Ухвала суду № 27610660, 30.10.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2012 р. Справа № 59480/12/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Запотічного І.І., Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання- Коцур В.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гражда» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Гражда» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.11.2011 року №0002122321, № 0002132321, №0002142321,-

В обґрунтування позовних вимог покликалося на те, що висновки контролюючого органу, викладені в акті позапланової виїзної перевірки Товариства про нікчемність фінансового-господарських операцій щодо неможливості здійснення таких з підстав відсутності необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутності основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів щодо виконання господарської діяльності у березні 2011 року у ТзОВ «Будгарантсервіс» є безпідставними та ґрунтуються на припущеннях, спростовується первинними документами щодо факту отримання робіт та документами по факту передачі отриманих від ТзОВ «Будгарантсервіс» робіт контрагенту Товариства ТзОВ «Ангели Техно», внаслідок чого було отримано прибуток. За таких обставин, позивач вважає що дані податкові повідомлення-рішення, складені відповідачем є безпідставними та такими, що суперечать чинному законодавству, і підлягають скасуванню.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2012 року позовні вимоги задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова від 29.11.2011р. №0002122321, №0002132321, №0002142321.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального і процесуального права, а також висновки суду є необгрунтованими та не доведеними доказами, наявними в матеріалах справи.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на прибуток за І квартал 2011 року та податку на додану вартість за березень 2011 року по взаєморозрахунках з ТзОВ «Будгарантсервіс». За результатами даної перевірки відповідачем встановлено, що позивачем порушено п.5.1, п.п. 5.2.1. п 5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334 з наступними змінами та доповненнями (далі- Закон №334) а саме: занижено податок на прибуток за 1 квартал 2011 року у сумі 10 416,67грн. та п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755 з наступними змінами та доповненнями, та не дотримано вимог Цивільного кодексу України щодо укладення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за квітень 2011 року на суму 5 040,00грн., та занижено зобов'язання по ПДВ за квітень 2011 року на суму 3 293,33грн., про що викладено в Акті перевірки від 11.11.2011р. №4067/23-209/19326141.

На підставі Акту перевірки, відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.11.2011р. за №0002122321 за яким, Товариству визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - на суму 10 416,67грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - на суму 1.00грн.; №0002132321, яким Товариству визначено податкове зобов'язання з ПДВ за основним платежем - на суму 3 293,33грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - на суму 1,00грн. та №0002142321, яким Товариству зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за квітень 2011 року на суму 5 040,00грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - на суму 1,00грн.

Відповідно п. 201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Як передбачено п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, в тому числі, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Крім того, колегія суддів звертає увагу і на те, що відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.1999 року, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Так, згідно Договору підряду №1/2011 К від 14.02.2011р., укладеного між Товариством (Замовник) та ТзОВ «Будгарантсервіс» (Підрядник), Підрядник зобов'язується виконати роботи «внутрішньомайданчикових мереж протипожежного водо забезпечення» по об'єкту «Зірка Буковеля», що в с.Паляниця, Івано-Франківської області, а Замовник зобов'язується прийняти закінчені роботи та оплатити їх. На виконання умов цього Договору сторонами було підписано акт виконаних робіт за березень 2011 року, згідно якого вбачається надання послуг на суму 50 000,00грн. в т.ч. ПДВ на суму 8 333,33грн. (в якому вказано одиниця виміру, кількість та ціна за одиницю) та виписано податкову накладну на суму 50 000.00грн. в т.ч ПДВ 8 333,33грн.

Крім того, як вбачається з Договору підряду №148-М/2010 від 10.09.2010р., укладеного між ТзОВ «Ангели Техно» (Замовник) та Товариством (Підрядник), згідно якого Підрядник зобов'язується виконали роботи щодо закупівлю та поставку всіх необхідних матеріалів та обладнання, організувати та виконати всі необхідні будівельні, монтажні та інші роботи, встановити та пуско-налагодити обладнання систем та мереж та інше. Згідно Додатку №2 до цього Договору (кошторисний розрахунок) Товариство надає ТзОВ «Ангели Техно» роботи по влаштуванню протипожежних трубопроводів В-2 та В2-1, які виконуються на об'єкті «Зірка Буковеля», в с.Паляниця, Івано-Франківської області. Роботи, які виконувались ТзОВ «Будгарантсервіс», були передані ТзОВ «Ангели Техно» на виконання Договору підряду №148-М/2010 від 10.09.2010р., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за березень 2011 року, яким засвідчено приймання ТзОВ «Ангели Техно» робіт від Товариства.

Таким чином, висновки відповідача про нікчемність вищезгаданої господарської операції не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи так як згідно ліцензії №556569 Серії АВ виданої ТзОВ Будгарантсервіс» ІДАБК у Дніпропетровській області від 05.11.2010р. «На проведення господарської діяльності, пов'язаної із створення об'єктів архітектури» (згідно переліку робіт в додатку до ліцензії) терміном на три роки, згідно якої, дозволено надання робіт, передбачених Договором підряду; Дозволом ТУ Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області на початок виконання роботи підвищеної небезпеки №758.10.12-45.21.1 за переліком згідно додатку від 15.11.2010р. терміном на два роки, згідно якого надано дозвіл в т.ч. на зварювальні роботи; Довідка з ЄДРПОУ щодо ТзОВ «Будгарантсервіс», з якої вбачається, що видом діяльності за КВЕД в т.ч. є будівництво будівель.

Згідно Ліцензії №409406 Серії АВ виданої ТзОВ «Гражда» ІДАБК від 31.05.2007р. «На проведення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури» (згідно переліку робіт в додатку до ліцензії) терміном на п'ять років, згідно якої дозволено надання робіт, передбачених Договором підряду.

З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що всі документи, які містяться в матеріалах справи та які подані позивачем свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій Товариством та його контрагентами, і є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх.

В той же час, апелянтом не надано доказів для встановлення чи підтвердження мети вищезгаданих підприємств, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, при проведенні зазначених господарських договорів. Відтак, податковим органом не було подано жодних доказів на підтвердження висновків, викладених в акті перевірки.

З врахуванням того, що норми ПК України чітко вказують на момент, з якого у платника податку виникає право на формування податкового кредиту, колегія суддів приходить до переконання, що представлена Товариством податкова накладна датована 09 березням 2011 року відповідала вимогам ст.201 ПК України, на підставі якої Товариством були сплачені суми податків (обов'язкових платежів) в повному обсязі, а відтак на день отримання податкової накладної від ТзОВ «Будгарантсервіс», у Товариства виникло право на формування податкового кредиту у березні 2011 року в сумі 8 333,33 грн., чим останній скористався та відповідно правомірно сформувало валові витрати у сумі 10 416,67грн. за І квартал 2011 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, чого з поданих документальних доказів і оцінюваних обставин по справі переконливо доведено не було.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2012 року у справі № 2а-13928/11 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: Гулид Р.М.

Судді: Запотічний І.І.

Каралюс В.М.