Ухвала суду № 27612676, 15.11.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"15" листопада 2012 р. Справа № 5024/2046/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Владимиренко С.В.

Євсікова О.О.,

розглянувши касаційну скаргу приватного Херсонського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" на рішення господарського суду Херсонської області від 12.12.2011 року та на постанову Одеського апеляційного господарського суду України від 14.02.2012 року

у справі № 5024/2046/2011 господарського суду Херсонської області

за позовом прокурора Скадовського району Херсонської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України

до відповідача -1 Лазурненської селищної ради

відповідача -2 приватного Херсонського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Херсонтурист"

відповідача -3 товариства з обмеженою відповідальністю "Жемчужина"

відповідача -4 товариства з обмеженою відповідальністю "Каіс Марін"

відповідача -5 приватного підприємства "Власта-Агро"

за участю прокурора

про визнання недійсними рішення та договорів

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року прокурор Скадовського району м. Херсона в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до виконавчого комітету Лазурненської селищної ради, Херсонського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіям "Херсонтурист", товариства з обмеженою відповідальністю "Жемчужина", товариства з обмеженою відповідальністю "Каіс Марін", приватного підприємства "Власта-Агро" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 22.04.2011 року серія ВРК 143851, ВРК 143852, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Жемчужина" та Херсонським обласним закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Херсонтурист"; визнання недійсним договору купівлі-продажу від 21.04.2011 року серія ВРК 143838, ВРК 143839, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Каіс Марін" та Херсонським обласним закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Херсонтурист"; визнання недійсним договору купівлі-продажу від 22.04.2011 року серія ВРК 143849, ВРК 143850, укладеного між приватним підприємством "Власта-Агро" та Херсонським обласним закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Херсонтурист"; визнання недійсним рішення виконавчого комітету Лазурненської селищної ради від 30.01.2002 року за №03 "Про видачу свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомості".

Заявою від 09.12.2011 року № 97-171-11 прокурор Скадовського району відмовився від позову в частині визнання недійсними договорів купівлі -продажу (т. 1, а с 128-129).

Рішенням господарського суду від 12.12.2011 року (суддя Людоговська В.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.02.2012 року (головуючий суддя Величко Т.А, судді Бойко Л.І., Таран С.В.) (т. 2, а.с. 22 -31) позов в частині позовних вимог до відповідача-1 задоволено, визнано недійсним рішення виконавчого комітету Лазурненської селищної ради "Про видачу свідоцтва про право колективної власності на турбазу "Чорномор" №03 від 30.01.2002 року, стягнуто з Лазурненської селищної ради в доход державного бюджету України 85,00 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (т.2, а.с. 78-81).

Не погоджуючись із постановленими судовими актами, приватне Херсонське обласне акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 12.12.2011 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду України від 14.02.2012 року, справу передати на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Згідно частини 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01 листопада 2011 року.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Приписами підпункту "5" пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що із касаційних скарг на рішення суду, що подаються до Вищого господарського суду України, розмір ставки судового збору складає 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

При цьому слід врахувати, що предметом спору (з урахуванням уточнень до позовної заяви) є немайнова вимога щодо визнання недійсним рішення виконавчого комітету Лазурненської селищної ради від 30.01.2002 року за №03 "Про видачу свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомості".

Таким чином, за подання касаційної скарги приватне Херсонське обласне акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" повиннно сплатити 751,10 грн. судового збору.

Проте, до касаційної скарги додано докази сплати судового збору у меншому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, а саме: платіжне доручення № 46 від 02.03.2012 року, яким заявник касаційної скарги сплатив судовий збір у сумі 658,70 грн.

Відповідно пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 53, 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

1. Повернути касаційну скаргу приватного Херсонського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" на рішення господарського суду Херсонської області від 12.12.2011 року та на постанову Одеського апеляційного господарського суду України від 14.02.2012 року у справі № 5024/2046/2011 (з доданими до неї документами).

2. Справу № 5024/2046/2011 повернути до господарського суду Херсонської області.

3. Повернути приватному Херсонському обласному акціонерному товариству по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" (місцезнаходження: 73008, м. Херсон, пл. 50-річчя СРСР) з Державного бюджету України 658,70 (шістсот п'ятдесят вісім) грн. 70 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 46 від 02.03.2012 року.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді С.В. Владимиренко

О.О. Євсіков