Постанова № 27614103, 20.11.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2012 р.Справа № 5024/815/2012Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Головея В.М.,

Суддів: Воронюк О.Л., Шевченко В.В.

склад колегії суддів змінено згідно розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду №921 від 19.11.2012р. суддю Мирошниченко М.А. замінено на суддю Воронюка О.Л.

при секретарі судового засідання: Головань О.М.

за участю представників сторін:

від позивача -не з'явився;

від відповідача -не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Херсонський річковий порт" акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот"

на рішення господарського суду Херсонської області від 17.08.2012 р.

по справі № 5024/815/2012

за позовом Військової частини А2506

до Дочірнього підприємства „Херсонський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот"

про стягнення 44 516 , 85 грн.

В судовому засіданні 20.11.2012р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И Л А:

18.04.2012 р. Військова частина А2506 (далі по тексту в/ч А2506, позивач) звернулася до господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства „судноплавна компанія „Укррічфлот" (далі по тексту ПАТ „СК „Укррічфлот") про стягнення заборгованості у розмірі 44 516,85 грн. за договором №34 від 01.12.08 р. про надання портових послуг, у зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань з оплати цих послуг за період з січня 2010 року по липень 2010 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.05.12 р. ПАТ „СК „Укррічфлот", як неналежного відповідача замінено на належного -Дочірнє підприємство „Херсонський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот" (далі по тексту ДП „Херсонський річ порт", відповідач) і матеріали справи надіслані за підсудністю до господарського суду Херсонської області, яким прийняті до свого провадження.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 17.08.2012 р. позов в/ч А2506 задоволено з ДП „Херсонський річ порт" на користь позивача стягнуто 44 516 грн. 85 коп. основного боргу, а також 1609 грн. 50 коп. судового збору.

Додатковим рішенням від 03.09.2012 р. господарський суд Херсонської області стягнув з в\ч2506 в дохід державного бюджету 1609 грн. 50 коп. судового збору.

Вищезазначене рішення суду 1 інстанції ґрунтується на тому, що договір № 34 від 01.12.2008 р. про надання портових послуг після закінчення строку його дії фактичними діями сторін продовжено, що підтверджується доказами про фактичне користування відповідачем послугами позивача у спірний період, сплатою боргу за грудень 2010 р. після встановленого договором строку його дії, листами відповідача про неможливість сплати боргу у спірний період у зв'язку із скрутним матеріальним становищем, відсутністю заяв сторін про припинення або зміну умов договору відповідно до ч.4 ст.284 ГК України. Крім того, суд 1 інстанції послався на те, що факт продовження строку дії зазначеного договору встановлено також рішенням господарського суду Херсонської області від 07.10.2010р у справі № 2/150-10. В той же час відповідач всупереч вимогам ст.33 ГПК України не надав доказів про сплату боргу, який виник у спірний період.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ДП „Херсонський річ порт" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення суду та відмовити у позові, оскільки воно прийнято із порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги ДП „Херсонський річ порт" посилається на те, що місцевий господарський суд безпідставно задовольнив позов, оскільки строк дії договору № 34 від 01.12.2008 р. про надання портових послуг закінчився 01.12.2009 р., а тому позивач безпідставно нарахував до сплати 44516,895 грн. за нібито надані за вказаним договором послуги після його припинення.

На думку скаржника висновки суду про те, що сплата за актом виконаних робіт згідно договору №34 за грудень 2009 р. свідчить про пролонгацію договору на той же строк є безпідставними, оскільки ні самим договором, ні нормами чинного законодавства автоматична пролонгація не передбачена. Визнання боргу за договором №34 за січень 2010 р. і невизнання боргу за період з лютого по липень 2010 р. у зв'язку із відсутністю первинних документів є бухгалтерською помилкою, а не свідченням про те, що договір пролонговано.

Скаржник також вважає помилковим висновок суду 1 інстанції про те, що договір №34 від 01.12.2008 р. має риси, що характерні більш для договору оренди, а відповідно із цим помилковим є і застосування положень ч.4 ст.284 ГК України щодо продовження строку дії договору оренди у зв'язку із відсутністю заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.09.2012р. (колегія суддів у складі: головуючого судді Петрова М.С., суддів: Разюк Г.П., Колоколова С.І.) ДП „Херсонський річ порт" відновлено процесуальний строк на подання апеляційної скарги, прийнято скаргу до провадження та призначено до розгляду на 25.09.2012р.

У відзиві на апеляційну скаргу в/ч А2506 просила залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 17.08.2012 р. - без змін, вважаючи його обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.09.2012р. розгляд справи відкладено до 09.10.2012р. у зв'язку із знаходженням головуючого судді у даній справі Петрова М.С. на лікарняному.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 09.10.2012р. розгляд справи відкладено до 23.10.2012р. у зв'язку із знаходженням головуючого судді у даній справі Петрова М.С. на лікарняному.

Судове засідання 23.10.2012р. не відбулось, оскільки головуючого судді Петрова М.С. до теперішнього часу перебуває на лікарняному.

Розпорядженням керівника апарату суду від 25.10.2012р. №479 „Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ" у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Петрова М.С., відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. №30, було призначено повторний автоматичний розподіл справи №5024/815/2012, в результаті якого справа розподілена колегії суддів у складі: головуючого судді Головея В.М., суддів Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.10.2012р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 20.11.2012р.

В/ч А2506 та ДП „Херсонський річ порт" належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 29.10.2012р., проте позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористались.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не обґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

01.12.2008р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 34 про надання портових послуг (надалі - договір № 34) (т.1 а.с.13-15).

Згідно із умовами розділу 1 цього договору, метою договору є надання позивачем портових послуг, згідно „Положення про портові збори" затвердженого постановою КМУ № 1544 від 12.10.2000р. судну відповідача - несамохідній баржі-площадці НС-1911 -об'ємом 2894 м 3 (надалі - баржа).

Відповідно до п.2.1 договору позивач зобов'язався по заявці відповідача надати місце для стоянки баржі в військовому містечку № 6.

Відповідно до п.2.2.2., п.2.2.4, п.2.2.5 та п.2.2.6 договору відповідач зобов'язався, при необхідності, проводити прибирання та поточний ремонт причалу, оплачувати позивачу збиток, спричинений причальному фронту та вартість наданих послуг в сумі -5 357 грн. на місяць (без ПДВ), з урахуванням щомісячного індексу інфляції, але не нижче вартості передбаченої розрахунком, на підставі Постанови КМУ № 1544 (додаток № 21 до договору (т.1 а.с.15)).

Пунктом 6.1. договору позивач та відповідач визначили строк дії даного договору, а саме -з 01.12.2008р по 01.12.2009р.

Відповідно до п.3.4. договору всі доповнення або зміни до цього договору повинні оформлятися окремими доповненнями до договору, які будуть мати силу самого договору, якщо вони будуть виконані в письмовому виді та підписані повноважними представниками сторін.

Як свідчать матеріали справи, після 01.12.2009р позивачем та відповідачем не було оформлено будь-яких змін та доповнень до даного договору в письмовому вигляді, проте, рішенням господарського суду Херсонської області від 07.10.2010р у справі № 2/150-10 (т.1 а.с.40-41) встановлено, що відповідачем було підписано без зауважень акт виконаних робіт згідно договору № 34 за грудень 2009 року, а також задоволено позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 34, зокрема, за грудень 2009 року. Законність та обґрунтованість вказаного судового рішення підтверджено постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.12.2010р по справі № 2/150-10 (т.1 а.с.42-43). Вказані рішення господарського суду першої інстанції та постанова господарського суду апеляційної інстанції набрали законної сили.

Так, відповідно до приписів ст. 35 ГПК України, судова колегія вважає доведеним (та відповідно, такими, що не потребують повторного доведення (встановлення) при розгляді справи № 5024/815/2012) встановлений господарським судом при розгляді справи № 2/150-10 факт підписання відповідачем без зауважень акту виконаних робіт згідно договору № 34 за грудень 2009 року. Тобто, після 01.12.2009р. - узгодженої позивачем та відповідачем за п.6.1. договору № 34 дати завершення дії цього договору.

Місцевим судом встановлено, що відповідачем було сплачено вартість робіт згідно договору за грудень 2009 року, що підтверджується листом відповідача № 01-9/824 від 14.07.2011р. Листами № 01-8/1181 від 28.09.2011р та № 01-8/1337 від 02.11.2011р., у відповідь на претензію позивача щодо відсутності оплати за договором за період часу з січня по липень 2010 року, відповідачем визнано борг з оплати робіт за договором за січень 2010 року у сумі 6 253,35 грн., а борг за період з лютого по липень 2010 року не визнано з підстав відсутності у відповідача первинних документів на підтвердження існування заборгованості за цей період.

Скаржник з цим не погоджується, оскільки визнання зазначеного боргу є ні що інше, як бухгалтерська помилка в наданій інформації для підготовки відповіді на претензію.

Судова колегія, з висновком місцевого суду погоджується та зазначає, апелянтом було визнано борг за січень 2010 року, що здійснено не одним листом, а саме: № 01-8/1181 від 28.09.2011р та № 01-8/1337 від 02.11.2011р., які були підготовлені різними виконавцями. Так, лист №01-8/1181 від 28.09.2011р. -Литовченко Т.Ю., лист № 01-8/1337 від 02.11.2011р. -Смолієнко М.Г.

Судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції, що за своєю правовою природою даний договір має риси, що характерні більш для договору оренди, ніж для договору про надання послуг, згідно з яким одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ч.1 ст. 283 ГК України).

Згідно з ч.6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 ГК України строк дії договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Аналогічні положення містить у собі ст. 764 ЦК України.

Крім цього, зазначений договір підписаний відповідачем без будь-яких заперечень щодо його умов, зокрема, без протоколу розбіжностей до договору.

Відповідно до ст.204 ЦК України, названий договір не визнаний недійсним у встановлено законодавством порядку.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач фактично продовжував користуватися місцем для стоянки баржі НС-1911 після закінчення строку договору, заперечення з боку позивача протягом всього періоду користування були відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Таким чином, позивач свої зобов'язання за договором виконав, забезпечивши стоянку баржі протягом періоду часу з січня 2010 року по 26.07.2010р у вказаному у договорі місці стоянки, що підтверджується рахунками на оплату послуг та актами здачі-прийняття послуг, які позивач направляв відповідачу поштою, а саме: рахунками № 34 від 11.02.2010р. на суму 6 253,35 грн., № 52 від 11.03.2010р. на суму 6 372,16 грн., № 69 від 09.04.2010р. на суму 6 429,51 грн., № 84 від 12.05.2010р. на суму 6 410,22 грн., № 101 від 14.06.2010р. на суму 6 371,76 грн., № 118 від 08.07.2010р. на суму 6 346,27 грн., № 136 від 11.08.2010р. на суму 6 333,58 грн. (т.1 а.с.31-37), актами виконаних робіт за січень 2012р, лютий 2012р., березень 2012р., квітень 2012р., травень 2012р., червень 2012р. та липень 2012р. на вказані у зазначених рахунках суми.

Проте, відповідач оплату вказаних рахунків не здійснив, а акти виконаних робіт не підписав. У зв'язку із чим позивач направив відповідачу поштою претензії № 154/55/1/16/2552-4 від 30.11.2010р та № 154/55/1/7/832 від 09.06.2011р., а також, додатково, зазначені рахунки та акти виконаних робіт з супровідними листами № 154/55/1/7/1211 від 07.09.2011р та № 154/55/1/7/651 від 20.03.2012р.

Наявність у відповідача обов'язку з оплати заборгованості за договором за період часу з січня 2010 року по 26.07.2010р підтверджується такими первинними документами як, безпосередньо, договір № 34 та вище зазначені рахунки та акти виконаних робіт.

Враховуючи викладене, судова колегія, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, погоджується з висновком місцевого суду і зазначає, що строк дії договору не сплинув.

З огляду на викладене судова колегія, дійшла до висновку, що місцевий суд повністю встановив та дослідив фактичні обставини справи, дав повну та всебічну оцінку наявним у ній доказам і вмотивовано задовольнив вимогу позивача про стягнення.

Наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Перевіряючи, згідно приписів ст.101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсягу, тобто не тільки на підставах викладених у апеляційній скарзі, судова колегія не встановила будь-яких порушень норм матеріального і процесуального права з боку місцевого суду і вважає, що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам справи, наявним в ній доказам та приписам чинного законодавства.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст.104 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.

Керуючись cm.cm. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Херсонської області від 17.08.2012р. по справі №5024/815/2012 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 22.11.2012 року.

Головуючий суддя Головей В.М.

Суддя Воронюк О.Л.

Шевченко В.В.