Постанова № 27616880, 19.11.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2012 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/2558/12

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Дембіцького П.Д.,

при секретарі судового засідання Граматович М.І.;

за участю:

представника позивача: Лещенко Д.М. (за довіреністю) ;

представника відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях до приватної фірми «Інтервал» про стягнення недоїмки.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Про час складання постанови у повному обсязі повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167, п.2 ч.2 ст. 186 КАС України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в

м. Чернівцях до приватної фірми «Інтервал» про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 6864,48 грн.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України, на адресу відповідача 22.10.2012 року було направлено ухвалу про відкриття провадження, яку він отримав 07.11.2012 року та запропоновано подати заперечення на позов або заяву про визнання позову.

Відповідач, належним чином повідомлений за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, заперечення на позов або заяву про визнання позову не надав, зазначеним правом не скористався.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості внесені до Єдиного державного реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином відповідач про порядок розгляду справи та надання заперечення був повідомлений належним чином.

Судом встановлено, що відповідач Приватна фірма «Інтервал» взятий на облік в управлінні Пенсійного фонду України у м.Чернівцях 15.02.1995 року та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Протягом лютого- квітня 2012 року відповідач здійснював нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, але до органу Пенсійного фонду вищевказаний внесок не сплатив.

Відповідачем подано до Управління Пенсійного фонду України у м.Чернівцях звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України за лютий - квітень 2012 року, у відповідності з якими заборгованість по сплаті єдиного внеску, складає 6864,48 грн.

Станом на 14.06.2012 року загальна заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України за відповідачем рахується у сумі 17502,36.

З метою стягнення боргу Управлінням Пенсійного фонду України у м.Чернівцях на адресу відповідача направлялась вимога про сплату боргу № Ю-17/393 від 05.06.2012 року.

Вказана сума заборгованості станом на день подачі адміністративного позову до суду підтверджується наступними письмовими доказами, а саме: звітами про нарахування єдиного внеску, розрахунком суми заборгованості зв сплати єдиного соціального внеску, згідно якого вбачається, що відповідачем за період з лютого по квітень 2012 року рахується заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 6864,48 грн., корінцем вимоги № Ю-17/393 від 05.06.2012 року, актом звірки суми заборгованості за січень - вересень 2012 року та іншими письмовими доказами, які містяться у матеріалах справи.

На день розгляду справи відповідачем заперечень на позов не надано, доказів про погашення заборгованості до суду не надходило.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010р. № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) єдиний внесок - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно ч. 8 с. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Порядок нарахування єдиного внеску визначається Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 08.10.2010 р. № 22-2, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 р. за № 1014/18309.

Відповідно до пункту 3.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платники єдиного внеску зобов'язані формувати та подавати до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Згідно з частиною 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка у відповідності до абзацу 2 цієї частини є виконавчим документом і має бути оплачена платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

На день розгляду справи у суді сума заборгованості в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Судом встановлено наявність з боку відповідача порушень вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в частині порушення строку сплати недоїмки, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не довів належними та допустимими доказами відсутності або погашення ним в добровільному порядку заборгованості по платежах перед Пенсійним фондом України.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 71, 79, 86, 94, 158-162, 183-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватної фірми «Інтервал» (58000, вул. Н.Яремчука,4, м. Чернівці, ідентифікаційний код № 21431690) на користь Управління Пенсійного фонду України в

м. Чернівцях заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 6864,48 коп. (шість тисяч вісімсот шістдесят чотири грн. сорок вісім коп.).

Порядок та строки набрання судовим рішенням законної сили передбачено ст. 254 КАС України.

Порядок та строки оскарження постанови передбачені ст.ст. 185-186 КАС України.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено 21 листопада 2012 року.

Суддя П.Д. Дембіцький