Постанова № 27616413, 05.07.2012, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/4865/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2012 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіПольового О.Л. при секретарі Гук В.В. за участі:представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Приватної фірми "Сатурн" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Приватна фірма "Сатурн" звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, в якому просить визнати недійсним та скасувати прийняте відносно нього податкове повідомлення-рішення №0003121600/1990 від 05.06.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем неправомірно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах в сумі 9986, 00 грн., з яких: 9014, 00 грн. -сума грошового зобов'язання за основним платежем та 972, 00 грн. -за штрафними санкціями. Позивач вважає неправомірними висновки відповідача про нікчемність договору поставки товару: № 04- 20.1 від 20.04.2011року укладеного між ПФ "Сатурн" та ТОВ «Світ Імпекс», оскільки даний договір відповідає усім вимогам чинного законодавства.

Позивачем було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість на підставі первинних документів, оформлення яких передбачене Податковим кодексом України та Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, посилаючись на викладені в позовній заяві та додаткових пояснення обставини.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили, подали письмове заперечення, яке підтвердили у суді, зазначивши, що складення акту перевірки №3354/15-2/14179540 від 21.05.2012 та винесення на його основі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення було здійснено відповідно до чинного законодавства.

Вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що працівниками відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПФ "Сатурн" з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Світ Імпекс»(код ЄДРПОУ 36235508) за квітень-серпень 2011 року.

На основі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення форма «Р» №0003121600/1990 від 05.06.2012, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 9986, 00 грн.

Перевіркою встановлено, що операції по взаємовідносинах позивача з ТОВ "Світ Імперс" не мали реального товарного характеру, в результаті чого було завищено податковий кредит на загальну суму 9014 грн.:травень 2011 року в сумі 1238, 00 грн., червень 2011 року в сумі 3894, 00 грн., липень 2011 року в сумі 2544,00 грн., серпень 2011 року в сумі 1338, 00 грн.

Підставою для таких висновків відповідача є виявлена, в результаті перевірки, відсутність реальних поставок товарів від ТОВ «Світ Імпекс» позивачу, що призвело до неправомірно сформованого податкового кредиту.

Судом встановлено, що на виконання договору поставки № 04-20.1 від 20.04.2011 року відповідно до накладних № 36 від 21.04.2011, № 5 від 05.05.2011, № 42 від 16.05.2011, № 63 від 24.05.2011, № 57 від 13.06.2011, № 64 від 14.06.2011, № 110711 від 11.07.2011, № 120711 від 12.07.2011, № 60 від 17.07.2011, № 61 від 18.07.2011 та податкових накладних № 36 від 21.04.2011, № 5 від 05.05.2011, № 42 від 16.05.2011, № 63 від 24.05.2011, № 57 від 13.06.2011, № 64 від 14.06.2011, № 110711 від 11.07.2011, № 120711 від 12.07.2011, № 60 від 17.07.2011, № 61 від 18.07.2011 ТОВ "Світ Імпекс" поставило позивачеві запасні частини для вантажних автомобілів загальною вартістю на загальну суму 54085,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 9014 грн. 19 коп.

Позивачем було оплачено вартість товарів, що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача.

Позивач відобразив операції з поставки товарів у бухгалтерському та податковому обліку. Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи деклараціями з ПДВ позивача, накладними та податковими накладними.

Таким чином, досліджені судом докази спростовують висновки відповідача щодо відсутності фактичного здійснення операцій з поставки запасних частин для автомобільної техніки в квітні - серпні 2011 року від ТОВ "Світ Імпекс".

Крім того перевіркою не встановлено порушення законодавства в частині формування позивачем податкових зобов'язань з ПДВ по операціях з продажу придбаних від зазначених контрагентів запасних частин.

Вимоги до формування податкового кредиту з ПДВ закладені в Податковому кодексі України, на підставі якого позивачем сформований податковий кредит по операціях з поставки товару від ТОВ "Світ Імпекс".

За змістом підпункту "а"п.198.1 ст.198 ПК України в редакції, яка існувала на час виникнення спірних відносин, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом п.201.10 ст.201 ПК України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, що видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.11 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення"ПК України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року. До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

З урахуванням викладених вище положень ПК України право на нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту звітного періоду у випадку придбання товару виникає у покупця товару за умови отримання від його постачальника належним чином оформленої податкової накладної, яка підтверджує факт поставки товару.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

В судовому засіданні суд встановив, що податкові накладні на поставку запасних частин, оформлені ТОВ "Світ Імпекс" відповідають вимогам ПК України.

Суд враховує, що факт поставки запасних частин від вказаного контрагента, їх оплати, факт сплати позивачем податку на додану вартість в ціні товару та факт використання позивачем зазначеного товару в господарській діяльності і отримання прибутку підтверджені дослідженими в судовому засіданні первинними документами та не спростовані відповідачем в судовому засіданні.

Відтак, суд вважає, що наявність у позивача зазначених податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, постачальником товару, які засвідчують факт придбання товару, є достатньою підставою для віднесення сплаченого в ціні товару ПДВ до податкового кредиту.

Відповідач не подав та суд не встановив будь-яких доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої ним податкової вигоди -як-от безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, завідоме придбання товарів у осіб, діяльність яких має ознаки фіктивного підприємництва, спрямування операцій на одержання прибутку виключно за рахунок податкової вигоди тощо. Суд не встановив також порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Підставою недійсності правочину (ст. 215 ЦК України) є недодержання в момент вчинення правочину у стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

В силу ч.2 ст.228 ЦК України нікчемним зокрема є правочин, який порушує публічний порядок. Згідно з ч.1 ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Частиною 3 ст. 228 ЦК України передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

В процесі судового розгляду судом не встановлено та не доведено відповідачем невідповідності змісту спірного договору, вимогам ст.203 і ст.215 ЦК України, не надано рішення суду про визнання цього договору недійсним на підставі ст.228 ЦК України.

Суд не бере до уваги посилання відповідача, як на одну з підстав недійсності договору, на відсутність у його контрагента достатньої кількості працівників, оскільки відповідач не довів, а суд не встановив наявність будь яких визначених нормативно-правовими актами нормативів кількості працюючих, необхідної для укладання певних видів господарських договорів.

За змістом ч.1 ст.656 ЦК України предметом купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Статтею 658 ЦК України визначено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власнику товару.

Відповідно до ч.2 ст.317 ЦК України на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Відтак, відсутність у власника майна складських приміщень для його зберігання не є перешкодою для здійснення ним повноважень власника щодо володіння, користування та розпорядження, які в сукупності складають зміст права власності.

Суд вважає, що відсутність у постачальників запасних частин складських приміщень для зберігання зазначеного товару не може слугувати підставою недійсності договорів поставки.

Статтею 664 (пункт 1) ЦК України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним зокрема у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець проінформований про це.

За змістом п. 2 ст. 664 ЦК України якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Суд не бере до уваги доводи відповідача щодо відсутності ТОВ "Світ Імпекс" за місцезнаходженням на дату проведення перевірки, як підставу нікчемності договору, оскільки задовго до проведення перевірки господарські відносини позивача з зазначеним контрагентом, в тому числі розрахунок за придбаний товар, завершились. При цьому відповідачем не надано жодного доказу відсутності господарської діяльності цього контрагента на дату поставки товару, факт якої підтверджений дослідженими судом первинними документами.

На час здійснення господарських операцій зазначений господарюючий суб'єкт був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців та мав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ.

Статтею 18 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-ІV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" установлено нижченаведене. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, що підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

За таких обставин позивач як покупець товару не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі.

Недоліки товарно-транспортної накладної від 12.07.2011 року про перевезення товару від ТОВ "Світ Імпекс" не є підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту, не роблять товарно-транспортну накладну недійсною, не свідчить про її неналежність та недопустимість як доказу перевезення товару, оскільки не перешкоджає можливості ідентифікувати постачальника, перевізника та отримувача товару, а також вид та обсяг товару, що транспортувався.

Суд не приймає до уваги, посилання представника відповідача на пояснення директора та засновника ТОВ "Світ Імпекс" ОСОБА_3 від 15.11.2011, наданих співробітникам ГВПМ ДПІ у м.Херсоні, оскільки належним доказом вчинення злочину згідно ст. 62 Конституції України може бути лише вирок суду, що набрав законної сили, а такого у справі немає.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладені норми відповідачем не доведено правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, а отже позовні вимоги позивача про визнання його протиправним та скасування підлягають до задоволення.

Керуючись Податковим кодексом України ст.ст. 11, 99, 158 - 163, 167 і 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Хмельницькому № 0003121600/1990 від 05.06.2012 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 10 липня 2012 року

Суддя/підпис/Польовий О. Л."Згідно з оригіналом" Суддя Польовий О. Л.