Постанова № 27612396, 19.11.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2012 р. Справа № 5021/2797/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -суддіКапацин Н.В. -доповідача у справісуддів :Бернацької Ж.О. Кривди Д.С.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Обласного відділення ПАТ Промінвестбанк" в м. Сумина постановуХарківського апеляційного господарського суду від 09.08.2012р. у справі № 5021/2797/2011господарського судуСумської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Обласного відділення ПАТ Промінвестбанк" в м. Сумидо Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4третя особаПриватне підприємство "Клондайк"прозвернення стягнення на предмет іпотеки за участю представників від: позивача Ковтун А.В. (довір. від 16.07.2009р.)відповідача ОСОБА_6 (довір. від 10.12.2010р.)третьої особине з"явився

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Сумської області від 10.10.2012р. у справі № 5021/2797/2011 частково задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Обласного відділення ПАТ Промінвестбанк" в м. Суми (Позивач), звернуто стягнення на нежитлову 4-х поверхову залізобетонну будівлю під літ. "А-4", загальною площею 3 235,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 в рахунок погашення заборгованості в розмірі 957 000 грн. перед Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Суми" по кредитному договору № 109/324 від 05.09.2005 року, укладеному між ЗАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" і ПП "Воланд", та по кредитному договору № 1/12 від 15.02.2006 р., укладеному між ЗАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" і ТОВ "Ельдорадо". На Відповідача покладено судові витрати в розмірі 19 140 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.08.2012р. у даній справі задоволено апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, скасовано рішення Господарського суду Сумської області від 10.10.2012р. Прийнято нове рішення, яким відмовлено Позивачу в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із вказаною постановою, Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.08.2012р. та залишити без змін рішення Господарського суду Сумської області від 10.10.2012р. у справі № 5021/2797/2011.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, на підставі договору про відкриття кредитної лінії № 109/324 від 05.09.2005р., укладеного між Закритим акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (Банк), і Приватним підприємством "Воланд"(Позичальник), Банком надано Позичальнику кредит в сумі 800 000 грн.

В забезпечення виконання кредитного договору, між Приватним підприємством "Клондайк" укладено з ЗАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" іпотечний договір № 325 від 07.09.2005р., посвідчений приватним нотаріусом Тростянецького районного нотаріального округу. Відповідно до якого в іпотеку Промінвестбанку передана 4-х поверхова будівля, загальною площею 3 134,7 кв.м. під літ "А-4", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Іпотека зареєстрована в Державному реєстрі іпотек 07.09.2005 р. (витяг № 4692302).

15.02.2006р. між Закритим акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", і Товариством з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо" укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1/12, відповідно до умов якого Банком надано кредит в сумі 800 000 грн.

В забезпечення вказаного договору між Приватним підприємством "Клондайк" укладено іпотечний договір № 13 від 15.02.2006 р., відповідно до умов якого в іпотеку Банку передана нежитлова 4-х поверхова будівля, загальною площею 3 235,2 кв.м., під літ "А-4", та земельна ділянка площею 0,2452 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2. Іпотека на нерухоме майно зареєстрована в Державному реєстрі іпотек 20.02.2006 р. (витяг № 6563874), на земельну ділянку - 20.02.2006 р. (витяг № 6563950).

Рішенням Господарського суду Сумської області від 06.08.2009р. у справі № 14/208-09 стягнуто з Приватного підприємства "Воланд" на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі безбалансового відділення № 21 філії "Відділення Промінвестбанку в м. Суми" заборгованості по кредиту 585 000 грн., 82 122,02 грн. непогашених відсотків за користування кредитом, 140 184,55 грн. -пені за несвоєчасну сплату суми кредиту, 6 923,70 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 232 730 грн. інфляційних збитків, в тому числі шляхом звернення стягнення на майно (нерухомість та основні засоби) Приватного підприємства "Клондайк", а саме: нежитлову 4-х поверхову будівлю під літерою "А-4", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, лінію виробництва вакуумованих макаронних виробів, яка складається з наступного: агрегат макаронний АМБ-300.01 (1шт.), сушильна камера АМБ-250.02 (2 шт.), сушильна камера АМБ-250.02 (6 шт.).

Рішенням Господарського суду Сумської області від 24.09.2009р. у справі № 5/215-09 стягнуто з Приватного підприємства "Клондайк" за рахунок заставленого майна: нежитлової 4-х поверхової будівлі під літерою "А-4" та земельної ділянки площею 0,2452 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо" солідарно на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі безбалансового відділення № 21 філії "Відділення Промінвестбанку в м. Суми" заборгованості по кредиту - 372 000 грн., відсотків за користування кредитом -40 993,26 грн., пені за несвоєчасну сплату кредиту -79 344,26 грн., пені за несвоєчасну сплату відсотків -2 342,61 грн., суму компенсації з урахуванням індексу інфляції -91 246,86 грн., 3% річних за несвоєчасну сплату суми кредиту -14 293,17 грн., судові витрати в розмірі 6 124,70 грн.

Позивач звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом про звернення стягнення на нежитлову 4-х поверхову залізобетонну будівлю під літ. "А-4" загальною площею 3 235,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить на праві власності фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 в рахунок погашення заборгованості в розмірі 1 323 228,74 грн. перед Позивачем по кредитному договору № 109/324 від 05.09.2005 р., укладеному між Промінвестбанком і ПП "Воланд", та по кредитному договору № 1/12 від 15.02.2006 р., укладеному між Промінвестбанком та ТОВ "Ельдорадо".

Судом першої інстанції встановлено, що ПП "Клондайк" уклало договір купівлі - продажу від 21.11.2009 р. з ТОВ "Мукомолл", яке в свою чергу уклало договір купівлі - продажу від 13.01.2010р. з ФОП ОСОБА_7, предметом вказаних договорів є майно, що перебуває в іпотеці банку, а саме: нежитлова 4-х поверхова будівля, загальною площею 3235,2 кв.м., під літ "А-4", та земельна ділянка площею 0,2452 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Рішенням виконавчого комітету Тростянецької міської ради № 415 від 28.07.2010р. (за зверненням ФОП ОСОБА_7) нежитловому 4-х поверховому приміщенню загальною площею 3235,2 кв.м по АДРЕСА_2 було присвоєно нову поштову адресу -АДРЕСА_1

27.09.2010р. між ОСОБА_7 і ФОП ОСОБА_6 укладено договір купівлі-продажу вказаної вище будівлі за адресою: АДРЕСА_1. Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області у справі № 2-41/2011 від 05.09.2011р.даний договір визнано недійсним.

На підставі договору купівлі-продажу від 04.10.2010р., укладеного між ФОП ОСОБА_6 і ФОП ОСОБА_4, остання прийняла у власність нежитлову 4-х поверхову будівлю, загальною площею 3 235,2 кв.м. під літерою "А-4", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 "В".

Рішенням Господарського суду Сумської області по справі № 11/165-10 від 21.12.2010р. договір купівлі-продажу, укладений між ПП "Клондайк" і ТОВ "Мукомолл" визнано недійсним.

Рішенням виконавчого комітету Тростянецької міської ради № 634 від 16.11.2011р. скасовано рішення виконавчого комітету Тростянецької міської ради № 415 від 28.07.2010р. (за зверненням Філії "Відділення ПАТ "Промінвестбанку в м. Суми, рішення Господарського суду Сумської області по справі № 11/165-10 від 21.12.2010р., рішення Тростянецького районного суду Сумської області у справі № 2-41/2011 від 05.09.2011р) "Про присвоєння нежитловому 4-х поверховому приміщенню загальною площею 3 235,2 кв.м. по АДРЕСА_2 нової поштової адреси - АДРЕСА_1

Рішенням виконкому Тростянецької міськради № 730 від 29.12.2011р. (за заявою ФОП ОСОБА_4) скасовано рішення виконавчого комітету № 634 від 16.11.2011р. "Про скасування рішення виконавчого комітету Тростянецької міської ради від 28.07.2010р. № 415 "Про присвоєння нежитловому 4-х поверховому приміщенню загальною площею 3 235,2 кв.м. по АДРЕСА_2 нової поштової адреси - АДРЕСА_1

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги вказав на їх обґрунтованість та зазначив, що на даний час особою, яка володіє іпотечним майном, є ФОП ОСОБА_4.

Предметом договорів іпотеки № 325 від 07.09.2005р. та № 13 від 15.02.2006р., договорів купівлі-продажу від 21.11.2009р. (між ПП "Клондайк" та ТОВ "Мукомолл"), від 13.01.2010р. (між ТОВ "Мукомолл" та ФОП ОСОБА_7) була нежитлова 4-х поверхова залізобетонна будівля, площею 2 535,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2.

Адреса спірного нежитлового приміщення з "АДРЕСА_2" змінена на "АДРЕСА_1 відповідно до рішення виконавчого комітету Тростянецької міської ради № 415 від 28.07.2010 р., яке було скасоване рішенням виконкому № 634 від 16.11.2011 р. Рішенням виконкому Тростянецької міськради № 730 скасоване рішення виконавчого комітету № 634 від 16.11.2011р. Таким чином, за нежитловою 4-х поверховою будівлею площею 2 535,2 кв.м. збережена адреса: АДРЕСА_1.

Суд зазначає, що відповідно до статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна є індивідуальний номер, який присвоюється кожному окремо визначеному об'єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об'єкту.

Згідно з витягами з реєстру прав власності від 01.11.2005р. та 10.02.2006р. за ПП "Клондайк" була зареєстрована на праві приватної власності нежитлова будівля 4-х поверхова, площею 2 535,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2. Реєстраційний номер будівлі вказаний 1249520. Такий же реєстраційний номер нерухомого майна зазначений у Витягах з Державного реєстру іпотек від 07.09.2005р. та від 20.02.2006р.

В пункті 1.3 договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 04.10.2010 р. між ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_4 вказано, що нежитлова 4-х поверхова будівля, що відчужується належить продавцю на праві приватної особистої власності, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно за № 27502759, виданого 01.110.2010р. Комунальним підприємством "Охтирське міське бюро технічної інвентаризації", про що зроблений запис № 153, в книзі за № 2н, за реєстраційним № 1249520.

Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав від 13.10.2010р. за № 27631637 за ФОП ОСОБА_4 зареєстрована на праві власності нежитлова 4-х поверхова будівля, за адресою: Сумська область, АДРЕСА_1, за реєстраційним номером 1249520.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що фізична особа-підприємець ОСОБА_4 набула статусу іпотекодавця згідно іпотечних договорів № 325 від 07.09.2005 р. та № 13 від 15.02.2006 р., укладених між ЗАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" з ПП "Клондайк", оскільки Відповідачу на праві приватної власності належить об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1249520 - нежитлова 4-х поверхова будівля за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно зі статтею 33 даного Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. При цьому звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду, вказав на те, що судом першої інстанції не прийнято до уваги норми частини 1 статті 35 Закону України "Про іпотеку".

При вирішенні спорів, предметом яких є звернення стягнення на майно, передане в іпотеку чи в заставу принциповим вважається встановлення судом факту невиконання або неналежного виконання основного зобов'язання, лише за умови якого суд й має право звернути стягнення на предмет іпотеки/застави. Відповідно до положень статей 33, 35 Закону України "Про іпотеку", згідно з якими у разі порушення основного зобов'язання іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання відповідно до частини 2 статті 35 Закону України "Про іпотеку".

Суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки на підставі статті 23 Закону України "Про іпотеку" Відповідач є іпотекодавцем спірного майна, Банк повинен був надіслати ФОП ОСОБА_4 письмову вимогу.

Враховуючи, що письмова вимога, передбачена статтею 35 Закону України "Про іпотеку" банком іпотекодавцю та/або боржнику не направлялася, колегія суддів апеляційного суду вважає, що позов про звернення стягнення на предмет іпотеки є передчасним, та в його задоволенні слід відмовити.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції і вважає за необхідне скасувати постанову апеляційного господарського суду. Крім того, рішення місцевого господарського суду по даній справі також не відповідає нормам матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" та статті 572 Цивільного кодексу України іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Частиною 1 статті 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки: на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно зі статтею 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

З приписів вказаної норми, яка містить вимоги до змісту судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, вбачається, що окрім іншого, у судовому рішенні має бути зазначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу та початкову ціну продажу предмета іпотеки в порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку".

Згідно з частиною 6 статті 38 Закону України "Про іпотеку", ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Для цього місцевий господарський суд повинен з"ясувати чи існує між сторонами домовленість щодо початкової ціни продажу предмету іпотеки. Якщо при розгляді справи між сторонами виникає спір щодо ціни, сторони мають надати суду висновок суб"єкта оціночної діяльності про оцінку майна, який підлягає оцінці судом на загальних підставах, або згідно зі статтею 41 Господарського процесуального кодексу України для роз"яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, суд може призначити судову експертизу.

Крім того, частиною 1 статті 41 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що господарський суд дійшовши висновку про обґрунтованість позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", повинен був, виходячи з вимог частини 6 статті 38 та статті 41 Закону України "Про іпотеку", чітко встановити та зазначити в резолютивній частині рішення початкову ціну продажу предмета іпотеки та спосіб реалізації предмета іпотеки.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, посилається на частину 1 статті 35 Закону України "Про іпотеку" відповідно до якої у разі порушення основного зобов'язання та/або іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Разом з тим, частиною 2 даної статті передбачено, що положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

В рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2002р. по справі № 1-2/2002 зазначається, що встановлення законом або договором досудового врегулювання спору не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Пунктами 5.2, 5.2.1, 5.2.2 іпотечних договорів № 325 від 07.09.2005р., № 13 від 15.02.2006р. передбачені способи задоволення вимог іпотекодержателя.

Частиною 2 статті 36 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.

Отже, якщо іпотекодержатель не реалізував спосіб позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, він має право звернутися до суду з метою звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до положень статті 39 Закону України "Про іпотеку".

Таким чином, невиконання вимог частини першої статті 35 даного Закону про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов"язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Наведене вище дає суду касаційної інстанції підстави для скасування прийнятих у даній справі судових рішень з передачею справи на новий розгляд, під час якого, слід врахувати наведене у даній постанові, застосувати до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню у даному випадку та прийняти рішення у відповідності з нормами чинного законодавства.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 -1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Обласного відділення ПАТ Промінвестбанк" в м. Суми задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.08.2012р., рішення Господарського суду Сумської області від 10.10.2012р. у справі № 5021/2797/2011 скасувати.

Справу № 5021/2797/2011 передати на новий розгляд до Господарського суду Сумської області.

Головуючий - суддя Н.В. Капацин

Судді Ж.О. Бернацька

Д.С. Кривда