Рішення № 27619755, 20.11.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2012 р. Справа № 5010/1363/2012-17/90

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Семчук Д. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Калуський завод будівельних машин", вул. Б.Хмельницького 79, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім", вул. Промислова 4, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77306;

про стягнення коштів в сумі 105414 грн.

за участю представників сторін:

Від позивача: Щербінський Р. Л. - представник, (довіреність № 02/12 від 10.04.12);

Від відповідача: Дітковська С. А. - представник, (довіреність № 92/0-107 від 26.04.12).

ВСТАНОВИВ: Публічним акціонерним товариством "Калуський завод будівельних машин" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" про стягнення коштів в сумі 105414 грн.

Представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача подав відзив на позов (вх. № 7689/2012-свх від 20.11.12), в якому позовні вимоги визнає, просить суд відстрочити виконання рішення суду терміном на три місяці посилаючись на значну заборгованість перед товариством бюджету по поверненню податку на додану вартість. Зазначає, що виконання зобов'язання перед позивачем, до надходження відповідачу коштів по відшкодуванню боргу бюджету по відшкодуванню ПДВ спричинить термінову, непланову зупинку виробництва. Враховуючи те, що підприємство віднесено до об'єктів підвищеної небезпеки, це обумовить виникнення техно-екологічної небезпечної ситуації.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

06.03.12 між Публічним акціонерним товариством "Калуський завод будівельних машин" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" укладено договір № А201200839.

Згідно п. 1.1. договору, позивач зобов'язується виготовити продукцію за дорученням відповідача: візок для переміщення палет - 20 шт., місток переїзний - 3 шт.

У відповідності до п. 1. 2. договору, відповідач приймає продукцію та зобов'язується своєчасно оплатити її на умовах договору.

Пунктом 2.1. визначено, що вартість продукції за договором визначається згідно калькуляцій (додаток 2, 3), які є невід'ємною частиною договору і складають 105414 грн., у т.ч. ПДВ - 17569 грн.

Дата початку виготовлення продукції - березень 2012 р. Дата завершення виготовлення продукції - липень 2012 р.

Відповідно до п. 3.1., відповідач перераховує позивачу 100 % вартості виготовленої продукції на протязі 10 робочих днів з моменту поставки. Датою поставки слід вважати дату виписки видаткової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у відповідності до умов договору виготовив продукцію (візок для переміщення палет, місток переїзний) та передав (відвантажив) її відповідачу, про що свідчить видаткова накладна № РН-0000089 від 24.07.12. Отримання продукції здійснювалось представником відповідача на підставі довіреності № 266 від 18.07.12.

В порушення договірних зобов'язань відповідач за отриману продукцію не розрахувався, внаслідок чого утворився борг в сумі 105414 грн.

Згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що між сторонами виникло цивільно-правове зобов'язання. Відповідно до ст. 509 Цивільного Кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ст. 526 Цивільного Кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду.

Згідно ч.1 ст. 837 Цивільного Кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України - якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Статтею 610 Цивільного Кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків передбачених законом.

Станом на день розгляду справи, в матеріалах справи відсутні документальні докази, які підтвердили б сплату боргу відповідачем. Наявність боргу у сумі 105414 грн. відповідачем не заперечується.

Враховуючи той факт, що відповідач не виконав свої зобов'язання, які випливають з договору, вимога позивача про стягнення з відповідача 105414 грн. боргу підлягає до задоволення в повному обсязі.

Розглянувши клопотання відповідача про відстрочку виконання судового рішення, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що подане клопотання не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як передбачено ч. 1 ст.121 ГПК України, суд залежно від обставин справи може відстрочити виконання рішення при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду № 9 від 17.10.12 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

При цьому, слід враховувати, що відстрочити виконання рішення господарський суд може лише у виняткових випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом.

Отже, сторона, яка звертається із заявою про відстрочку виконання рішення повинна довести певними доказами наявність обставин щодо неможливості чи утруднення виконання рішення в даний момент.

В обґрунтування клопотання про відстрочення виконання судового рішення відповідач посилається на власне фінансове становище, негативні наслідки для відповідача, які можуть бути спричинені негайним виконанням судового рішення, однак не надає жодних документальних доказів, які б свідчили про ускладнення чи унеможливлення виконання рішення.

За наведених обставин, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання про відстрочку виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 526, 610, 629, 837, 846, 854 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, ст. 82 -85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства "Калуський завод будівельних машин" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" про стягнення коштів в сумі 105414 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім", вул. Промислова 4, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77306 (ідентифікаційний код 33129683) на користь Публічного акціонерного товариства "Калуський завод будівельних машин", вул. Б.Хмельницького 79, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300 (ідентифікаційний код 01267876) 105414 (сто п'ять тисяч чотириста чотирнадцять) грн. - боргу, 2108 (дві тисячі сто вісім) грн. 28 коп. - судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.11.12

Суддя Неверовська Л. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Озарко Л. Р. 23.11.12