Рішення № 27619687, 20.11.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "20" листопада 2012 р. Справа № 11/5007/1107/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Луценко В.А. ( довіреність від 25.05.12р.)

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" (м. Житомир)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м. Житомир)

про стягнення 6742,12 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача на його користь 6129,20 грн. основного боргу за оренду обладнання та 612,92 грн. 10% штрафу.

судовому засіданні, яке відбулося 18.10.12р. відповідач дала письмові пояснення, в яких зазначила, що позов не визнає. Як доказ виконання своїх договірних зобов'язань надала копію рахунку - фактури № 346 від 01.10.10р. на суму 2400 грн., копію квитанції від 01.10.10р. на суму 2400 грн., копію рахунку - фактури № 346-Ж від 01.10.10р. на суму 5530 грн. та копію квитанції від 01.10.10р. на суму 5530 грн., а також надала копію додаткової угоди від 30.06.11р. на дострокове припинення договору суборенди нежитлового приміщення № АО/ЦВР - 370 20.12.10р, укладений між ТОВ "Центральний речовий ринок" та ОСОБА_2, копію акту повернення приміщення від 30.06.11р.

01.11.12р. представник позивача надав суду письмові пояснення, в яких вказав, що

зазначена відповідачем сума в розмірі 5530 грн. була зарахована ПАТ "Житомирський меблевий комбінат" в рахунок оплати згідно договору оренди обладнання № АО/ЦВР - 326 від 01.10.10р., який був укладений між сторонами.

Крім того, відповідач посилається на те, що в позовній заяві ПАТ "Житомирський меблевий комбінат" просить стягнути з ФОП ОСОБА_2 6742,12 грн. саме по договору оренди обладнання № АО/ЦВР - 370 від 20.12.10р.

Таким чином, відповідач зазначає, що надані відповідачем докази сплати коштів ніяким чином не відносяться до даної справи.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач свого представника та відзив на позов до суду не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Справа, відповідно до ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20.12.10р. між сторонами був укладений договір № АО/ЦВР - 370 оренди обладнання, згідно якого 20.12.10р. орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне строкове користування ( в оренду) торгове обладнання за адресою м. Житомир, вул. Київська, 77.

Відповідно до п. 1.4 договору, вартість обладнання з урахуванням індексації становить 12166 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору, загальна сума річної орендної плати складає 770 доларів США, що сплачується орендарем в національній валюті України - гривні, виходячи з встановленого НБУ офіційного курсу гривні до долара США на дату укладання цього Договору.

Орендна плата сплачується орендарем орендодавцю у формі безготівкового одноразово в розмірі загальної річної орендної плати, не пізніше 5 ( п'яти) календарних днів з моменту укладання цього договору ( п. 4.2 договору).

Факт передачі позивачем в оренду відповідачу торгового обладнання підтверджується актом прийому - передачі від 20.12.10р.

З позовної заяви вбачається, що станом на 20 грудня 2010р. по офіційним даним НБУ курс долара до гривні становить 7,96 гривень за 1 долар США.

Відповідно 770 доларів США дорівнює 6129,20 грн.

Однак, в установлений договором строк, відповідач орендну плату не сплатив, в результаті чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 6129,20 грн.

Згідно п. 5.2 договору, у разі прострочення будь-яких грошових зобов'язань по цьому договору більше 1 календарного дня, орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю штраф у розмірі 10% від простроченої суми грошового зобов'язання.

Згідно розрахунку позивача, правильність якого перевірена судом, розмір штрафу становить 612,92 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення , в якому одна сторона ( боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визначаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( неналежне виконання).

У відповідності до ст. 193 ГК України та ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений час.

Згідно ст. 174 Господарського Кодексу України господарські зобов'язання виникають безпосередньо із господарського договору або безпосередньо із закону.

Відповідно ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

В силу ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Також відповідно до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених ГК України та іншими законами України.

Таким чином, обставини, які звільняють Відповідача від обов'язку виконати свої зобов'язання за Договором, та обставини, які звільняють Відповідача від відповідальності за його невиконання, відсутні.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що згідно квитанцій від 01.10.10р. нею були сплачені кошти в загальній сумі 7930 грн. за оренду згідно виставлених рахунків № 346-Ж від 01.10.10р. на суму 5530 грн. та № №346 від 01.10.10р. на суму 2400 грн.

Однак, заперечення відповідача спростовуються тим, що вказані рахунки були виставлені на оплату орендної плати згідно договору оренди обладнання № 326 від 01.10.10р., укладеного між ПАТ "Житомирський меблевий комбінат" та ФОП ОСОБА_2.

Предметом спору даної справи є стягнення заборгованості за орендну плату, яка виникла на підставі договору оренди , укладеного між сторонами 20.12.10р.

Таким чином, надані відповідачем квитанції від 01.10.10р. про сплату коштів в сумі 7930 грн., не є доказом сплати заборгованості за договором оренди від 20.12.10р.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим, заявленим відповідно до чинного законодавства та таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 ( 10001, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" (10001, м. Житомир, вул. Київська, 77, код 32744172) - 6129,20 грн. боргу, 612,92 грн. штрафу, 1609,50 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 22.11.12

Суддя Маріщенко Л.О.

Віддрукувати:

1- в справу

2- відповідачу ( рек. з повід.)