Рішення № 27619487, 22.11.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.11.12р. Справа № 15/5005/9589/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", в особі структурної одиниці "Криничанський район електричних мереж", смт. Кринички

до Комунального закладу "Дніпродзержинська станція швидкої медичної допомоги" Дніпропетровської обласної Ради, м. Дніпродзержинськ

про стягнення 17 011 грн. 90 коп.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Шевцова В.В.

Представники:

від позивача: Приходько О.М., представник за довіреністю № 324/1010 від 27.06.12р.

від відповідача: Січева Ю.Є., представник за довіреністю № б/н від 21.11.12р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі структурної одиниці "Криничанський район електричних мереж" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального закладу "Дніпродзержинська станція швидкої медичної допомоги" Дніпропетровської обласної Ради (далі - відповідач), про стягнення 17 011 грн. 90 коп.

Сума позову складається з: заборгованості за спожиту активну електроенергію у розмірі 15 217 грн. 80 коп., заборгованості за перетикання реактивної електроенергії у розмірі 557 грн. 06 коп., пені у розмірі 1 025 грн.75 коп., 3 % річних у розмірі 211 грн. 29 коп.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов Договору про постачання електричної енергії № 10 від 27.02.2012р. (далі - Договір), який у відповідності до вимог чинного законодавства є обов'язковим для виконання.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.12р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, судове засідання призначено на 22.11.12р.

22.11.12р. у судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

В свою чергу, повноважний представник відповідача позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити позивачу в їх задоволенні, про що також зазначено у відзиві, який долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 22.11.12р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.02.12р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання електричної енергії № 10 (далі-Договір), відповідно до умов п.1 якого позивач продає електричну енергію відповідачу у точці (точках) продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю 55 кВт, величини якої по об'єктах відповідача визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (п. 2.1. Договору).

Як зазначено в п. 2.3.1. Договору, відповідач зобов'язується виконувати умови цього Договору.

Пунктом 2.3.5. Договору передбачено, що відповідач зобов`язується оплачувати позивачу вартість електричної енергії та інші платежі згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Крім того, відповідач зобов'язався здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею позивача та електроустановками відповідача згідно з додатком "Порядок розрахунків плати за перетікання реактивної електричної енергії" (п.2.3.6 Договору).

В п. 1 Додатку № 3 "Порядок розрахунків" до Договору передбачено, що розрахунковий період для визначення обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме з 21 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця.

Відповідач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним та самостійно отриманим у позивача рахунком (п. 2 Додатку № 3 "Порядок розрахунків" до Договору).

Як зазначено в п. 2.1 Додатку № 3 "Порядок розрахунків" до Договору, оплата рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, 3% річних, індекс інфляції та інші платежі (за надання відповідачу додаткових послуг, суми завданих відповідачем збитків, тощо) згідно з умовами Договору, здійснюється на рахунки позивача, на підставі самостійно отриманих у позивача рахунків протягом 10 операційних днів з дня їх отримання.

Відповідно до п. 3.1.1. Договору, позивач має право отримувати від відповідача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованими тарифом, та інші платежі, обумовлені цим Договором.

Крім того, згідно п. 3.1.5. Договору, позивач має право вимагати відшкодування збитків, завданих позивачу внаслідок порушення відповідачем умов цього Договору та чинного законодавства, та оплату рахунків, передбачених цим Договором.

Пунктом 4.2.1. Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.5. -2.3.6. цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком "Порядок розрахунків", відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в той період, та 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за цим Договором повинна бути оплачена відповідачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Облік електроенергії, спожитої відповідачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж відповідача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ (п.7.1. Договору).

Згідно п.9.7. Договору, спірні питання та розбіжності щодо виконання умов цього Договору, щодо яких сторонами не буде досягнуто згоди, вирішуються у порядку, встановленому законодавством України.

Цей договір набирає чинності з 27.02.12р. і укладається на строк до 31.12.12 р. (п.9.8. Договору).

Так, 11.07.12р. на адресу позивача надійшла відповідь відповідача на претензію №112/204 від 25.06.12р., згідно якої відповідач заборгованість за спожиту електроенергію у сумі 15 636 грн. 50 коп. визнає у повному обсязі та зобов'язується її погасити до 31.08.12р. (а.с.24).

Крім того, 11.07.12р. на адресу позивача надійшов гарантійний лист відповідач з вих. № 332 від 11.07.12р., згідно якого відповідач зобов'язується оплатити борг за використану електричну енергію в повному обсязі (а.с.19).

02.10.12р. між сторонами було проведено звірку взаєморозрахунків, відповідно якої відповідач має перед позивачем загальний борг на суму 17 011 грн. 90 коп., що підтверджує акт звірки (а.с.27).

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по Договору, позивачем на підставі п. 4.2.1 Договору була нарахована для сплати відповідачу пеня за період з 01.05.12р. по 01.10.12р. у розмірі 1 025 грн. 75 коп.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем були нараховані для сплати відповідачу 3 % річних за період з 01.05.12р. по 01.10.12р. у розмірі 211 грн. 29 коп.

Таким чином, позивача просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту активну електроенергію у розмірі 15 217 грн. 80 коп., заборгованість за перетикання реактивної електроенергії у розмірі 557 грн. 06 коп., пеню у розмірі 1 025 грн.75 коп., 3 % річних у розмірі 211 грн. 29 коп., всього 17 011 грн. 90 коп.

В свою чергу, відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити позивачу в їх задоволенні у повному обсязі, виходячи з наступного.

Як зазначає відповідач між сторонами дійсно був укладений Договір, але сторонами не була визначена ціна Договору, тобто не встановлена сума, що підлягає сплаті.

Крім того, як зазначає відповідач, позивачем не надано доказів того, що останнім надсилалися рахунки до сплати за спожиту електроенергію, а отже зазначена сума боргу виникла внаслідок невиконання умов Договору позивачем.

Відповідач звертає увагу суду на те, що позивачем не вжито заходів щодо позасудового врегулювання спору в повній мірі.

Доказів виконання зобов'язання по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору відповідач до господарського суду не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Частиною 4 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Згідно ч. 5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різницю фактично спожитої і договірної величин.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію у розмірі 15 217 грн. 80 коп. та заборгованість за перетикання реактивної електроенергії у розмірі 557 грн. 06 коп., оскільки зазначені суми є обґрунтованими та доведеними, виходячи з наступного:

По-перше, рахунки на оплату спожитої електричної енергії відповідачем отримані, що підтверджують підписи про отримання (а.с.32-35). Крім того, в судовому засіданні повноважним представником відповідача підтверджено, що зазначені люди дійсно є працівниками відповідача.

По-друге, відповідач заборгованість перед позивачем визнав в повному обсязі, що підтверджує відповідь відповідача на претензію №112/204 від 25.06.12р., згідно якої останній заборгованість за спожиту електроенергію у сумі 15 636 грн. 50 коп. визнає у повному обсязі та зобов'язується її погасити до 31.08.12р. (а.с.24). Дані факти також підтверджує гарантійний лист відповідач з вих. № 332 від 11.07.12р., згідно якого останній зобов'язується оплатити борг за використану електричну енергію в повному обсязі (а.с.19).

По-третє, 02.10.12р. між сторонами було проведено звірку взаєморозрахунків, відповідно якої відповідач має перед позивачем загальний борг на суму 17 011 грн. 90 коп., що підтверджує акт звірки (а.с.27). Крім того, зазначений акт звірки підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств без будь яких зауважень.

Таким чином, доводи відповідача є надуманими та не обґрунтованими.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 4.2.1. Договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.5. -2.3.6. цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком "Порядок розрахунків", відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в той період, та 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за цим Договором повинна бути оплачена відповідачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Так, відповідно до вищезазначених норм чинного законодавства та п. 4.2.1. Договору позивачем була нарахована для сплати відповідачу пеня у розмірі 1 025 грн. 75 коп., розрахунок якої судом перевірений та визнаний таким, що проведений невірно.

Після перерахунку відповідно до вимогам чинного законодавства, пеня за період з 01.05.2012р. по 01.10.2012р. складає 995 грн. 63 коп.

При викладених обставинах вимога позивача щодо стягнення пені підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 995 грн. 63 коп.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону та п. 4.2.1. Договору, позивачем були нараховані для сплати відповідачу 3% річних, за період з 01.05.2012р. по 01.10.2012р., у розмірі 211 грн. 29 коп., розрахунок яких також господарським судом перевірений та визнаний таким, що також проведений невірно.

Після перерахунку відповідно до вимогам чинного законодавства 3% річних, за період з 01.05.2012р. по 01.10.2012р., складає 199 грн. 67 коп.

При викладених обставинах вимога позивача щодо стягнення 3% річних підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 199 грн. 67 коп.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягає заборгованість за спожиту активну електроенергію у розмірі 15 217 грн. 80 коп., заборгованість за перетикання реактивної електроенергії у розмірі 557 грн. 06 коп., пеня у розмірі 995 грн. 63 коп., 3% річних у розмірі 199 грн. 67 коп., в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 629, 714 Цивільного кодексу України, Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 275, Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального закладу "Дніпродзержинська станція швидкої медичної допомоги" Дніпропетровської обласної Ради (51925, м. Дніпродзержинськ, проспект Пеліна, буд. 22-А, код ЄДРПОУ 221879746) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі структурної одиниці "Криничанський район електричних мереж" (52300, Дніпропетровська область, смт. Кринички, вул. Радянська, буд. 14, код ЄДРПОУ 34367205) заборгованість за спожиту активну електроенергію у розмірі 15 217 грн. 80 коп. (п'ятнадцять тисяч двісті сімнадцять грн. 80 коп.), заборгованість за перетикання реактивної електроенергії у розмірі 557 грн. 06 коп. (п'ятсот п'ятдесят сім грн. 06 коп.), пеня у розмірі 995 грн. 63 коп. (дев'ятсот дев'яносто п'ять грн. 63 коп.), 3% річних у розмірі 199 грн. 67 коп. (сто дев'яносто дев'ять грн. 67 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 605 грн. 55 коп. (одна тисяча шістсот п'ять грн. 55 коп.).

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко Повне рішення складено 23.11.12р.