Рішення № 27613735, 12.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-68/2749-2012 12.11.12

За позовомЗаступника військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі: 1) Міністерства оборони України 2) Кримського управління капітального будівництва Міністерства оборони УкраїнидоТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київ-Градобуд»провідшкодування збитків.

Судді: Ониськів О.М.

Капцова Т.П.

Шаптала Є.Ю.

Представники сторін:

Від прокуратури: не з'явився,від позивача-1: від позивача-2:Кучма Л.В., за довіреністю, не з'явився,від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява заступника військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України та Кримського управління капітального будівництва Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київ-Градобуд»про відшкодування збитків у сумі 19.491.845,77 грн. у зв'язку з неналежним виконанням Договору на пайову участь у будівництві житла № 227/ДБ-288Д від 19.12.2008.

Через канцелярію Господарського суду міста Києва 27.03.2012 заступником військового прокурора Севастопольського гарнізону подана заява про збільшення позовних вимог та зміну предмету позову, відповідно до якої прокурор, посилаючись на умови п.п. 4.2, 4.3. Договору, просить суд стягнути з відповідача суму пайового внеску у розмірі 16.300.000,00 грн., 3.508.000,00 грн. -інфляційних втрат та 877.979,40 грн. - штрафу.

Заява заступника прокурора про збільшення позовних вимог та зміну предмету позову була прийнята судом до розгляду, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову та матеріально-правова вимога, виходячи із яких вирішується спір.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань згідно умов Договору № 227/ДБ-288Д від 19.12.2008 щодо збудування будинку та передачі 45 квартир у збудованому будинку пайовику, за які позивачем-1 було сплачено відповідачу пайовий внесок загалом у сумі 16.300.000,00 грн. Відтак, заступник прокурора, посилаючись на умови п.п. 4.2, 4.3. Договору, просить суд стягнути з відповідача суму пайового внеску у розмірі 16.300.000,00 грн., 3.508.000,00 грн. -інфляційних втрат та 877.979,40 грн. - штрафу.

Ухвалою суду від 06.03.2012 порушено провадження у справі № 5011-68/2749-2012 та призначено до розгляду на 19.03.2012.

Відповідач через канцелярію Господарського суду міста Києва подав клопотання про зупинення провадження у даній справі до закінчення розгляду апеляційної скарги у справі № 50/112-5020-1918/2011.

Ухвалою суду від 05.04.2012 провадження у справі було зупинено до вирішення Господарським судом міста Севастополя пов'язаної з нею іншої справи № 50/112-5020-1918/2011 за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київ-Градобуд» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічного акціонерного товариство «Кримбуд»та Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна»Севастопольської міської ради про визнання права власності на 45-квартирний будинок за адресою м. Севастополь, вул. Енергетиків, 16-Б.

Через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником Міністерства оборони України було подано заяву про поновлення провадження у справі в зв'язку з закінченням розгляду Севастопольським апеляційним господарським судом апеляційної скарги у справі № 50/112-5020-1918/2011.

Ухвалою суду від 19.08.2012 було поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 28.08.2012.

Ухвалою суду від 04.09.2012 було продовжено строк розгляду спору на 15 днів за клопотанням позивача-1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2012 призначено колегіальний розгляд справи № 5011-68/2749-2012.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 13.09.2012 справу № 5011-68/2749-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Ониськів О.М. (головуюча), Капцова Т.П. та Шаптала Є.Ю.

Ухвалою суду від 13.09.2012 справу № 5011-68/2749-2012 було прийнято до провадження колегією суддів та призначено до розгляду на 01.10.2012.

Ухвалою суду від 12.10.2012 було повернуто заяву позивача-1 про уточнення позовних вимог на підставі ст. 63 ГПК України.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

У судове засідання 12.11.2012 з'явився лише представник позивача-1.

Прокурор, представники позивача-2 та відповідача у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

Позивач-2 у судових засіданнях підтримував позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Відповідач під час розгляду справи заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, наведених у відзиві.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

Враховуючи те, що нез'явлення представників прокуратури, позивача-2 та відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представників прокуратури, позивача-2 та відповідача за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 12.11.2012 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача-2, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 121 Конституції України на органи прокуратури покладені функції захисту інтересів держави, які реалізуються шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Збройні Сили України, відповідно до статті 1 Закону України «Про Збройні Сили України»- це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності

Міністерство оборони України, відповідно до статті 3 цього Закону -є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Як підтверджено матеріалами справи, 19 грудня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київ-Градобуд»(забудовник, далі - відповідач) та Міністерством оборони України, в особі начальника Кримського управління капітального будівництва Міністерства оборони України (пайовик) був укладений Договір № 227/ДБ-288Д на пайову участь у будівництві, метою якого згідно п.1.1 Договору є забезпечення житлом безквартирних військовослужбовців Збройних Сил України, яке здійснюється за рахунок Державного бюджету України, шляхом пайової участі Міністерства оборони України (далі -позивач-1) у спорудження забудовником житлового будинку у м. Севастополь, Нахімовський район, станція «Мекензієві гори», вул. Енергетиків, 5 (далі - Договір).

В подальшому Управлінням містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації багатоквартирному будинку згідно Дозволу на виконання будівельних робіт № 300 від 19.08.2008 присвоєна адреса: м. Севастополь, вул. Енергетиків, 16-б, що підтверджується відповідною довідкою від 03.02.2009 № 49/5-2.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що підставою для його укладення є рішення тендерного комітету Департаменту будівництва Міністерства оборони України з організації та здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти (протокол засідання тендерного комітету від 12.12.2008 № 209 (Додаток № 1).

Відповідно до п.1.3. Договору предметом останнього є те, що забудовник зобов'язується збудувати та передати пайовику (в загальнодержавну власність в сферу управління Міністерства оборони України) у термін до 31.05.2009 у зазначеному в п.1.1. житловому будинку 45 квартир, відповідно до адресного переліку квартир (Додаток № 2), загальною площею 3141,25 кв.м. Передача вказаного житла пайовику здійснюється з оформленням акта прийняття-передачі квартир та обов'язковою реєстрацією (в загальнодержавну власність в сферу управління Міністерства оборони України) відповідно до чинного законодавства, а пайовик зобов'язався прийняти визначене у цьому Договорі житло та оплатити забудовнику його вартість, яка визначена у п.2.1. Договору за викладеним нижче порядком.

Згідно з пунктом 2.1. Договору договірна ціна (сума пайової участі), тобто -ціна квартир (житла), які забудовник за Договором зобов'язався передати пайовику, склала 17.559.587,50 грн., в т.ч. ПДВ -2.926.597,92 грн. Договірна ціна складається із розрахунку загальної кількості квадратних метрів площі квартир, що передаються, і фіксованої вартості 5590 (п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто) грн. за один квадратний метр площі. Фіксована вартість одного квадратного метра квартир, що передаються, становить 5590 грн. за 1 квадратний метр загальної площі житла і є твердою.

Умовами п.2.4. Договору встановлено, що фінансування здійснюється згідно з графіком фінансування пайової участі Міністерства оборони України (Додаток № 3), який є невід'ємною частиною Договору, за рахунок коштів спеціального фонду Державного бюджету України, що відповідає бюджетним призначенням і лише в межах цих бюджетних призначень та при наявності на казначейському рахунку пайовика відповідних коштів. Пайовик перераховує грошові кошти на розрахунковий рахунок забудовника після представлення оригіналів правоустановлювальних документів. Пайовик перераховує грошові кошти на розрахунковий рахунок забудовника поетапно:

- пайовий внесок І етапу фінансування складає 3.700.000,00 грн., в тому числі ПДВ -740.000,00 грн.,

- наступні пайові внески здійснюються при підтвердженні використання попередньої оплати на цілі даного Договору в межах 95 % від Договірної ціни згідно графіку фінансування, який є невід'ємною частиною Договору,

- остаточний розрахунок -5% від Договірної ціни здійснюється після уточнення згідно з довідкою бюро технічної інвентаризації загальної площі квартир, введення в будинку в експлуатацію та передачі пайовику належних йому квартир, за обов'язкової умови, що квартири (Житло), яке забудовник передає за Договором, відповідають вимогам п. 1.5. Договору.

Сторонами було укладено Додаткові угоди № 1/288д від 27.12.2008, № 2/228д від 04.02.2009, № 3/228д від 19.03.2009, за умовами яких сторонами погоджувався порядок сплати та розміри пайових внесків.

Також, 22.06.2009 сторонами було укладено Додаткову угоду № 4/228д, згідно з якою сторони змінили пункти 1.3., 2.1. Договору, якими передбачили, що предметом Договору є зобов'язання забудовника збудувати та передати пайовику (в загальнодержавну власність в сферу управління Міністерства оборони України) не пізніше 30.12.2009 у зазначеному в п.1.1. даного Договору житловому будинку 45 квартир, відповідно до адресного переліку квартир (Додаток № 2), загальною площею 3141,25 кв.м. При цьому, сторони визначили, що договірна ціна (сума пайової участі), тобто -ціна квартир (житла), які забудовник за Договором зобов'язався передати пайовику, склала 17.559.587,50 грн., в т.ч. ПДВ -2.926.597,92 грн.

Також, у вказаній Додатковій угоді сторони визначили порядок фінансування житла пайовиком.

Як убачається з матеріалів справи позивачем-1 згідно платіжних доручень № 227/33 від 27.12.2008 на суму 3.700.000,00 грн., № 227/10/30 від 23.03.2009 на суму 1.000.000,00 грн., № 227/1/1 від 24.03.2009 на суму 5.000.000,00 грн., № 227/1/3 від 03.04.2009 на суму 1.600.000,00 грн., № 227/1/31 від 03.07.2009 на суму 2.000.000,00 грн., № 227/10/29 від 10.08.2009 на суму 1.400.000,00 грн., № 227/1/61 від 13.10.2009 на суму 200.000,00 грн., № 227/1/60 від 08.10.2009 на суму 200.000,00 грн., № 227/1/64 від 22.10.2009 на суму 200.000,00 грн., № 227/1/67 від 27.10.2009 на суму 200.000,00 грн., № 227/1/65 від 09.11.2009 на суму 200.000,00 грн., № 227/1/68 від 17.11.2009 на суму 200.000,00 грн., № 227/1/67 від 24.11.2009 на суму 200.000,00 грн., № 227/1/73 від 03.12.2009 на суму 200.000,00 грн. було перераховано відповідачу пайовий внесок загалом у сумі 16.300.000,00 грн.

Судом установлено, що строк виконання забудовником своїх зобов'язань за Договором з урахування умов Додаткової угоди № 4/228д від 22.06.2009 щодо передачі пайовику у зазначеному в п.1.1. даного Договору житловому будинку 45 квартир визначений до 30.12.2009. Обов'язок відповідача збудувати та передати пайовику квартири визначений також у п.1.3. Договору з оформленням відповідного Акта прийняття-передачі житла та обов'язковою реєстрацією права власності за Міністерством оборони України у стані, що визначений у п.1.5 Договору.

Звернувшись з даним позовом до суду, заступник прокурора посилався на порушення відповідачем умов п.п. 4.2, 4.3. Договору, мотивуючи позовні вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань згідно умов Договору № 227/ДБ-288Д від 19.12.2008 щодо збудування будинку та передачі 45 квартир у збудованому будинку пайовику, за які позивачем-1 було сплачено відповідачу пайовий внесок загалом у сумі 16.300.000,00 грн. Невиконання обов'язку щодо збудування та передачі 45 квартир пайовику відповідачем також не заперечується.

При цьому заступник прокурора зазначив, що спірний житловий об'єкт, який відповідач зобов'язався передати пайовику згідно Договору відповідно до рішення Господарського суду міста Севастополя від 11.11.2009 по справі № 5020-5/456-11/094-5/283 належить на праві власності ВАТ «Кримбуд».

Згідно з положеннями п.4.3. спірного Договору у разі, якщо через рішення судів чи інших підстав квартири (житло), яке забудовник за Договором зобов'язався передати, передає або вже передав пайовику в державну власність в оперативне управління Міністерства оборони України, підлягають вилученню у Міністерства оборони України, забудовник зобов'язаний повернути пайовику суму перерахованих пайовиком забудовнику за Договором грошових коштів повністю (або відповідну їх частку) з урахуванням рівня інфляції за період від дня перерахування цих коштів пайовиком на розрахунковий рахунок забудовника до дня повернення цих коштів пайовику, перерахувати пайовику штраф, розмір (сума) якого визначається умовами Договору, та відшкодувати завдані при цьому пайовику збитки у повному обсязі понад сплати вказаного штрафу.

Враховуючи зазначені положення Договору, а також рішення Господарського суду міста Севастополя від 11.11.2009 по справі № 5020-5/456-11/094-5/283, що набрало законної сили, згідно якого право власності на спірне житло - 45-квартирний житловий будинок загальною площею 3141,25 кв. м., розташований за адресою: місто Севастополь, вул. Енергетиків, 16-Б, визнано за Відкритим акціонерним товариством «Кримбуд», позивач-2 звернувся до відповідача з письмовою вимогою від 11.11.2011 вих. № 904, в якій просив повернути сплачені пайові внески у сумі 16.300.000,00 грн., а також виплатити інфляційні втрати та штраф, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань щодо передачі пайовику у визначеному п.1.1. даного Договору житловому будинку квартир.

Однак, відповідач не повернув суму перерахованих пайовиком грошових коштів у розмірі 16.300.000,00 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено, що згідно з умовами Договору та Додаткової угоди № 4/228д від 22.06.2009 до Договору зобов'язання відповідача збудувати та передати пайовику (в загальнодержавну власність в сферу управління Міністерства оборони України) у зазначеному в п.1.1. даного Договору житловому будинку 45 квартир, відповідно до адресного переліку квартир (Додаток № 2), загальною площею 3141,25 (три тисячі сто сорок одна ціла двадцять п'ять сотих квадратних метрів), ані у строк до 30.12.2009, ані на день вирішення даного спору в судовому порядку відповідачем не виконано.

Як убачається з матеріалів справи, у відповідності до порядку фінансування, встановленого умовами Договору та Додатковими угодами до нього, позивач-1 перерахував відповідачу пайовий внесок загалом у сумі 16.300.000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Відповідачем заперечень щодо факту перерахування позивачем-1 пайових внесків всього у сумі 16.300.000,00 грн., а також щодо строків перерахування останніх, суду надано не було.

Водночас, судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київ-Градобуд»не виконало взяті на себе зобов'язання щодо передачі позивачу 45-квартирного житлового будинку загальною площею 3141,25 кв. м. у місті Севастополі, вул. Енергетиків, 16-Б у термін до 30.12.2009.

Судом також установлено, що право власності на об'єкт нерухомості, визначений спірним Договором, а саме - 45-квартирний житловий будинок загальною площею 3141,25 кв. м. у місті Севастополі, вул. Енергетиків, 16-Б було також предметом розгляду у справі № 50/112-5020-1918/2011 за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київ-Градобуд»за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічного акціонерного товариство «Кримбуд» та Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна»Севастопольської міської ради. Рішенням Господарського суду міста Севастополя від 16.01.2012 у справі № 50/112-5020-1918/2011, яке набрало законної сили, було відмовлено в задоволенні позовних вимог. Вказаним рішенням судом встановлено, що власником житлового будинку загальною площею 3141,25 кв. м., який розташований за адресою: місто Севастополь, вул. Енергетиків, 16-Б є ВАТ «Кримбуд»на підставі рішення Господарського суду міста Севастополя від 11.11.2009 у справі № 5020-5/456-11/094-5/283.

Відповідно до частини другої статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Положеннями п.4.3. Договору встановлено, що якщо через рішення судів чи інших підстав квартири (житло), яке забудовник за Договором зобов'язаний передати, передає або вже передав пайовику в державну власність в оперативне управління Міністерства оборони України, підлягають вилученню у Міністерства оборони України, забудовник зобов'язаний повернути пайовику суму перерахованих пайовиком забудовнику за Договором грошових коштів повністю (або відповідну їх частку) з урахуванням рівня інфляції за період від дня перерахування цих коштів пайовиком на розрахунковий рахунок забудовника до дня повернення цих коштів пайовику, перерахувати пайовику штраф, розмір (сума) якого визначається умовами Договору, та відшкодувати завдані при цьому пайовику збитки у повному обсязі понад сплати вказаного штрафу.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про невиконання відповідачем свого зобов'язання згідно Договору № 227/ДБ-288Д від 19.12.2008 щодо передачі 45-квартирного житлового будинку загальною площею 3141,25 кв. м., розташованого за адресою: місто Севастополь, вул. Енергетиків, 16-Б Міністерству оборони України в особі Кримського управління капітального будівництва Міністерства оборони України (в загальнодержавну власність в сферу управління Міністерства оборони України); враховуючи встановлене, а також те, що рішенням Господарського суду міста Севастополя від 11.11.2009 у справі № 5020-5/456-11/094-5/283, яким квартири, які забудовник за Договором зобов'язався передати пайовику в державну власність (оперативне управління) Міністерства оборони України, було передано у власність ВАТ «Кримбуд», суд вважає за необхідне застосувати до відповідача правові наслідки, передбачені п. 4.3. Договору, за невиконання зобов'язань за Договором та стягнути з відповідача суми пайових внесків у розмірі 16.300.000,00 грн. В наданих відповідачем поясненнях, останній не заперечує невиконання ним договірних зобов'язань та не надає відповідних доказів, які доводять зворотнє.

При цьому, судом відхиляються заперечення відповідача проти заявлених позовних вимог, як такі, що не спростовують встановленого вище. Доводи відповідача про те, що сплачені позивачем-1 грошові кошти (пайовий внесок) використані відповідачем саме на виконання будівельних робіт об'єкта за спірним Договором, а також доводи про існування рішенням Господарського суду міста Києва від 24.12.2010 у справі № 46/486, яким відповідача зобов'язано завершити будівництво спірного об'єкта, ввести його в експлуатацію та передати позивачу з актом прийняття-передачу квартир та обов'язковою реєстрацією, є такими, що не звільняють відповідача від відповідальності за невиконання останнім договірних зобов'язань, покладеною на нього п.4.3. Договору.

Заступником прокурора також заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 3.508.000,00 грн.

Згідно з п.4.3. Договору встановлено, що якщо через рішення судів чи інших підстав квартири (житло), яке забудовник за Договором зобов'язаний передати, передає або вже передав пайовику в державну власність в оперативне управління Міністерства оборони України, підлягають вилученню у Міністерства оборони України, забудовник зобов'язаний повернути пайовику суму перерахованих пайовиком забудовнику за Договором грошових коштів повністю (або відповідну їх частку) з урахуванням рівня інфляції за період від дня перерахування цих коштів пайовиком на розрахунковий рахунок забудовника до дня повернення цих коштів пайовику

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до пп. Є) п.3.2. Договору у разі невиконання чи порушення забудовником умов Договору, пайовик має право вимагати від забудовника повернення суми перерахованих пайовиком забудовнику за Договором грошових коштів повністю, з урахуванням рівня інфляції за період від дня перерахування цих коштів пайовиком на розрахунковий рахунок забудовника, до дня повернення цих коштів пайовику, та перерахування пайовику неустойки, розмір (сума) якої визначається умовами Договору.

Судом установлено, що дії відповідача є порушенням вимог Договору, чим спростовуються доводи відповідача про зворотнє, а тому є підстави для застосування відповідальності за умовами Договору та положень статті 625 Цивільного кодексу України.

Судом було перевірено розрахунок щодо заявлених до стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 3.508.000,00 грн. за період з дати сплати кожного окремого пайового внеску до моменту звернення з позовом до суду, розрахований по кожному пайовому внеску окремо. Зазначений розрахунок визнається судом обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 3.508.000,00 грн.

Крім того, заступником прокурора заявлено вимогу про стягнення з відповідача за порушення виконання зобов'язання за Договором 877.979,40 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як уже зазначалось вище, згідно з умовами п.4.3. Договору відповідач зобов'язався перерахувати позивачу-1, окрім суми пайових внесків, також штраф, розмір (сума) якого визначається умовами Договору п.4.2 Договору.

Згідно з п.4.2 Договору передбачено, що забудовник з несвоєчасне виконання чи невиконання покладених на нього за Договором зобов'язань сплачує пайовику штраф у розмірі 5% від договірної ціни.

Враховуючи, що відповідачем не виконано своїх зобов'язань за Договором, вимоги про стягнення штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судом було перевірено розрахунок штрафу, зазначений розрахунок визнається судом обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим з відповідача підлягає стягненню штраф у розмірі 877.979,40 грн.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Допустимих доказів на спростування позовних вимог, та обставин справи, встановлених судом, відповідачем не надано.

Як визначено у п. 11 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»органи прокуратури при здійснені представництва інтересів громадян або держави в суді від сплати судового збору звільняються.

Згідно з ч. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід бюджету у сумі 64.380,00 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київ-Градобуд»(01042, м. Київ, вул. П. Лумумби, 4/6, корпус А, код ЄДРПОУ 31925629) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) суму пайового внеску в розмірі 16.300.000 (шістнадцять мільйонів триста тисяч) грн. 00 коп., 3.508.000 (три мільйони п'ятсот вісім тисяч) 00 коп. інфляційних втрат та 877.979 (вісімсот сімдесят сім тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 40 коп. штрафу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київ-Градобуд»(01042, м. Київ, вул. П. Лумумби, 4/6, корпус А, код ЄДРПОУ 31925629) в доход Державного бюджету України судовий збір у сумі 64.380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.11.2012.

Судді: Ониськів О.М. (головуюча)

Капцова Т.П.

Шаптала Є.Ю.