Рішення № 27612802, 26.10.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.11.12р. Справа № 19/5005/8927/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія Плюс", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ", Дніпропетровська обл.,

про стягнення 48 722,17 грн.

Суддя Петренко І.В.

при секретарі: Пономарьові Є.О.

Представники:

від позивача: Ігнатов В.В. - представник за довіреністю від 03.01.12р.

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінергія Плюс", м. Дніпропетровськ звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ", м. Дніпропетровськ про стягнення заборгованості у розмірі 48 722,17 грн., яка складається з: суми основного боргу у розмірі 46 038,50 грн., суми пені у розмірі 2 236,39 грн., суми 3 % річних, а також суми судового збору.

Позовні вимоги позивача обгрунтовані тим, що відповідач не виконав зобов'язання належним чином.

Представник надав заяву про уточнення позовних вимог та внесення змін до предмету позову у зв`язку із здійсненням позивачем уточнений розрахунок штрафних санкцій, станом на 30 жовтня 2012р.

Згідно уточненого розрахунку позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 51 887,24 грн., я ка складається з: суми пені у розмірі 3 532,70 грн., суми 3% річних у розмірі 706,54 грн., суми основного боргу у розмірі 46 038,50 грн., а також суми судового збору у розмірі 1 609,50 грн.

Представник позивача підтримує уточненні позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні в повному обсязі, подав докази додаткового повідомлення відповідача про розгляд справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, яке свідчить про отримання відповідачем ухвали господарського суду 14.11.12р., крім того відповідач додатково повідомлений позивачем про розгляд справи.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Справа розглядається за наявними в ній документами (ст. 75 ГПК України).

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23 березня 2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сінергія Плюс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМ»був укладений договір поставки № 23/03.

Відповідно до п. 1.1. Договору: «Постачальник впродовж терміну дії даного Договору

зобов'язується поставляти Покупцю товар, а Покупець зобов'язується приймати й сплачувати

даний товар в порядку та на умовах, визначених дійсним Договором.»

Згідно п.4.2 Договору, Оплата вартості кожної окремої партії товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника впродовж 20 календарних днів.

Позивач зобов'язання по договору виконав в повному обсязі поставивши відповідачу товар на загальну суму 46 038,50 грн., що підтверджується видатковими накладними.

В порушення вимог Договору відповідачем не здійснювались оплати за поставлений товар та не надавалось жодних претензій щодо невідповідності наданих супровідних документів до товару, що робить неправомірним затримки розрахунків та у зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем, яка станом на 23 серпня 2012 року складає 46 038 грн. 50 коп.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 46 038,50 грн.

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Крім того, відповідно до п. 5.1. договору, за порушення термінів оплати, зазначених у п.3.3. даного Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від вартості поставленого, але не оплаченого в термін товару, за кожен день прострочення.

На підставі вищевикладених норм, а також п. 5.1. договору позивачем була нарахована пеня у розмірі 2 236 грн. 39 коп., розрахунок якої також перевірений господарським судом.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 447,28 грн.

Позивачем на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Докази сплати заборгованості в добровільному порядку сторонами не представлені.

На підставі вищевикладеного господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки, а також поставлений товар підлягає сплаті у строки встановленні договором.

Судові витрати слід віднести на відповідача, оскільки позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 692, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 1,2,12,21,32,36,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ", 49043, м. Дніпропетровськ, Самарський район, вул. Аграрна, буд. 42 (р/р 269006142049001 в ПАО "Приватбанк", МФО 305 299, код ЄДРПОУ 31379370) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія Плюс", 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Байкальська, 6м/1 ( р/р 26002210056 в ДОД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805, код ЄДРПОУ 33116213) суму основного боргу у розмірі 46 038 (сорок шість тисяч тридцять вісім) грн. 50 коп., суму пені у розмірі 3 532 (три тисячі п'ятсот тридцять дві) грн. 39 коп., суму 3 % річних у розмірі 706 (сімсот шість) грн. 54 коп. та суму судового збору у розмірі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп., про що видати наказ.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.

Суддя І.В. Петренко