Рішення № 27619481, 21.11.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 листопада 2012 р. Справа №2/58/2012/5003

за позовом: Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" 21100, вул. 600-річчя, 13, м. Вінниця

до:Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України 21011, вул. Червоноармійська, 87, м. Вінниця

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби у Вінницькій області, 21000, м.Вінниця, вул. Пирогова, 29

про стягнення 65 707,79 грн.

Головуючий суддя Мельник П.А.

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники

позивача, Сулейманова В.Б. - за довіреністю; відповідача, не з''явився;

третьої особи - не з"явився.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України про стягнення 65 707,79 грн. в тому рахунку: 60 143,89 грн. - основного боргу, 4476,65 грн. - пені, 263,41 грн. - інфляційні втрати, 823,84 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 10.09.2012 р. порушено провадження у справі №2/58/2012/5003 з залученням до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби у Вінницькій області. Вказаною ухвалою справу призначено до розгляду в засіданні на 15.10.2012 р.

15.10.2012 року через канцелярію суду представником позивача подано заяву №02/4312 від 15.10.2012 р. про зменшення розміру позовних вимог, в якій зазначено, що за період розгляду справи заборгованість відповідача за теплову енергію по договору №616 (5502) змінилась в зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача 42 324,98 грн. - основного боргу, 263,41 грн. - інфляційних втрат, 823,84 грн. - 3% річних, 4476,65 грн. - пені.

15.10.2012 року в судовому засіданні оголошено перерву до 21.11.2012 року.

21.11.2012 р. через канцелярію суду представником позивача подано заяву №02/2173 від 20.11.2012 року про зменшення розміру позовних вимог в якій просить суд на підставі ст. 22 ГПК України в зв'язку з частковим погашенням заборгованості та з врахуванням поточних нарахувань, які пройшли за час розгляду справи у суді зменшити розмір позовних вимог в частині стягнення 34 828,06 грн. основного боргу, а решту позовних вимог залишити без змін.

Разом з тим, 21.11.2012 року в судове засідання з'явилась представник позивача, яка подала клопотання №02/2178 від 21.11.2012 р. (вх. № канцелярії суду 08-46/12870/12 від 21.11.2012 р.), якою просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення 60 143,89 грн. - основного боргу в зв'язку з відсутністю предмету спору, решту позовних вимог, а саме стягнення з відповідача 263,41 грн. - інфляційні втрати, 823,84 грн. - 3% річних, 4476,65 грн. - пені залишити без змін.

Одночасно вказаним клопотанням просила вимоги заяв №02/4312, №02/2173, поданих представником КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" 15.10.2012 р. та 21.11.2012 р. не приймати до уваги.

Подане представником позивача клопотання №02/2178 від 21.11.2012 р. (вх. № канцелярії суду 08-46/12870/12 від 21.11.2012 р.), судом приймається до розгляду як таке, що не суперечить приписам ст. 22 ГПК України.

Відповідач в судове засідання не з'явився незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи розписка про ознайомлення сторін про оголошення перерви в судовому засіданні, що містить власноручний підпис повноважного представника відповідача - Остапчука О.М. Представник третьої особи в судове засідання не з'явився.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

01.01.2010 р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниці (далі - споживач) та Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (далі - постачальник) укладено договір №616 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді.

26.01.2012 р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниці (далі - споживач) та Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (далі - постачальник) укладено договір №5502 про закупівлю - продажу теплової енергії за державні кошти.

Згідно п.1 договору №616 від 01.01.2010 р. Постачальник взяв на себе зобов'язання продавати та постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в договірних обсягах та з параметрами теплоносія на вході мереж Споживача, які відповідають температурному графіку теплової мережі, а Споживач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п.1.1. договору №5502 від 26.01.2012 р. постачальник бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в договірних обсягах, а споживач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Так, за період з серпня 2011 р. по травень 2012 р. позивачем було надано відповідачу послуги по постачанню теплової енергії на загальну суму 130 508,26 грн., що вбачається з актів здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) за вказаний період та випискою з журналу нарахувань і оплати.

Пунктом 3.2.6. договору передбачено обов'язок Споживача виконувати умови та порядок оплати спожитої енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Відповідно до п. 6.4. договору №616 від 01.01.2010 р. Споживач не пізніше 25 числа розрахункового місяця вносить плату за приєднане теплове навантаження, визначене в додатку №1 до договору, та сплачує 70 % вартості від обсягу теплової енергії, який передбачений на наступний розрахунковий період. Остаточні розрахунки за спожиту теплову енергію Споживач проводить до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Аналогічні положення містять п.4.4., 6.2.8 договору №5502 про закупівлю - продаж теплової енергії за державні кошти від 26.01.2012 року.

Відповідач в порушення умов укладеного договору взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, а лише частково сплатив грошові кошти на загальну суму 70 364,37 грн., в результаті чого за ним утворився борг у розмірі 60 143,89 грн.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що відповідач погасив основний борг в сумі 60 143,89 грн. після порушення провадження у справі, про що позивач подав відповідне клопотання №02/2178 від 21.11.2012 року про припинення провадження у справі в цій частині.

П.7.3.4. договору №616 від 01.01.2010 р. передбачено за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію пеня в розмірі 1% від несплаченої суми за кожний день прострочення, якщо інше не передбачено законодавством.

Згідно з п. 7.4.3. договору №5502 від 26.01.2012 року за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення, якщо інше не передбачено законодавством.

За порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасності оплати отриманої теплової енергії позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 4476,65 грн. - пені, 263,41 грн. - інфляційні втрати, 823,84 грн. - 3% річних.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 2 ст. 714 ЦК України передбачено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч.6 ст.276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

У відповідності до п.1 та п.2 ст.32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Розглянувши подане позивачем клопотання №02/2178 від 21.11.2012 року, суд дійшов висновку про його задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що після порушення провадження у справі відповідач злійснив погашення основного боргу в розмірі 60 143,89 грн., що стверджується копією відомістю про платежі КЕВ м. Вінниці, що надані позивачем як додаток до клопотання про припинення провадження у справі №02/2178 від 21.11.2012 р.

Відповідно до п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними відповідними змінами та доповненнями господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилось неврегульованих питань.

В силу ж п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Отже, суд приходить до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення 60 143,89 грн. - основного боргу по. п.1-1. ст. 80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати за надані послуги по постачанню теплової енергії позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 4476,65 грн. - пені. Розглянувши дану вимогу, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст. 546 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України, відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, що обчислюється у відсотках, розмір яких передбачений обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

П.7.3.4. договору №616 від 01.01.2010 р. за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію пеня в розмірі 1% від несплаченої суми за кожний день прострочення, якщо інше не передбачено законодавством.

Згідно з п. 7.4.3. договору №5502 від 26.01.2012 року за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення, якщо інше не передбачено законодавством.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 4476,65 грн. - пені заявлено правомірно та підлягають задоволенню в повному обсязі так як нараховані згідно вимог чинного законодавства та умов укладених договорів.

Поряд з цим, судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 263,41 грн. - інфляційні втрати, 823,84 грн. - 3% річних.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вказане, вимоги позивача про стягнення з відповідача 263,41 грн. - інфляційні втрати, 823,84 грн. - 3% річних заявлено правомірно та підлягають задоволенню, оскільки надані позивачем розрахунки здійснені згідно вимог чинного законодавства.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з припиненням провадження у справі в частині стягнення 60 143,89 грн. - основного боргу по п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача витрати на судовий збір покладаються на останнього.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 549, 551, 610, 611, 612, 625, 692, 714 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 198, 231, 232, 275, 276 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 46, 47, 49, 75, п.1-1 ст. 80, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовільнити частково.

2. Стягнути з Квартирно-екплуатаційного відділу м. Вінниці Західного територіального квартиро - екплуатаційного управління Міністерства оборони України (21011, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 87, код ЄДРПОУ 08320218) на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (21100, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 13, код ЄДРПОУ 33126849) 4476,65 грн. - пені, 263,41 грн. - інфляційних втрат, 823,84 грн. - 3% річних, 1609,50 грн. - судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 60 143,89 грн. - основного боргу припинити, відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення надіслати сторонам по справі та третій особі рекомендованим листом.

Повне рішення складено 23 листопада 2012 р.

Суддя Мельник П.А.

віддрук. прим.:1 - до справи, 2 - позивачу 21100, вул. 600-річчя, 13, м. Вінниця

3 - відповідачу 21011, вул. Червоноармійська, 87, м. Вінниця 4 - третій особі 21000, м.Вінниця, вул. Пирогова, 29