Постанова № 27615284, 04.10.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2012 р. Справа № 2а-2346/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Скільський І.І.

при секретарі Бурда М.Р.,

за участю:

представників позивача -Гапон Т.М., Барнич Л.В.,

представника відповідача -Кічури Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Промресурс-ІФ»

до відповідача: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську

про визнання неправомірними дій, скасування податкової вимоги від 01.06.2012 року № 1268 та рішення №11930/10/19-150/2391,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промресурс-ІФ» (далі-позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську (далі-відповідач) про визнання неправомірними дій, скасування податкової вимоги від 01.06.2012 року № 1268 та рішення №11930/10/19-150/2391 про опис майна у податкову заставу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкова вимога № 1268 від 01.06.2012 року та рішення №11930/10/19-150/2391 від 23.07.2012 року, про опис майна у податкову заставу, є протиправними, необґрунтованими та такими, що прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, а дії відповідача неправомірними з огляду на те, що сума податкового боргу вказана у оскаржуваній податковій вимозі, сформована на підставі податкового повідомлення-рішення № 0001451592 від 16.05.2012 року, є неузгодженою.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в адміністративному позові та поданих письмових пояснень. Просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечила з підстав викладених у письмовому запереченні, що міститься в матеріалах справи (а.с. 44-45).

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши думку представників позивача, представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промресурс-ІФ» зареєстроване 29.11.2010 року, як юридична особа (код ЄДРПОУ 37408882) виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем до податкового органу було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2011 року.

Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську було проведено камеральну перевірку позивача податкової звітності з податку на додану вартість від 03.05.2012 року за № 2328/15-2/37408882, яким встановлено порушення п.п. 57.1 статті 57 Податкового Кодексу України, а саме порушення термінів сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на додану вартість, за що передбачено відповідальність встановлену статтею 126 Податкового Кодексу України.

На підставі вищевказаного акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001451592 від 16.05.2012 року. Даним податковим повідомленням-рішенням зобов'язано позивача сплатити штраф в сумі 39702,80 грн., за затримку на 13 календарних днів сплати грошового зобов'язання в розмірі 397028,00 грн.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку податковій вимозі № 1268, рішенню № 11930/10/19-150/2391 про опис майна у податкову заставу ТзОВ «Промресурс-ІФ», суд виходить з наступного.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Судом встановлено, що позивач, реалізовуючи своє право на оскарження рішення податкового органу, звернувся 18.06.2012 року до суду із адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001451592 від 16.05.2012 року.

Івано-Франківським окружним адміністративним судом відмовлено у задоволенні адміністративного позову ТзОВ «Промресурс-ІФ» до державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001451592 від 16.05.2012 року яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 39702,80 грн., за затримку на 13 календарних днів сплати грошового зобов'язання в розмірі 397028,00 грн., та винесено оскаржувану податкову вимогу і прийнято рішення про опис майна у податкову заставу.

Відповідно до вимог пункту 57.3. статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України платник податку, який після закінчення процедури узгодження податкового боргу повинен протягом 10 календарних днів погасити податковий борг.

Пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.3. статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

З аналізу вищенаведених норми, вбачається, що податкова вимога виноситься контролюючим органом після закінчення 10 денного строку для добровільної сплати, саме податкового боргу.

Постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду за адміністративним позовом ТзОВ «Промресурс-ІФ» до ДПІ у м. Івано-Франківську про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001451592 від 16.05.2012 року оскаржено позивачем до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до підпункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що оскільки позивач не припиняв процедуру судового узгодження нарахованого йому податкового зобов'язання, відповідно вказана сума, на момент винесення спірної податкової вимоги, не може вважатися податковим боргом.

Згідно із пунктом 88.1 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Із змісту пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України випливає, що в податкову заставу передається майно платника податку який має податковий борг.

Таким чином вищенаведені факти свідчать, про безпідставність і протиправність прийнятих відповідачем оскаржуваної податкової вимоги № 1268, та рішення № 11930/10/19-150/2391 про опис майна у податкову заставу ТзОВ «Промресурс-ІФ», оскільки вказані рішення можуть прийматися податковим органом, за наявності у позивача податкового боргу, в той час як судом встановлено, що податкове зобов'язання не набуло статусу податкового боргу.

З огляду на з'ясовані обставини, враховуючи, що визначене позивачу податковим органом грошове зобов'язання не набуло статусу податкового боргу, дії податкового органу щодо винесення оскаржуваних податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, є неправомірними.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, обов'язок доведення обставин, які стали предметом даного позову покладено на відповідача. Відповідачами не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності прийнятих ним рішень та вчинених дій.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими а позов таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Факт сплати позивачем до бюджету судового збору в розмірі 390,88 грн., підтверджується квитанціями № 2545.42.1 від 03.08.2012 року та № ПН1846417 від 15.08.2012 року (а.с.3,4).

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати дії державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську неправомірними.

Скасувати податкову вимогу державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську від 01.06.2012 року за № 1268 та рішення №11930/10/19-150/2391 про опис майна у податкову заставу.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промресурс-ІФ» понесені ним судові витрати у розмірі 390,88 грн., судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Скільський І.І.

Постанова складена в повному обсязі 10.10.2012 року.