Ухвала суду № 27612365, 06.11.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06 листопада 2012 р. № 5005/214/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Плюшка І.А.суддів:Данилової Т.Б. Козир Т.П. Малетича М.М. Мирошниченка С.В.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Дніпро"про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 20.12.2011у справі№ 5005/214/2011за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Дніпро"треті особи:1) Дніпропетровська міська рада; 2) Дніпропетровське міське комунальне підприємство "Комунальне управління з ремонту та експлуатації автошляхів"; 3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Сонора"; 4) Тендерний комітет публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк"про стягнення 7 223 951,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2011 у справі № 5005/214/2011, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.10.2011, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Дніпро" вартості виконаних, але не оплачених робіт в розмірі 7 223 951,20 грн., 3% річних від прострочення в розмірі 513 593,24 грн., суми індексу інфляції в розмірі 2 123 841,65 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2011 у справі № 5005/214/2011 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.10.2011 залишено без змін.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Дніпро" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 20.12.2011 у справі № 5005/214/2011, в якій заявник просить скасувати зазначену постанову, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.10.2011 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2011, прийняти нове рішення про відмову у позові. Заяву мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України 638, 875, 877 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), статей 179, 180, 181, 318, 321, 323 Господарського кодексу України (далі -ГК України) та загальних положень укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2009 № 668, на підтвердження чого подано постанови Вищого господарського суду України від 23.07.2012 у справі № 53/197, від 26.06.2012 у справі № 5015/4223/11, від 07.05.2012 у справі № 5010/2009/2011-19/109, від 01.06.2010 у справі № 37/21, від 06.09.2010 у справі № 4/231д/09, від 16.11.2011 у справі № 8/5027/374/2011, від 11.06.2009 у справі № 09/79.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в допуску справи № 5005/214/2011 до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Встановлений статтею 11116 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зі змісту постанови суду касаційної інстанції від 20.12.2011 у справі № 5005/214/2011, про перегляд якої просить заявник, і постанови суду касаційної інстанції від 06.09.2010 у справі № 4/231д/09, на яку він посилається, вбачається, що судові рішення в цих справах прийнято і застосовано відповідні норми матеріального права в залежності від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

У постанові Вищого господарського суду України від 20.12.2011 у справі № 5005/214/2011, яку заявник просить переглянути, суд касаційної інстанції, посилаючись на положення статей 525, 526, 625, 627, 628, 629, 638, 837, 843, 854 ЦК України, погодився з висновком судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача вартості не оплачених підрядних робіт, 3% річних та суми індексу інфляції за прострочення виконання грошового зобов'язання. Такого висновку суд касаційної інстанції дійшов з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи про те, що відповідачем не оплачені виконані позивачем роботи за договором підряду, та відсутні підстави для визнання договору підряду неукладеним, оскільки сторонами погоджено всі істотні умови договору підряду та встановлено, що договір підряду виконувався сторонами, про що свідчить, зокрема: перерахунок відповідачем позивачу грошових коштів у розмірі 5 000 000 грн. із зазначенням призначення платежу -передплата за договором підряду від 23.07.2008 № П58/04, виконання позивачем підрядних робіт, акти приймання виконаних підрядних робіт, підписані представником підрядника без будь-яких зауважень, та висновок № 1923-11 комісійної судової будівельно-технічної експертизи про вартість виконаних робіт -7 223 951,20 грн. При цьому, суд касаційної інстанції не здійснював посилання на загальні положення укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2009 № 668.

Водночас, у постанові Вищого господарського суду України від 06.09.2010 у справі № 4/231д/09, на яку заявник посилається, суд касаційної інстанції, посилаючись на приписи статей 638, 651, 875, 877 ЦК України, статей 317, 318 ГК України та загальних положень укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2009 № 668, погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні первісного позову про розірвання договору підряду та стягнення з відповідача (підрядника) суми сплаченої передоплати та зустрічного позову про стягнення з первісного позивача (замовника) вартості виконаних підрядних робіт. Такого висновку Вищий господарський суд України дійшов з огляду на встановленні судами попередніх інстанцій обставини справи про те, що договір підряду є неукладеним (таким, що не відбувся), оскільки сторонами у належній формі не досягнуто згоди з всіх істотних умов, передбачених для даного виду договору, а тому є неможливим стягнення із замовника на користь підрядника 27 902,40 грн. заборгованості за договором.

Таким чином, неоднакові правові висновки, покладені в основу згаданих постанов суду касаційної інстанції, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки при їх прийнятті суд касаційної інстанції виходив з різних фактичних обставин справи.

Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах постанови Вищого господарського суду України від 01.06.2010 у справі № 37/21, від 16.11.2011 у справі № 8/5027/374/2011, від 11.06.2009 у справі № 09/79, оскільки предмети позовів у вказаних справах та справі, про перегляд постанови у якій просить заявник, є різними. Так у справах № 37/21 та № 09/79 предметом позовів є визнання недійсним договорів, предметом позову у справі № 8/5027/374/2011 є розірвання договору, повернення суми сплаченої передоплати відповідно до статті 1212 ЦК України, пені та штрафу за невиконання робіт у встановлених договором строк, тоді як у справі № 5005/214/2011, про перегляд постанови у якій просить заявник, предметом позову є стягнення суми заборгованості за виконанні підрядні роботи, 3% річних та суми інфляційних втрат, що виключає подібність правовідносин у розумінні статті 11116 ГПК України.

Не приймається до уваги посилання заявника на постанови Вищого господарського суду України від 23.07.2012 у справі № 53/197, від 26.06.2012 у справі № 5015/4223/11, від 07.05.2012 у справі № 5010/2009/2011-19/109 в зв'язку з тим, що даними постановами скасовано рішення господарських судів першої та апеляційної інстанцій, а справи направлено на новий розгляд до судів першої інстанції. У зв'язку з цим колегія суддів зазначає, що прийняття касаційною інстанцією постанов про скасування рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі, а тому на них не можуть здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 статті 11116 ГПК України.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Дніпро" у допуску справи № 5005/214/2011 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяІ.ПлюшкоСуддіТ.Данилова Т.Козир М.Малетич С.МирошниченкоKAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)