Ухвала суду № 27613198, 12.11.2012, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а

___________________________

УХВАЛА

12.11.2012 Справа № 5008/430/2012

Суддя Журавчак Л.С., розглянувши матеріали заяви Публічного акціонерного товариства „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист - Закарпаття", м. Ужгород про розстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 21.09.2012 року у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Офіс-центр-3", м. Ужгород за участі ІІІ-ої особи на боці позивача без самостійних вимог на предмет спору відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз", м. Ужгород до відповідача Публічного акціонерного товариства „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист - Закарпаття", м. Ужгород про стягнення 284751,59 грн. боргу по уступленій вимозі, в т. ч. 241097,30 грн. основної заборгованості та 43654,29 грн. неустойки

За участю представників сторін:

від заявника - Ганчак В.І., предст. за дов. від 06.06.12р.

від ТОВ „Офіс-центр-4" - Маркусь М.І., предст. за дов. від 05.03.12р.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист - Закарпаття" звернулося в господарський суд з заявою про розстрочку виконання рішення господарського суду від 21.09.12р. на 12 місяців. Свою заяву обгрунтовує складною фінансовою ситуацією товариства, а саме: існуванням значної кредиторської заборгованості (яка підтверджується даними балансу товариства за останнє півріччя), що в сукупності складає 738 тис. грн. станом на 30 червня 2012 р.; за даними балансу товариства від 30 червня 2012 року сума непокритого збитку підприємства складає 5 357 тис. грн.; поточна заборгованість за довгостроковими зобов"язаннями становить 409 тис. грн.; вказує на те, що за фінансовими результатами підприємства за перше півріччя 2012 року чистий збиток його складає 405 тис. грн. Окрім того, за серпень 2012 року підприємством перераховано значні суми коштів в рахунок сплати поточних податків та зборів до держбюджету, до Пенсійного фонду, сплати за електроенергію тощо. Разом з тим, повідомило, що підприємство перебуває у поганому матеріально-технічному стані, а особлива увага приділяється відверненню повторного порушення провадження у справі про банкрутство. Звертає увагу суду на те, що значну кількість боргів було викуплено саме ТОВ "Офіс-центр - 3", яке не має на меті фактично отримати грошові кошти а, навпаки, "ухиляється", оскільки не надає боржнику інформацію про банківські реквізити для погашення заборгованості. Наголошує на тому, що для забезпечення подальшого функціонування готелю, втілення в життя планів з розвитку його господарської діяльності та збільшення прибутковості задіяні людські ресурси. Наразі на підприємстві працює близько 100 чоловік, хоча для забезпечення діяльності підприємства такого масштабу необхідна більша кількість працівників, проте через низькі прибутки готель не має можливості розширити штат працівників; до найважливіших поточних завдань підприємства належить, насамперед, вчасна виплата заробітної плати своїм працівникам для забезпечення їх прав, охоронюваних трудовим законодавством; погашення наявної заборгованості визнане одним із пріоритетних завдань теперішнього керівництва готелю.

Стягувач - позивач не погоджується з доводами заявника, виклавши свої письмові заперечення(долучені до матеріалів справи). Наголошує на недоведенні відповідачем наявності обставин виняткового характеру, які унеможливлюють (ускладнюють) виконання рішення суду, оскільки таке твердження заявника спростовується поданими ним же доказами; як свідчить звіт про фінансові результати відповідача за І півріччя 2012 року дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) складає 3 мільйони 307 тисяч гривень, з яких чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) складає 2 мільйони 756 тисяч гривень; як свідчить поданий відповідачем баланс станом на 30.06.2012 року, загальний актив балансу відповідача на кінець звітного періоду складає 19 мільйонів 876 тисяч гривень; з наведеного випливає, що порівняно із зазначеними показниками сума 241097,30 грн. для відповідача не є обтяжливою, а її стягнення в жодному випадку не може призвести до банкрутства відповідача. Просить суд звернути увагу на те, що фінансове становище відповідача за останні роки є стабільним, а вартість чистих активів станом на 01.10.2011 року становила 12702000 гривень, про що свідчить висновок № 3 економічного експертного дослідження за заявою директора ПАТ „Готельно - туристичний комплекс „Інтурист - Закарпаття", складений 17 лютого 2012 року; про безумовну платоспроможність відповідача свідчить також той факт, що ухвалою господарського суду Закарпатської області від 06.06.2012 припинено провадження у справі № 5008/1483/2011 про банкрутство відповідача саме у зв'язку з тим, що ним здійснено повне погашення грошових вимог ініціюючих кредиторів шляхом внесення на депозитний рахунок відділу ДВС суми у розмірі 482 854, 86 грн., достатньої для задоволення вимог стягувачів; крім того, у зазначеній справі № 5008/1483/2011 відповідач неодноразово сам стверджував про те, що доходи від його діяльності є стабільними, а тому його здатність оплачувати заборгованість перед кредиторами не викликає сумнівів; відповідач мав фінансову можливість погасити наявну заборгованість як до введення, так і після припинення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Тим не менше, навіть під час розгляду даної справи відповідач заборгованість перед позивачем не погасив, незважаючи на те, що вже не був, як стверджується в заяві, „юридично позбавлений такої можливості", а суд неодноразово оголошував перерви по справі саме з метою добровільної сплати відповідачем заборгованості перед позивачем. Покликається на п. 2 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" від 12.09.1996 р. № 02-5/333, який наголошує на обов'язковому врахуванні судом ступеню вини відповідача при вирішенні питання щодо розстрочки або відстрочки виконання судового рішення. Водночас просить суд врахувати, що подані відповідачем докази його ніби-то тяжкого фінансового становища взагалі не є належними і допустимими в розумінні ГПК України, оскільки вони складені в односторонньому порядку, а тому не є обов'язковими для позивача. Вважає, що не є доказом винятковості випадку, який міг би слугувати підставою для відстрочення ухваленого у даній справі судового рішення, посилання на світову економічну кризу, оскільки ця криза вразила економічні системи країн світу в цілому, а не тільки господарську діяльність відповідача. Також наголошує на тому, що предмет спору у цій справі не стосується та не залежить від будь-яких корпоративних справ відповідача щодо перепризначення керівництва і нібито допущених ним помилок під час управління товариством, а також протиправного захоплення та порушених кримінальних справ або інших нічим не підтверджених обставин, про які йдеться в заяві.

Заслухавши уповноважених представників боржника та стягувача, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви з таких підстав.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

З наведеного вбачається, що відстрочка або розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, при чому такі обставини мають свідчити про неможливість або реальне ускладнення виконання рішення. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом

Відстрочка або розстрочка виконання рішення надається лише в тих випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом. При цьому господарський суд повинен враховувати реально можливі негативні наслідки як для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, так і для стягувача.

З аналізу процесуальних норм, які регламентують питання можливості надання розстрочки виконання рішення суду, випливає, що законодавець у будь-якому випадку пов'язує її з об'єктивними, непереборними, іншими словами -винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. В той же час наведені заявником обставини не є такими, які б давали підстави для розстрочки виконання судового рішення, посилання ж на важке фінансове становище в період економічної кризи не належить до якихось унікальних випадків. Економічна криза впливає на всіх учасників господарських відносин, не лише на боржника.

Таким чином, заява публічного акціонерного товариства „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист - Закарпаття", м. Ужгород про розстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 21.09.2012р. у справі №5008/430/2012 задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви публічного акціонерного товариства „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист - Закарпаття", м. Ужгород про розстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 21.09.2012р. у справі відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду відповідно до статті 106 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 21.11.2012р.

Суддя Журавчак Л.С.