ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" листопада 2012 р. Справа № 5008/437/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: суддів:Черкащенка М.М. Жукової Л.В. Нєсвєтової Н.М.розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Готельно -туристичний комплекс "Інтурист -Закарпаття"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 22.10.2012 рокуу справі№ 5008/437/2012 господарського суду Закарпатської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Транскарпатбуд"доПублічного акціонерного товариства "Готельно -туристичний комплекс "Інтурист -Закарпаття"простягнення 54 000,00 грн.за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Ганчак В.І. -за довіреністю.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 24.09.2012 р. у справі № 5008/437/2012 частково задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "Готельно -туристичний комплекс "Інтурист -Закарпаття" про відстрочку та розстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 07.07.2012 р. Відстрочено виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 07.07.2012 р. у справі № 5008/437/2012 на один місяць до 24.10.2012 р.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.10.2012 р. ухвалу господарського суду Закарпатської області від 24.09.2012 р. скасовано. В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Готельно -туристичний комплекс "Інтурист -Закарпаття" про відстрочку та розстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 07.07.2012 р. у справі № 5008/437/2012 відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.10.2012 року скасувати, ухвалу господарського суду Закарпатської області від 24.09.2012 р. залиши в силі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист -Закарпаття" звернулося до господарського суду Закарпатської області із заявою, відповідно до якої просить суд відстрочити виконання рішення у справі №5008/437/2012 від 07.07.2012 р. терміном на 2 місяці та розстрочити його виконання на 6 місяців, посилаючись на складний фінансовий стан товариства через світову економічну кризу, значну кредиторську заборгованість, тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Відповідно до п.7.1.1. та п. 7.1.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом, розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Пунктом 7.2. вказаної постанови встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази щодо наявності таких обставин в порядку ст. 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При цьому, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.
Крім того, в п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26.12.2003 року № 14 зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Вирішуючи питання про застосування відстрочки виконання рішення суду, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан тощо. Тобто, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
Разом з тим, місцевий господарський суд задовольняючи частково заяву відповідача не врахував той факт, що невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушують матеріальні інтереси позивача, що може призвести до негативних наслідків для останнього.
Крім того, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, відповідно до висновку №3 економічного експертного дослідження за заявою директора ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття", складено 17.02.2012 року, відповідач є платоспроможним, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні заяви, оскільки посилання на світову економічну кризу не є підставою для відстрочення виконання ухваленого рішення.
Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 22.10.2012 року ухваленої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства " Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.10.2012 року у справі №5008/437/2012 залишити без змін.
Головуючий М.М. Черкащенко
Судді Л.В. Жукова
Н.М. Нєсвєтова
Судове рішення № 27612655, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 21.11.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5008/437/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: