 19.11.2012 р., надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 19.11.2012 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

27.07.2010 р. між Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" (позивач, страховик) та Куруз Оленою Іванівною (страхувальник) було укладено договір страхування засобів наземного транспорту, оформлений полісом № 330512842.10 (надалі - договір страхування).

Згідно з договором страхування у позивача був застрахований автомобіль "Toyota Corolla", реєстраційний номер АА 5764 ВС, строк дії договору страхування з 29.07.2010 р. по 28.07.2011 р.

06.04.2011 р. в м. Києві на перехресті вул. Копилівська та вул. Петропавлівська сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі -ДТП) за участю автомобіля "Toyota Corolla", реєстраційний номер АА 5764 ВС під керуванням власника Куруз Олени Іванівни, та автомобіля "Land Rover", реєстраційний номер АА 0330 СС під керуванням власника Козаченко Ірини Миколаївни. Наведене підтверджується довідкою Відділу оформлення матеріалів ДТП та дізнання при УДАІ ГУ МВС України в м. Києві.

ДТП сталася в результаті порушення Козаченко Іриною Миколаївною п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Подільського районного суду міста Києва від 10.06.2011 р. у справі № 3-2656 2011 р., відповідно до якої Козаченко Ірину Миколаївну визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Загальний розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу -автомобіля "Toyota Corolla", реєстраційний номер АА 5764 ВС, в результаті його пошкодження при ДТП, визначений відповідно до звіту № 188 про оцінку автомобіля Toyota Corolla держномер АА 5764 ВС, що складений 18.04.2011 р. оцінювачем Лапко Єдуардом Михайловичем (свідоцтво ФДМУ МФ № 5871) становить 2014,12 грн. (надалі -звіт № 188 від 18.04.2011 р.).

За страховим випадком (ДТП) згідно складеного позивачем страхового акту № 57406 від 13.04.2011 р. по договору страхування, позивачем визначено суму страхового відшкодування в загальному розмірі 1262,72 грн., виплата якого позивачем підтверджується платіжними дорученнями № 3525 від 27.04.2011 р.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України "Про страхування", або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно (автомобіль).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України (визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 37.4 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин по страховому випадку, що настав 28.10.2009 р.) передбачено, що страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В редакції Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка є чинною з 19.09.2011р., також передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків (п. 36.4 ст. 36 наведеного Закону).

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

В спірному випадку позивачем заявлена до стягнення з відповідача сума страхового відшкодування, виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП. При цьому право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків, завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.

Відповідачем на вимогу ухвали Господарського суду міста Києва від 25.10.2012 р. не представлено договору (полісу № ВЕ/8462340) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (надалі -поліс № ВЕ/8462340). Натомість, матеріали справи містять інформацію з централізованої бази даних МТСБУ стосовно умов полісу № ВЕ/8462340, надану на запит суду листом МТСБУ № 28467/7-3-11 від 07.11.2012 p.

Відповідно до наявних в матеріалах справи даних стосовно полісу № ВЕ/8462340 вбачається, що транспортний засіб (автомобіль "Land Rover", реєстраційний номер АА 0330 СС), яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача транспортному засобу, взято на страхування Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Райп" (відповідачем), про що і укладено зазначений поліс, який є договором І типу, страхувальником за даним полісом визначено Козаченко Ірину Миколаївну, ліміт по майну - 50000,00 грн., франшиза - 0, строк дії даного полісу - з 18.12.2010 р. по 17.12.2011 р. Отже, станом на дату ДТП -06.04.2011 р., поліс № ВЕ/8462340 був діючим.

Як вище було встановлено, особою винною у скоєнні спірної ДТП відповідно до постанови Подільського районного суду міста Києва від 10.06.2011 р. у справі № 3-2656 2011 р. визнано Козаченко Ірину Миколаївну.

З огляду на наведене суд прийшов до висновку, що відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля, застрахованого у позивача, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в межах, передбачених полісом № ВЕ/8462340, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування (в порядку ст. 25 Закону України "Про страхування"), перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), висновки якої про застосування правової норми у спірних правовідносинах при прийнятті рішення у справі, є обов'язкові до врахування судом згідно положень ч. 2 ст. 82 ГПК України.

Положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (ст. 12) передбачена можливість встановлення франшизи при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, розмір якої при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

По матеріалам справи судом встановлено, що фактичні витрати позивача по виплаті страхового відшкодування не перевищують розміру збитку, завданого транспортному засобу, пошкодженому у ДТП, що визначений звітом № 188 від 18.04.2011 р., а з відповідача заявляється до стягнення сума збитку, підтверджена такими висновком.

За встановлених судом обставин, до виплати в порядку регресу із страховика, яким застраховано відповідальність винної у ДТП особи (Козаченко Ірини Миколаївни), належить сума 1262,72 грн. (1262,72 грн. (сума матеріального збитку, підтверджена звітом № 188 від 18.04.2011 р.) -0,00 грн. (франшиза)).

Судом також враховано, що випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" і доказів наявності таких суду не представлено.

Згідно з положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (п. 37.1 ст. 37) (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин по страховому випадку, що настав 06.04.2011 р.) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підстави вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу № 6/25-06-12 від 25.06.2012 р. (копії заяви наявна в матеріалах справи).

Фактично докази на підтвердження здійснення відповідачем виплати страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 1262,72 грн. - в матеріалах справи відсутні, відповідачем до суду не подані, до матеріалів справи не залучені.

За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1262,72 грн. страхового відшкодування в порядку регресу підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню повністю.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання не з'явився, докази на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не подав та не надіслав.

Судові витрати позивача на оплату судового збору в розмірі 1 609, 50 грн. відповідно до положень ч. 1 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Райп" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 11; ідентифікаційний код 31158052), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" (01054, м. Київ, вул. Воровського, буд. 33; ідентифікаційний код 16285602) 1262,72 грн. (одну тисячу двісті шістдесят дві гривні 72 коп.) страхового відшкодування в порядку регресу, 1609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 коп.) судового збору.

3. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.11.2012 р.

Суддя Гумега О. В.