Рішення № 27619658, 19.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-75/12381-2012 19.11.12

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Ейемджи Груп"

до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта"

про стягнення 21 937,60 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача -Луценко В.О., довіреність № 19/2012 від 03.01.2012.

від відповідача - не з'явилися.

встановив:

Суть спору: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Ейемджи Груп" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" про стягнення 22 447,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 140932.71.00020.10 від 11.05.2010 внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди (надалі -ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику напівпричепа марки «Chereau», реєстраційний номер АТ 7505 ХХ, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.10.2012 замінено найменування відповідача у справі.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.11.2012 продовжено строк вирішення спору на чотирнадцять днів до 24.11.2012 та відкладено розгляд справи на 19.11.2012.

19.11.2012 позивач подав заяву про зменшення позовних вимог № 606/01 від 19.11.2012, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму страхового відшкодування в розмірі 21 937,60 грн., за вирахуванням 510,00 грн. франшизи.

Частина 4 ст. 22 ГПК України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи те, що судом не встановлено, що вищезазначені дії позивача суперечать законодавству або порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає заяви позивача про зменшення позовних вимог до розгляду.

Отже, оскільки зменшення позовних вимог, викладене позивачем у його письмових заявах прийнятих господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є: 21 937,60 грн. -сума страхового відшкодування.

Представник позивача в судовому засіданні 19.11.2012 позовні вимоги в редакції заяви про зменшення позовних вимог підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, хоча про час і місце судових засідань повідомлявся належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень, з відмітками про отримання; відповідач про причини неявки представника суд не повідомив; відзив на позов, клопотань або заяв до суду не надіслав.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи -учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи так і не скористався правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

В судовому засіданні 19.11.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, який приймав участь під час розгляду справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

11.05.2010 між позивачем, як страховиком, та ДП «Росана»ТОВ «Росан-Агро», як страхувальником, укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 140932.71.00020.10 (надалі -договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням, розпорядженням, визначеного у додатку № 1 до цього договору, зокрема, напівпричепом марки «Chereau», реєстраційний номер АТ 7505 ХХ, рік випуску 2008.

Згідно п. 3.1.1. договору, до страхових випадків відноситься ДТП.

Строк дії договору з 13.05.2010 по 12.05.2011 (п. 8 договору).

18.12.2010 о 14 год. 10 хв. на а/д Київ-Чоп, 218 км трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ІВЕКО»із застрахованим напівпричепом «Chereau»та автомобіля «DAF», а саме: Галаган П.В., керуючи автомобілем «DAF», реєстраційний номер 135-67 КМ не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з напівпричепом «Chereau», реєстраційний номер АТ 7505 ХХ автомобіля «ІВЕКО», реєстраційний номер АТ 6651 АР, який рухався в попутному напрямку, в результаті чого автомобіль «DAF», реєстраційний номер 135-67 КМ та напівпричеп «Chereau», реєстраційний номер АТ 7505 ХХ отримали механічні ушкодження.

Відповідно до первинної довідки ДАІ та схеми місця ДТП, пошкодження в результаті спірної ДТП отримав саме напівпричіп «Chereau», реєстраційний номер АТ 7505 ХХ.

Стефанишин Б.М. як водій ДП «Росана»ТОВ «Росан-Агро», на момент ДТП на законних підставах керував транспортним засобом «ІВЕКО», реєстраційний номер АТ 6651 АР з напівпричепом марки «Chereau», реєстраційний номер АТ 7505 ХХ, що підтверджується наказом № 01-К1/04 від 16.08.2001, наказом від 01.11.2010 та подорожнім листом вантажного автомобіля № 528.

Галаган П.В., як працівник ТОВ «Влакос», на момент ДТП на законних підставах керував автомобілем «DAF», реєстраційний номер 135-67 КМ, що підтверджується постановою Сквирського районного суду Київської області від 25.01.2011.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Галаганом Павлом Васильовичем п.п. 12.1, 13.1 вимог Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою Управління Державтоінспекції УМВС України в Житомирській області.

Постановою Сквирського районного суду Київської області від 25.01.2011 у справі № -33/2011р. встановлено порушення Галагана П.В. п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, Галагана П.В. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до висновку експертного авто товарознавчого дослідження № 36/11 від 28.04.2011, складеного експертом Бойком Орестом Богдановичем (свідоцтво № 1109 від 03.04.2007) вартість відновлювального ремонту, завданого напівпричепу «Chereau», реєстраційний номер АТ 7505 ХХ в результаті його пошкодження при ДТП складає 27 022,75 грн.

Згідно рахунку-фактури №17/10-11 від 17.10.2011 виставленого власнику застрахованого напівпричепу ТОВ «ВІП СОЮЗ»вартість задніх дверей напівпричепу «Chereau»склала 19 200,00 грн.

Згідно рахунку № ЛА-02609 від 08.12.2011 виставленого власнику застрахованого напівпричепу ТДВ «Львівська автобаза № 1»вартість ремонтних робіт по відновленню напівпричепу «Chereau»склала 7369,80 грн.

30.05.2011 власник застрахованого напівпричепу «Chereau», реєстраційний номер АТ 7505 ХХ звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування в сумі 22447,60 грн.

Позивачем 02.06.2011 був складений та підписаний страховий акт, згідно з яким пошкодження напівпричепу «Chereau», реєстраційний номер АТ 7505 ХХ, внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 22 447,60 грн.

На підставі складеного акту № 092 ПАТ «СК «Ейемджи Груп»та наказів № 140932/71/00020/10 від 06.06.2011 та № 140932/71/00020/10 від 28.12.2011, виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного страхування наземного транспорту № 140932.71.00020.10 від 11.05.2010, сплатило своєму страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 22 447,60 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 1484 від 07.06.2011 на суму 17 958,08 грн. та № 3588 від 28.12.2011 на суму 4489,52 грн.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ПАТ «СК «Ейемджи Груп»перейшло в межах виплаченої суми право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб -автомобіль «DAF», реєстраційний номер 135-67 КМ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди напівпричепу «Chereau», реєстраційний номер АТ 7505 ХХ, належить ТОВ «Влакос»та знаходився під керуванням водія Галагана П.В., який станом на момент ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ «Влакос», що підтверджується постановою Сквирського районного суду Київської області від 25.01.2011 у справі № -33/2011 р. та не спростовано відповідачем.

За умовами ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «DAF», реєстраційний номер 135-67 КМ встановлена в судовому порядку та повинна бути відшкодована ТОВ «Влакос», як роботодавцем винної у вчиненні ДТП особи.

Цивільно-правова відповідальність ТОВ «Влакос», як власника автомобіля «DAF», реєстраційний номер 135-67 КМ, застрахована ВАТ НАСК «Оранта»згідно із полісом № ВЕ/1253669.

Відповідно до полісу № ВЕ/1253669 страхувальником -особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є ТОВ «Влакос», а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну майну внаслідок експлуатації автомобіля «DAF», реєстраційний номер 135-67 КМ була застрахована ВАТ НАСК «Оранта».

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

При цьому, відповідно до п. 12.1 ст. 12 вказаного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту напівпричепу «Chereau», реєстраційний номер АТ 7505 ХХ, з урахуванням зносу становить 22 447,60 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах виплаченої суми.

Позивач претензією № 164 від 14.06.2012, до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка отримана відповідачем 19.06.2012, звернувся до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП.

Однак, відповідач у встановлений законом строк відшкодування не здійснив.

За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, яке перейшло до позивача, визначені полісом № ВЕ/1253669 розміри лімітів відповідальності та франшизи (510,00), а також, зважаючи на подану позивачем заяву про зменшення позовних вимог в частині зменшення суми страхового відшкодування, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 21 937,60 грн. (22 447,60 (сума виплаченого страхового відшкодування) -510,00 грн. (франшиза)).

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення суми.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, в редакції заяви про зменшення позовних вимог, в повному обсязі.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача в сумі 1609,50 грн., з огляду на те, що згідно Закону України «Про судовий збір»розмір судового збору не може бути меншим даної суми.

Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Позивач при зверненні до суду із заявленими позовними вимогами повинен був сплатити судовий збір в розмірі 1609,50 грн. Платіжним дорученням № 5907 від 21.08.2012 р. позивач сплатив судовий збір в розмірі 1653,00 грн., оригінал якого наявний в матеріалах справи.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що на підставі статті 44 Господарського процесуального кодексу України позивачу підлягає повернення зайво сплачений судовий збір в розмірі 43,50 грн. В іншій частині судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «ОРАНТА» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Ейемджи Груп» (02140, м. Київ, пр.-т Бажана, 10-А, ідентифікаційний код 20783470) суму страхового відшкодування у розмірі 21937 (двадцять одна тисяча дев'ятсот тридцять сім) грн. 60 коп. та 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

3. Повернути Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Ейемджи Груп»(02140, м. Київ, пр.-т Бажана, 10-А, ідентифікаційний код 20783470) з Державного бюджету України 43 (сорок три) грн. 50 коп. зайво сплачений судовий збір, перерахований платіжним дорученням № 5907 від 21.08.2012 р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.11.2012.

Суддя Т.В.Васильченко