Рішення № 27619528, 21.11.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 31/92/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.12 Справа № 5009/3465/12

Господарський суд Запорізької області у складі судді Хуторного В.М., при секретарі Романовій К.І.

За участю представників: від позивача - Кириченко А.В., довіреність № 01/999 від 15.10.2012 р.; від відповідача 1 -Дуднік Т.В., довіреність № 31 від 08.10.2012 р.; від відповідача 2 -Карпенко В.В., довіреність № 11-13/119 від 05.10.2012 р.; прокурор -Борін А.Б., посвідчення № 34 від 20.12.2011 р.

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 5009/3465/12

за позовом: Запорізького міжрайонного екологічного прокурора в інтересах держави в особі Позивача -Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя (скорочено РВ ФДМУ по Запорізькій області);

до відповідача 1: Приватного підприємства «Адам», смт. Степногірськ Василівського району Запорізької області (скорочено ПП «Адам»);

до відповідача 2: Державного підприємства «Укрриба», м. Київ (скорочено ДП «Укрриба»);

про визнання договору недійсним та витребування майна

Ухвалою господарського суду від 13.09.2012 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено справу та присвоєно номер провадження 31/92/12, справу до розгляду в засіданні призначено на 26.09.2012 р., розгляд справи відкладено на 10.10.2012 р. та в судовому засіданні оголошено перерву на 17.10.2012 р., в судовому засіданні розгляд справи відкладено на 31.10.2012 р. та в судовому засіданні оголошено перерву до 21.11.2012 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.10.2012 р. розгляд справи продовжено на 15 календарних днів.

За клопотанням учасників судового процесу розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Запорізькою міжрайонною екологічною прокуратурою в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області подано позов про визнання договору зберігання державного майна з правом користування №01/12 від 03.01.2012 р., укладеного між ПП «Адам»та ДП «Укрриба»недійсним та про зобов'язання ПП «Адам»повернути ДП «Укрриба»майно: гідротехнічну споруду (гребля земляна нагульного ставку інв. №465), що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Василівка у власність держави шляхом складання та підписання акту приймання -передачі державного майна.

Позовні вимоги мотивовані тим, що укладений між відповідачами договір зберігання державного нерухомого майна є удаваним правочином, оскільки містить всі ознаки договору оренди, а саме використання майна за плату. Звертає увагу суду на те, що ДП «Укрриба»в даному договорі може виступати стороною в якості балансоутримувача, а не орендодавцем, оскільки орендодавцями державного майна -майна цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, що є державною власністю, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення і представництва. Також вказує, що спірний договір укладено без дозволу Фонду.

В обґрунтування позову посилається на ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 2, 12, 29, 54-57 ГПК України, норми глави 58 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

В судовому засіданні представник позивача та прокурор наполягають на заявлених позовних вимогах, з підстав, що зазначені в позові.

ПП «Адам», відповідач 1 у справі, у заперечені на позов за вх. № 09-06/19745 від 10.10.2012 р. з позовними вимогами не погоджується. На думку відповідача 1 подання прокурором позову є фактичним втручанням до господарської діяльності ПП «Адам»та ним не надано обґрунтованих доводів щодо порушення відповідачами інтересів позивача, що не є стороною у договорі. Просить в позові відмовити.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні підтримує доводи, викладені у заперечені та не погоджується з доводами прокурора, що викладені у позові.

ДП «Укрриба», відповідач 2 у справі, у відзиві на позовну заяву з позовом не погоджується. На думку ДП «Укрриба»договір зберігання відповідає всім вимогам чинного законодавства, зокрема ст. 208, 937, 938, 943 ЦК України. Вказує на те, що жодним нормативним актом не передбачено погодження договорів зберігання з Фондом. Крім того, звертає увагу суду, що Міністерство аграрної політики України в листі №37-24-2-13/16354 від 2.12.2004 р. підтримує ДП «Укрриба»у роботі по збереженню державного майна та укладання договорів зберігання з правом використання гідротехнічних споруд відповідно до чинного законодавства. Також, зазначає, що за результатами перевірки правової роботи ДП «Укрриба» не встановлено будь -яких порушень щодо неправомірності укладання договорів зберігання з правом використання. Правомірність використання майна, переданого за договором зберігання підтверджується і Висновком науково -правової експертизи, виконаної на запит ДП «Укрриба»Інститутом держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Просить в задоволені позову відмовити.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні проти позову заперечує з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Клопотанням від 10.10.2012 р. просить суд залишити позов без розгляду у зв'язку з невірним визначенням прокурором позивача. Вказане клопотання судом відхиляється як необґрунтоване.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

03.01.2012 р. між ДП «Укрриба»(Поклажодавець, відповідач 2 у справі) та ПП «Адам»(Зберігач, відповідач 1 у справі) укладено Договір збереження державного майна №01/12 (надалі Договір зберігання), за умовами якого Поклажодавець за участю представників уповноважених сторін передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання згідно Акту приймання -передачі нерухоме державне майно -гідротехнічні споруди рибницьких ставків, які обліковуються на балансі Поклажодавця і передані йому на підставі спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України «Про передачу гідротехнічних споруд» від 06.05.2003 р. за №126/752 (п. 1.1 Договору зберігання).

Відповідно до п. 2 Договору зберігання, об'єктом зберігання є гідротехнічні споруди включаючи ставкові рибоводні споруди, греблі, дамби, будівлі, насосні станції, пов'язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, що перебуває в державній власності відповідно до п. 1.1 договору.

Зазначене майно розташоване за адресою: Запорізька область, Василівський район, м. Василівка (п. 1.3 Договору зберігання).

За приписами п. 1.4 Договору зберігання, вартість переданого Зберігачу майна визначається на підставі даних бухгалтерського обліку і відображається по кожному найменуванню (інвентарному номеру) в Акті приймання -передачі майна, який є невід'ємним додатком до цього договору.

Зберігач в 3 -денний строк з моменту укладання договору приймає від Поклажодавця майно згідно з Актом приймання -передачі (п. 2.1 Договору зберігання).

Згідно до п. 4.1 Договору зберігання, за відповідальне зберігання майна щомісячний розмір плати складає 10 грн., в т. ч. ПДВ, з врахуванням щомісячного індексу інфляції. Плата за відповідальне зберігання майна перераховується на розрахунковий рахунок Зберігача один раз на рік по закінченню календарного року до 15 січня наступного року.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання і діє протягом десяти років з 03.01.2012 р. по 03.01.2022 р. (п. 6.1 Договору зберігання).

За Актом приймання -передачі від 03.01.2012 р. відповідачем 1 прийнято від відповідача 2 на зберігання нерухоме державне майно (гідротехнічні споруди) -гребля земляна нагульного ставку за інв. №465, балансовою вартістю 359317,7 грн. та залишковою станом на 31.12.2011 р. -46016,76 грн., яке розташоване за адресою: Запорізька область Василівський район, м. Василівка.

17.01.2012 р. між ПП «Адам»та ДП «Укрриба»укладено Додаткову угоду до Договору зберігання державного майна, за якою відповідно до ст. 944 ЦК України, Поклажодавець надає згоду Зберігачеві на користування Майном, переданим останньому на зберігання в порядку даного Договору, а Зберігач засвідчує свою обізнаність з усіма властивостями Майна та його цільовим призначенням відповідно до правил технічної експлуатації гідротехнічних споруд рибоводних господарств, затверджених наказом Державного департаменту рибного господарства України від 13.01.2904 р. №6.

За вимогами пункту 1.2 Додаткової угоди від 17.01.2012 р., Зберігач зобов'язався здійснювати оплату за користування державним майном, зазначеним в Акті приймання -передачі. Ціна за користування Майном становить 948,57 грн., в т. ч. ПДВ, яку Зберігач повинен вносити до 14 числа місяця, наступного за звітним. Розмір щомісячної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

У разі затримки оплати за використання майна, переданого для зберігання, Зберігач сплачує Поклажодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п. 1.3 Додаткової угоди від 17.01.2012 р.).

Пунктом 8.2 Договору зберігання визначено, що будь -які зміни та доповнення до цього Договору вносяться в письмовій формі в порядку, передбаченому чинним законодавством і є невід'ємною частиною до договору.

На думку прокурора, сторони насправді вчинили договір оренди державного нерухомого майна, укладення якого регулюється главою 58 ЦК України (про найм), параграфу 5 ГК та Законом України «Про оренду державного та комунального майна», а тому є недійсним.

Предметом розгляду по даній справі є визнання недійсним договору зберігання від 03.01.2012 р. та зобов'язання ПП «Адам»повернути ДП «Укрриба» майно у власність держави шляхом складання Акту приймання -передачі державного майна.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши учасників процесу, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Наказом РВ ФДМУ по Запорізькій області від 18.06.1998 р. №660 ВАТ «Запорізький рибокомбінат»реорганізовано шляхом перетворення Запорізького обласного державного виробничого сільськогосподарсько -рибоводного підприємства у ВАТ. Засновником ВАТ була держава в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області.

У процесі приватизації із складу цілісного майнового комплексу Запорізького

обласного державного виробничого сільськогосподарсько -рибоводного підприємства вилучено державне майно, яке не підлягало приватизації та залишилось у державній власності, зокрема гідротехнічні споруди.

Спільним наказом Фондом державного майна України та Міністерства аграрної політики України №126/752 від 06.05.2003 р. «Про передачу гідротехнічних споруд»вирішено передати до сфери управління Міністерства аграрної політики майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутного фонду господарських товариств, створених в процесі приватизації на базі підприємств рибного господарства. Зазначене майно підлягало передачі на баланс Державного підприємства «Укрриба».

12.01.2004 р. наказом Державного департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України №4 затверджено Акт приймання -передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статного фонду ВАТ «Запорізький рибокомбінат»на баланс ДП «Укрриба».

Відповідно до позиції №150 додатку до вищевказаного Акту гідротехнічну споруду (гребля земляна нагульного ставку інв. №465) передано на баланс ДП «Укрриба».

Відповідно до Статуту ДП «Укриба»в редакції від 18.01.2012 р., засноване на основі державної власності, входить до сфери управління Державного агентства рибного господарства України та підзвітне йому (п.1.1 Статуту).

Основною метою діяльності підприємства зокрема є здіснення організаційного комплексу заходів з нагляду за технічною експлуатацією та ефективним використання державного майна -гідротехнічними рибницькими (рибоводними) спорудами, що знаходяться на балансі підприємства; технічна експлуатація гідротехнічних споруд рибогосподарських водних об'єктів, що знаходяться на балансі підприємства на підставі вимог Водного та Земельного кодексів України в частині користування водними об'єктами та землями водного

фонду; надання у зберігання гідротехнічних рибницьких (рибоводних) споруд, включаючи ставкові рибоводні споруди, ставків, пов'язаних з ними робочих машин та обладнання, а також іншого майна, необхідного для рибогосподарської діяльності… (п. 3.1 Статуту).

Згідно до абз. 5 п. 5.5 Статуту, розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, у тому числі передавати майно в оренду, підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені ГК України та іншими законами України.

ДП «Укрриба»вважає, що Договір зберігання з правом користування майна не протирічить чинному законодавству, в повній мірі відповідає нормам законодавства України, з твердженням якого суд не погоджується з огляду на таке.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 1 ст. 936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Договір зберігання належить до двосторонніх договорів, тобто при оплатних і безоплатних відносинах зобов'язання зберігання є взаємними, де існують певні права та обов'язки обох сторін. Зберігач, зокрема зобов'язаний забезпечити зберігання майна і повернути його іншій стороні, яка у свою чергу, зобов'язана після закінчення строку, зазначеного охоронцем, взяти назад здане нею на зберігання майно і відшкодувати зберігачеві витрати, необхідні для зберігання майна, та збитки, завдані його властивостями, коли зберігач, приймаючи майно на зберігання, не знав і не повинен був знати про ці властивості.

Пунктом 1 ст. 946 ЦК України визначено, що плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

За приписами ст. 944 ЦК України, зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.

Для встановлення дійсної правової природи зберігання з наданням зберігачеві права користування поклажею необхідно насамперед встановити, на що були спрямовані воля і волевиявлення сторін, а також хто з сторін надав послугу. Так, у договорі зберігання послуга надається зберігачем, яка оплачується поклажодавцем (власником чи іншим титульним володільцем майна), а у договорі майнового найму послуга оплачується наймачем, котрий користується майном.

Пунктом 1.2 Додаткової угоди до договору зберігання державного майна від 17.01.2012 р. визначено, що Зберігач зобов'язався здійснювати оплату за користування державним майном, зазначеним в Акті приймання -передачі. Ціна за користування Майном становить 948,57 грн., в т. ч. ПДВ, яку Зберігач повинен вносити до 14 числа місяця, наступного за звітним. Розмір щомісячної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

В даному випадку, за Додатковою угодою до Договору Зберігання державного майна від 17.01.2012 р., що згідно до п. 8.2 Договору зберігання є невід'ємною частиною цього договору, обов'язок по оплаті покладено на Зберігача, що підтверджує позицію прокурора, що спірний договір по суті є договором оренди державного майна та законодавством України передбачені певні особливості укладання та виконання договору найму (оренди).

Чинним законодавством передбачено, що у разі якщо сторони свідомо оформлюють договором зберігання передання в користування власного майна за певну плату, то можливо застосування положень про удаваний правочин.

Відповідно до ст. 235 ЦК України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Згідно із роз'ясненнями, викладеними в п. 25 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин.

Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Отже з аналізу наведених норм чинного законодавства та беручі до уваги умови договору, укладеного між відповідачами, суд погоджується з доводами прокурора та позивача, що спірний договір за своєю юридичною природою є договором оренди державного майна і правовідносини сторін повинні регулюватися главою 58 ЦК України «Найм (оренда)», а договір зберігання з правом користування укладений з метою приховування дійсних правовідносин оренди.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені ст. 203 ЦК України.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписами ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Досліджуючи Статут ДП «Укрриба»судом встановлено, що майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання (п. 5.1 Статуту).

Підприємство має право укладати від власного імені договори та угоди з об'єднаннями, компаніями, організаціями, установами та іншими юридичними особами та фізичними особами, у межах, не заборонених законом України (п/п 22 п. 3.2 Статуту).

Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, у тому числі передавати майно в оренду, підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Господарським кодексом України та іншими законами України (п. 5.5 Статуту).

Пунктом 5.9 Статуту передбачено, що в установленому законодавством порядку Уповноважений орган управління та інші державні органи здійснюють контроль за ефективністю використання та збереження закріпленого за підприємством державного майна та коштів, здійсненням господарської діяльності підприємства.

Відповідно до п. 11.2.10 Статуту, Уповноважений орган управління (Управління Державного агентства рибного господарства України) надає згоду на оренду майна підприємства і пропозиції щодо умов договору оренди з метою забезпечення ефективного використання орендованого майна.

Отже, всі дії які породжують настання юридичних наслідків для ДП «Укрриба», останній повинен погоджувати з Уповноваженим органом управління.

Як вбачається з Договору зберігання № 01/12 від 03.01.2012 р. разом з Додатковою угодою від 17.01.2012 р., вчинені дії щодо майна, що є власністю держави та перебуває на балансі ДП «Укрриба», тобто останній не є власником переданого майна, яке на момент приватизації не увійшло до статутного фонду господарських товариств. Будь -якого погодження з боку Уповноваженого органу управління на укладання угоди щодо передачі в оренду гідротехнічної споруди (гребля земляна нагульного ставку інв. №465) не надавалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ГК України та ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендодавцями державного майна -майна цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, що є державною власністю, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення і представництва.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Фонд державного майна України»від 09.12.2011 р. №4107-VІ, Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної діяльності.

Отже, з аналізу викладеного свідчить, що ДП «Укрриба»може виступати стороною договору оренди спірного майна (за погодженням з органом управління майна) лише в якості балансоутримувача, а не орендарем.

В даному випадку, передача гідротехнічної споруди (гребля земляна нагульного ставку інв. №465) в оренду відбулася на підставі угоди, укладеної без участі Фонду та його дозволу, у зв'язку з чим, спірний договір укладено з порушенням вимог чинного законодавства, а саме особою у якої відсутні повноваження щодо укладання такого роду договорів, а тому у суду наявні всі підстави для визнання його недійсним.

За приписами ст. 216 УК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За таких обставин та з урахуванням викладеного, приймаючи до уваги той факт, що спірний договір є недійсним, вимога про витребування з володіння ПП «Адам»майна, а саме: гідротехнічної споруди (гребля земляна нагульного ставку інв. №465), що знаходиться за адресою: м. Василівка -у власність держави, шляхом складання та підписання акту приймання передачі державного майна є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідачів порівну по 563,5 грн., оскільки спір виник з їх вини.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір зберігання державного майна з правом користування №01/12 від 03.01.2012 р., укладений між Приватним підприємством «Адам»(71611, Запорізька область, Василівський район, смт. Степногірськ, вул. Молодіжна, 3, кв. 116, код ЄДР 30764050; поштова адреса: Запорізька область, м. Василівка, пров. Кіровський, буд. 24) та Державним підприємством «Укрриба»(04050, м. Київ, вул. Тургенівська, 82-А, код ЄДР 25592421).

Зобов'язати ПП «Адам» (71611, Запорізька область, Василівський район, смт. Степногірськ, вул. Молодіжна, 3, кв. 116, код ЄДР 30764050; поштова адреса: Запорізька область, м. Василівка, пров. Кіровський, буд. 24) повернути Державному підприємству «Укрриба»(04050, м. Київ, вул. Тургенівська, 82-А, код ЄДР 25592421) майно, а саме: гідротехнічну споруду (гребля земляна нагульного ставку інв. №465), що знаходиться за адресою: м. Василівка - у власність держави, шляхом складання та підписання акту приймання передачі державного майна.

Стягнути Приватного підприємства «Адам»(71611, Запорізька область, Василівський район, смт. Степногірськ, вул. Молодіжна, 3, кв. 116, код ЄДР 30764050; поштова адреса: Запорізька область, м. Василівка, пров. Кіровський, буд. 24) на користь Державного бюджету Одержувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, Банк одержувача: Головне управління Державного казначейства у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДР 38025409, № рахунку 31215206783007, код класифікації доходів бюджету 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)»судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Укрриба»(04050, м. Київ, вул. Тургенівська, 82-А, код ЄДР 25592421) на користь Державного бюджету Одержувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, Банк одержувача: Головне управління Державного казначейства у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДР 38025409, № рахунку 31215206783007, код класифікації доходів бюджету 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)»судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 22.11.2012 р.

Суддя В.М. Хуторной