Постанова № 27617040, 19.11.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2012 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/1588/12

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Дембіцького П.Д.,

при секретарі судового засідання : Граматович М.І.

за участю представників :

позивача: Юрчук Д.А. (за довіреністю);

відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Кам'янець - Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційного товариства «Арго» про стягнення податкового боргу.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Про час складання постанови у повному обсязі повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167, п.2 ч.2 ст. 186 КАС України, суд, -

СУТЬ СПОРУ:

Кам'янець - Подільська об'єднана державна податкова інспекція Хмельницької області звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційного товариства «Арго» податкового боргу в сумі 114109,11 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість по орендній платі за землю на загальну суму 114109,11 грн.

У процесі судового розгляду представник позивача підтримав заявлений позов та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідачу за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України надсилалися рекомендовані листи з повідомленням про вручення із зазначенням часу, дати та місця проведення судового розгляду справи, та через представника позивача передавались судові повістки.

Статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості внесені до Єдиного державного реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Стаття 19 вказаного Закону регламентує положення про обов'язок виконавчого органу юридичної особи повідомляти державного реєстратора про внесення змін до відомостей про юридичну особу.

Згідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено особі, якщо вона доставлена за адресою внесеною до відповідного реєстру.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи, однак це не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки у справі наявні поштові повідомлення, телефонограми, які засвідчують повідомлення відповідача про час і місце слухання справи та отримання позовної заяви з додатками.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши законодавство, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство "Арго" (60022, с. Шилівці, Хотинський район, Чернівецька область, ідентифікаційний номер 22836526) зареєстроване, як юридична особа Хотинською державною адміністрацією 07.05.1993 року.

24.03.2008 року на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного між Кам'янець - Подільською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційним товариством "Арго", відповідач прийняв в оренду земельну ділянку площею 88138,0 м. кв., яка розташована в м. Кам'янці - Подільському, по просп. М.Грушевського, 1а.

Відповідачем до Кам'янець - Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області було подано податкову декларацію з орендної плати за земельну ділянку державної і комунальної власності, які зареєстровано відповідно за № 2031 від 30.01.2012 року.

Відповідно до поданої декларації та відомостей про наявні земельні ділянки, відповідач визначив суму податкового зобов'язання по орендній платі за землі державної або комунальної власності на 2012 рік в розмірі 454659,87 грн. по земельній ділянці площею 88138,00 га, з розбивкою річної суми помісячно починаючи з січня місяця 2012 року, зокрема по 37888,32 грн. щомісяця. Однак, сума податкового зобов'язання по орендній платі за землю за період з березня по травень 2012 року відповідачем не сплачена.

27.02.2012 року позивачем проведено невиїзну документальну перевірку з питань не своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки комунальної власності за лютий 2011 року. За наслідками проведення перевірки складено акт перевірки за № 731/15322836526 та прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001261543 від 12.03.2012 року, яким нараховано суму штрафних санкцій в розмірі 372 грн. 77 коп. в зв'язку з затримкою погашення податкового зобов'язання.

Також, 26.04.2012 року інспекцією було проведено невиїзну документальну перевірку з питань не своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки комунальної власності за лютий 2011 року. За наслідками проведення перевірки складено акт перевірки за № 613/15322836526 та прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002271543 від 10.05.2012 року, яким нараховано суму штрафних санкцій в розмірі 71 грн. 38 коп. в зв'язку з затримкою погашення податкового зобов'язання.

На момент винесення рішення по справі наявність заборгованості підтверджується наступними письмовими доказами: договором оренди земельної ділянки б/н від 24.03.2008 р., податковою декларацією орендної плати за земельну ділянку державної і комунальної власності, податковими повідомленнями-рішеннями № 0001261543 від 12.03.2012 року, № 0002271543 від 10.05.2012 року; розрахунком заборгованості станом на 16.06.2012 року, та іншими письмовими доказами, які містяться у матеріалах справи.

Як вбачається із розрахунку заборгованості за відповідачем, станом на 12.06.2012 р. рахується заборгованість по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності в розмірі 114109,11 грн.

Дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали адміністративної справи суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вказані правовідносини регулюються нормами Земельного кодексу України, Податкового кодексу України, а також Закону України „Про оренду землі" від 06.10.1998 р. № 161-XIV та іншими нормами законодавства.

Статтею 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.5 ст.126 Земельного кодексу України вбачається, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно статті 15 Закону України „Про оренду землі" від 06.10.1998 р. № 161-XIV вбачається, що однією із істотних умов договору оренди землі між орендодавцем та орендарем є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 21 Закону України „Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 статті 287 вказаного Кодексу визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Водночас, відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається сумою податкового боргу платника податків. При цьому, грошовим зобов'язанням є - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобовязання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Статтею 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків.

За сукупністю наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, відповідачем не спростовані, а відтак, підлягають задоволенню щодо стягнення заборгованості в сумі 114109,11 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9 ч. 7, 69-71, 86, 87, 94, 122, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного товариства «Арго» (60022, Чернівецька область, Хотинський район, с. Шилівці, ідентифікаційний код № 22836526) кошти у рахунок податкового боргу в сумі - 114109,11грн. (сто чотирнадцять тисяч сто дев'ять грн. 11коп.).

Порядок та строки набрання судовим рішенням законної сили передбачено ст. 254 КАС України.

Порядок та строки оскарження постанови передбачені ст.ст. 185-186 КАС України. Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено 21 листопада 2012 року.

Суддя П.Д. Дембіцький