Постанова № 27616795, 08.11.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

08 листопада 2012 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/1871/12

12:15

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Брезіної Т.М.;

секретаря судового засідання -Ковальчук Т.С.;

за участю:

представника позивача -Берекети А.О.;

представників відповідача -Васійчук В.А., Аврама Ю.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромтіс буд»про стягнення санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

В поданому до суду адміністративному позові Чернівецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Позивач) просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромтіс буд» (далі - Відповідач) адміністративно - господарські санкції та пеню на користь Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Позов обґрунтовується тим, що відповідач належним чином не виконує вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року № 875-ХІІ (далі - Закон № 875-ХІІ) відповідно до якого, для підприємств (об'єднань), установ, організацій, незалежно від форм власності і господарювання, встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотки від чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця. В силу вимог Закону № 875-ХІІ відповідач самостійно повинен визначити норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, забезпечити створення та зайнятість на них інвалідів в порядку, визначеному цим Законом. За невиконання вимог ст. 19 Закону № 875-ХІІ підприємства (об'єднання), установи, організації в силу ст. 20 цього ж Закону України сплачують штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце не зайняте інвалідом, а також пеню у розмірі 120 % річної облікової ставки НБУ, нараховану на повну суму недоїмки за весь її строк.

На підставі акту проведеної планової перевірки відповідача від 27.04.2012 року середньооблікова чисельність працюючих в 2011 році на підприємстві інвалідів становила 0 чоловік. В той же час встановлений норматив для працевлаштування інвалідів при середньообліковій чисельності працівників підприємства становить 1 чоловік. Таким чином, відповідач зобов'язаний був самостійно сплатити на рахунок Фонду до 15.04.2012 року кошти у розмірі 8111,11 грн.

Представники відповідача подали заперечення на позов в яких зазначили, що твердження позивача базується на акті позапланової виїзної перевірки без номера від 27.04.2012 року щодо виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2011 році, яким нібито було встановлено, що даним підприємством у 2011 році не виконані та до 15.04.2012 року не сплачені адміністративно господарські санкції, що тягне за собою нарахування пені.

Відповідач вказує на те, що перевіряючими надано ТОВ «Ромтіс Буд» напрвлення на перевірку №04-111/321 від 27.04.2012 року, яке не скріплене печаткою відділенням Фонду, в якому не вказано підстави проведення перевірки відповідно до п.5 Порядку проведення перевірок, не вказано дату її початку й закічнення. Не надано належним чином оформленої копії відповідного документа для ознайомлення з підставою проведення позапланової виїзної перевірки.

Отже, відповідач стверджує, що позивач не був належним чином уповноважений для проведення позапланової виїзної перевірки, здійснив її безпідставно та в порушення чинного законодавства. Крім того, ТзОВ «Ромтіс Буд» вжито усіх заходів для недопущення господарського правопорушення та відповідно до нормативу створено у 2011 році одне робоче місце інваліда шляхом працевлаштування інваліда, для яких це робоче місце є основним. У 2011 році інваліди працювали три місяці з семи місяців, за які здійснювалась діяльність. В період 03.10.2011 року по 31.12.2011 року створено одне робоче місце інваліда шляхом працевлаштування ОСОБА_4(в період з 03.10.11 по 09.11.11) та ОСОБА_5 (в період з 10.11.11 по даний час). Вказані обставини підтверджуються актом перевірки та не заперечуються перевіряючими. Відповідач не погоджується із висновком про порушення підприємством норматива у вигляді 1 % середньооблікової кількості штатних працівників товариства за рік, яким відповідно до законодавства встановлено інвалідність, становить за 2011 рік 0,25 осіб, що в цілих одиницях за результатами заокруглення становить 0, а не 1 особу. Зазначене, не узгоджується із ст. 19 Закону № 875-ХІІ.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позові.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у запереченні на позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не належить до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідач зареєстрований виконавчим комітетом Чернівецької міської ради, як юридична особа 25.03.2011 року за № 37597068 згідно з довідкою, свідоцтвом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.7,25,27-28).

Відповідно до акту від 27.04.2012 року про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ромтіс Буд» щодо виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2011 році, середньооблікова чисельність працюючих в 2011 році на підприємстві інвалідів становила 0 чоловік. В той же час встановлений норматив для працевлаштування інвалідів при середньообліковій чисельності працівників підприємства - 1 чоловік у 2011 році становить 0 чоловік (а.с.5).

Згідно розрахунку адміністративно - господарських санкцій за не виконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів та пені з 16.04.2011 року за прострочення сплати адміністративно - господарських санкцій ТОВ «Ромтіс Буд» станом на 27.07.2012 року основний борг складає 8111,11 грн., а сума пені 165,46 грн. (а.с.3).

В матеріалах справи знаходиться звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів №3701 за 2011 рік відповідно до якого, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність-1 чоловік (а.с.4).

27.04.2012 року відповідачем надано заперечення до акту перевірки від 27.04.2012 року, на висновок щодо визначення середньооблікової кількості штатних працівників. ТОВ «Ромтіс Буд» є новоствореним підприємством, оскільки його державну реєстрацію проведено 25.03.2011 року. Середньооблікова кількість штатних працівників товариства склала: за березень 2011 року - 0 осіб, за квітень 2011 року - 0 осіб, за травень 2011 року - 0 осіб, за червень 2011 - 5 осіб, за липень 2011 - 6 осіб, за серпень 2011 - 14 осіб, за вересень 2011 - 22 особи, за жовтень 2011 - 23 особи, за листопад 2011 - 21 особу, за грудень 2011 - 20 осіб. Всього за 2011 рік середньооблікова кількість штатних працівників товариства склала 9 осіб (а.с.6).

В матеріалах справи знаходиться відповідь на заперечення від 04.05.2012 року №04-148/367, в якій Фонд зазначає, що середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність на ТОВ «Ромтіс Буд» становить 3 чол./12 міс. = 0,25=0 чол., що є невиконанням встановленого нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2011 році (а.с.24).

Відповідно до листа направлення від 27.04.2012 року №04-111/321 Чернівецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів направило завідуючого сектором правової роботи та фахівця 1-ї категорії для проведення позапланової виїзної перевірки виконання нормативу працевлаштування інвалідів (а.с.23).

Судом досліджена заява ОСОБА_4, в якій просив прийняти на посаду охоронця з 03.10.2011 року. Оплата згідно штатного розпису (а.с.31).

В матеріалах справи знаходиться наказ №32 відповідача, в якому директор ТОВ «Ромтіс Буд» прийняв ОСОБА_4 з 03.10.2011 року охоронцем, з оплатою згідно штатного розпису (а.с.30).

В матеріалах справи знаходиться заява ОСОБА_4 від 09.11.2011 року про звільнення з посади охоронця за власним бажанням (а.с.33). Відповідно до наказу №39 від 09.11.2011 року відповідачем було ОСОБА_4 з 09.11.2011 року з посади охоронця, за власним бажанням (а.с.32).

Судом досліджено ряд документів, а саме довідку до акта огляду МСЕК виданої ОСОБА_4, Пенсійне посвідчення НОМЕР_1 ОСОБА_4, Паспорт НОМЕР_2 ОСОБА_4, (а.с.34, 35, 36-37).

Судом досліджена заява ОСОБА_5, в якій просив прийняти на посаду охоронця з 10.11.2011 року (а.с.39). Відповідно до наказу №40 відповідач прийняв ОСОБА_5 з 10.11.2011 року охоронцем, з оплатою згідно штатного розпису (а.с.38).

В матеріалах справи знаходиться довідка до акта огляду МСЕК виданої ОСОБА_5 про те що він є інвалідом 3-ї групи, посвідчення інваліда НОМЕР_3, паспорт НОМЕР_4, трудова книжка (а.с.40, 41, 42, 43).

Судом досліджений витяг з книги обліку руху трудових книжок та вкладишів до них по ТОВ «Ромтіс Буд», з якого вбачається, що ОСОБА_5, ОСОБА_4, працювали на підприємстві охоронцями (а.с.44-45).

В матеріалах справи знаходиться податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, в тому числі і щодо інвалідів котрі, працювали на підприємстві. (а.с.46-48).

Судом досліджено наказ №17 від 27.04.2012 року про проведення позапланової перевірки, в якому підставою для проведення позапланової виїзної перевірки виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2011 році на ТОВ «Ромтіс Буд» була довідка зустрічної звірки Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області від 18.04.2012 року №24-04/173 (а.с.66,67).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по сутті спору.

Згідно з ч. 8 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-XII від 21.03.1991 року відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій.

Порядок проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70 (далі - Порядок №70). Згідно п.3,4 Порядку №70 відділення Фонду за наказом його керівника може проводити планові та позапланові, виїзні та невиїзні перевірки. Планові виїзні перевірки проводяться не частіше одного разу на календарний рік відповідно до квартальних планів робіт, що затверджуються наказом керівника відділення Фонду до 25 числа місяця, що передує місяцю, в якому проводитиметься перевірка, з урахуванням критеріїв розподілу роботодавців за ступенем ризику їх діяльності. Роботодавець повинен ознайомитися з підставою проведення позапланової перевірки з наданням йому копії відповідного документа.

Пунктом 5, 6 Порядку №70 визначено, що позапланова виїзна перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за рішенням суду, у разі звернення фізичних та юридичних осіб про порушення роботодавцем вимог законодавства, за бажанням роботодавця та у разі неподання роботодавцем звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів або подання такого звіту з помилками, що призвели до несплати суми адміністративно-господарських санкцій або сплати їх у неповному обсязі. Роботодавець повинен створити умови для проведення планових та позапланових виїзних перевірок уповноваженою посадовою особою відділення Фонду за умови пред'явлення ним службового посвідчення і направлення на перевірку, підписані керівником та скріплені печаткою відділення Фонду. У направленні на перевірку зазначається дата його видачі, назва відділення, мета, вид перевірки (планова або позапланова), підстава, дата її початку і закінчення, посада та прізвище уповноваженої особи.

Судом під час судового розгляду справи встановлено, що позивачем надано відповідачу направлення на перевірку №04-111/321 від 27.04.2012 року, яке не скріплено печаткою відділення Фонду, не вказано підстави проведення перевірки, не вказано дату її початку і закінчення.

Однак, суд зазначає, що відповідач з врахуванням вищезазначених недоліків направлення на перевірку мав право не допустити перевіряючих до перевірки. Оскільки відповідачем зазначених дій не вчинено, то суд не перевіряє законність виходу на перевірку, а повинен перевірити саме результати такої перевірки.

Пунктом 11 цього Порядку визначено, що після проведення планової та позапланової перевірки уповноважена посадова особа відділення Фонду складає акт у двох примірниках, у якому зазначається: дата його складення; тип перевірки (планова або позапланова); її вид (виїзна або невиїзна); предмет перевірки; найменування відділення Фонду, а також посада, прізвище, ім'я та по батькові уповноваженої посадової особи, яка проводила перевірку; найменування роботодавця. Уповноважена посадова особа відділення Фонду зазначає в акті стан дотримання роботодавцем законодавства, а у разі недотримання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідний закон. Два примірники акта підписуються в останній день перевірки уповноваженою посадовою особою відділення Фонду та роботодавцем. У разі коли роботодавець не згоден з висновками, викладеними в акті, він підписує акт із зауваженнями.

З висновками перевірки відповідач не погодився про що зроблено відповідну відмітку директором підприємства на акті перевірки і подано заперечення на нього. (а.с. 5). Законодавством не передбачено можливості для оскарження в судовому порядку та відповідно, скасування актів складених за результатами перевірок. Претензій щодо виявлених порушень із зазначенням про необхідність сплатити адміністративно-господарські санкції до відповідача не направлялось, окремих рішень за результатами перевірки не виносилось.

У зв'язку із цим, відповідач був позбавлений можливості оскаржити результати перевірки.

Відповідно до ч. 11 ст. 19 Закону 875-XII норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.

Таким чином, на законодавчому рівні імперативно визначено єдиний для всіх роботодавців норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів та порядок його обчислення.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Законом 875-XII встановлено для різних підприємств, в залежності від їх величини, різні види нормативу: у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік - для великих і середніх; у кількості одного робочого місця - для малих.

При цьому, Закон №875-XII не ототожнює одне робоче місце з одним відсотком середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, не визначає терміни, у які має бути створене таке робоче місце інваліда.

В період 03.10.2011 року по 31.12.2011 року створено одне робоче місце інваліда шляхом працевлаштування ОСОБА_4(в період з 03.10.11 по 09.11.11) та ОСОБА_5 основне місце роботи (в період з 10.11.11 по даний час). Середньооблікова кількість штатних працівників товариства склала: за березень 2011 року - 0 осіб, за квітень 2011 року - 0 осіб, за травень 2011 року - 0 осіб, за червень 2011 - 5 осіб, за липень 2011 - 6 осіб, за серпень 2011 - 14 осіб, за вересень 2011 - 22 особи, за жовтень 2011 - 23 особи, за листопад 2011 - 21 особу, за грудень 2011 - 20 осіб. Всього за 2011 рік середньооблікова кількість штатних працівників товариства склала 9 осіб (а.с.6).

За результатами перевірених обставин суд робить висновок, що підприємством дотримано вимоги ч. ст. 19 Закону 875-XII щодо встановленого нормативу у вигляді працевлаштування одного інваліда у період, коли кількість працюючих на підприємстві стала більше 8 осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону 875-XII виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

За результатами судового розгляду встановлено, що ТОВ «Ромтіс Буд» є новоствореним підприємством, оскільки його державну реєстрацію проведено 25.03.2011 року, що підтверджує свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.25).

Відповідно до абз.3 п.3 Порядку реєстрації підприємств, затвердженого Постановою №70, новостворені роботодавці та підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, що використовують найману працю, в яких кількість працюючих, для яких це місце роботи є основним, збільшилася до восьми і більше осіб, реєструються у відділенні Фонду до 1 лютого року, що настає за роком створення або збільшення кількості працюючих. Інших вимог до новостворених роботодавців та підприємств не наведено, ні в Законі 875-XII, ні в Постанові №70, зокрема і стосовно виконання нормативу робочих місць для інвалідів в перший рік створення.

Таким чином, відповідно до ст. 19 Закону 875-XII для відповідача норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів встановлюється у кількості одного робочого місця, який виконано.

Збільшення чисельності відбулось з серпня 2011 року. Отже, до серпня 2011 року відповідач не підпадав під дію ст. 19 Закону 875-XII. Тому вимоги позивача щодо наявності на підприємстві робочого місця для інваліда протягом шести місяців 2011 року безпідставні.

Відповідно до статті 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкції, у тому числі за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації.

Законодавством України не передбачено обов'язку підприємства сплачувати штрафні санкції в залежності від тривалості перебування інваліда на відповідній посаді. Закон № 875-ХІІ не пов'язує обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, а також відповідальність за недотримання нормативу таких робочих місць, із тривалістю перебування працевлаштованого інваліда на відповідній посаді протягом звітного року.

Відповідно до ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

У постанові Верховного Суду України від 04.07.2011 року, а саме, в якій касаційний суд, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову, виходив із того, що, як встановлено останнім, Товариство виконало норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2006 році та погодився із їх висновком про те, що Закон № 875-ХІІ не пов'язує обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, а також відповідальність за недотримання нормативу таких робочих місць, із тривалістю перебування працевлаштованого інваліда на відповідній посаді протягом звітного року (а.с.51-54).

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Представником позивача не доведено суду правомірність заявлених вимог, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України від відповідача заяви про повернення судових витрат не надходило, а тому витрати з позивача не стягуються.

На підставі викладеного керуючись ст. 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 185, частин першої-другої статті 186 КАС України сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. Скарга про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення або в разі відсутності сторони в судовому засіданні з дня одержання її копії. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частини рішення апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову у повному обсязі сторони можуть отримати після 13 листопада 2012 р.

Суддя Т.М. Брезіна