Постанова № 27616568, 22.11.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 листопада 2012 р. № 2-а- 12070/12/2070

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Волошин Д.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Харкова до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Харкова , з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просить суд, з урахуванням зменшених позовних вимог, стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова недоїмку по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2787,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України і відповідно до вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" зобов'язаний сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Відповідач зазначених виплат в повному обсязі не проводив, внаслідок чого виникла заборгованість за період з травня по серпень 2012 року зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 5454,00 грн. Частину заборгованості у сумі 2666,40 відповідач сплатив. Тому несплачена сума заборгованості склала 2787,60 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, уточнені позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з'явився , про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, зазначивши, що частину заборгованості у сумі 2666,40 сплатив, надавши докази сплати, проти задоволення позовних вимог у сумі 2787,60 грн. не заперечує.

Розглянувши відомості про належне повідомлення сторін про час, дату та місце розгляду справи, заяви сторін про розгляд справи без їх участі, враховуючи положення ч. 6 ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін за наявними в ній матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Харкова.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010, № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п.1 ч.2 ст.6); подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики (п.4 ч.2 ст.6).

Судом встановлено, що правила подачі такої звітності визначені Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010р. №22-2, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.11.2010р. за № 1014/18309; далі за текстом - Порядок №22-2).

Відповідно до п. 31.1 Порядку №22-2 страхувальники, крім зазначених у пунктах 3.3 - 3.4 цього розділу, а також страхувальники, зазначені в пункті 3.2, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у частині подання звіту за таких осіб зобов'язані формувати та подавати до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний місяць. Звіт подається за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання норм даного Порядку №22-2 відповідачем були подані до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Харкова звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України (додаток 4) за травень 2012 року в загальній сумі 1333,30 грн., за червень 2012 року в загальній сумі 1333,30 грн., за липень 2012 року в загальній сумі 1393,80 грн., за серпень 2012 року в загальній сумі 1393,80 грн.

Частиною 5 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.

Згідно з ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 28 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом (абз.1 ч.8 ст.9); при цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань (абз.2 ч.8 ст.9); базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік (абз.3 ч.8 ст.9).

Аналізуючи приписи даної норми, суд доходить висновку, що за загальним правилом суми єдиного внеску повинні сплачуватись платником не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду, а в разі, коли до настання зазначеної дати відбувається виплата заробітної плати, то одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення).

Як з'ясовано судом, відповідач обов'язку по своєчасній сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування не виконав, що підтверджується наявною у справі карткою особового рахунку, в зв'язку з чим утворилася заборгованість у загальній сумі 5454, 00 грн.

Відповідно до ч.4 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату (абз.1 ч.4 ст.25); вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом (абз.2 ч.4 ст.25); платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею (абз.3 ч.4 ст.25); у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики (абз.4 ч.4 ст.25); у разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку (абз.5 ч.4 ст.25); у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки (абз.6 ч.4 ст.25); у випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються (абз.7 ч.4 ст.25).

Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Харкова надіслало Фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу № Ф-674-У від 03.10.2012 року, яка була отримана відповідачем 12.10.2012 року, згідно поштового повідомлення про вручення.

Доказів проведення відповідачем процедури узгодження даної вимоги з територіальним органом ПФУ, доказів оскарження названої вимоги в судовому або позасудовому порядку, доказів направлення її до органів державної виконавчої служби України, скасування цієї вимоги або її невідповідності закону сторонами до матеріалів справи не надано, а судом самостійно при виконанні приписів ст.11 КАС України в частині офіційного з'ясування всіх обставин у справі не встановлено.

Частково заборгованість була відповідачем сплачена у сумі 2666,40 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №67 від 24.10.2012 року, №69 від 24.10.2012 року, №87 від 19.11.2012 року , №88 від 19.11.2012 року, що містяться в матеріалах справи.

На даний час загальна сума заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування Фізичної особи - ОСОБА_1 за період травень-серпень 2012 року становить 2787,60 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідач не надав до суду доказів щодо сплати боргу.

Суд зазначає, що відповідачем до суду подано заяву про визнання позовних вимог.

Частиною 1 ст. 136 КАС України передбачено, що позивач може відмовитись від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 112 КАС України суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

З наданої до суду заяви відповідача про визнання позову вбачається, що визнання позову не суперечить закону чи порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси, сума боргу підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин, суд знаходить позов обґрунтованим, доведеним і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8-14, 71, 159, 160-164, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Харкова до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми -задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код - НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова (місцезнаходження: 61022, м. Харків, майдан Свободи 5, Держпром, 4 під. 6 пов., код ЄДРПОУ - 22682980) недоїмку по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2787.60 грн. (дві тисячі сімсот вісімдесят сім грн. 60 коп.) з них: 2539,20 грн. на р/р 37196005002031 в ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011; 248,40 грн. на р/р 37196083002031 в ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Волошин Д.А.