Ухвала суду № 27609186, 21.11.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2012 року справа №2а/0570/8095/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів в складі

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів Лях О.П.

Яковенко М.М.,

за участю секретаря судового засідання Левченко Г.О.,

за участю

представника позивача Якубаш І.В. (за довіреністю),

представників відповідача Олійникова С.І., Куліш О.В. (за довіреностями),

у відкритому судовому засіданні розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпроммонтаж-21» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2012 р. у справі № 2а/0570/8095/2012 (головуючий І інстанції Абдукадирова К.Е.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпроммонтаж-21» до Словянської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 18 травня 2012 року № 0000001224,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Словянської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 18 травня 2012 року № 0000001224.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2012 р. у справі № 2а/0570/8095/2012 в задоволенні позовних вимог відмовлено в зв'язку з їх необґрунтованістю. (арк. справи 119-122)

Не погодившись з таким рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представники відповідача заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили рішення першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, вислухавши думку представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпроммонтаж - 21» зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 35957544, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк. справи 39 - 40).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Як вбачається з матеріалів справи (арк. справи 82 - 83) Слов'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпроммонтаж - 21» з питань дослідження господарських відносин з підприємцем - фізичною особою ОСОБА_6 та правомірності нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.07.2011р. по 31.07.2011р.

Серед прав, наданих податковим органам, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, передбачено здійснення документальної невиїзної перевірки платника податків. Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

В матеріалах справи наявний наказ Слов'янської ОДПІ Донецької області Державної податкової служби від 19.04.2012р. № 142, який вручено під підпис ТОВ «Дінар» (арк. справи 45, 83).

За таких обставин, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що перевірка проведена з дотриманням вимог чинного законодавства щодо підстав проведення перевірки.

З 23.04.2012р. по 27.04.2012р. Слов'янською ОДПІ Донецької області ДПС проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Укрпроммонтаж-21» з питань дослідження господарських відносин з підприємцем - фізичною особою ОСОБА_6 та правомірності нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.07.2011р. по 31.07.2011р.

За результатами перевірки начальником податкового органу 18.05.2012 р. згідно із п. 54.3 ст. 54, за п. 198.1, 198.3 ст. 198, пп. 200.1 ст.200 Податкового кодексу України прийняте податкове повідомлення-рішення № 00000012244, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 13 333,00 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 3 333,25 грн. (арк. справи 13).

В акті перевірки зазначено, що відділом контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб Слов'янської ОДПІ проведена документальна планова перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 за період з 01.01.2009 р. по 30.09.2011 р., за результатами якої встановлено, що ФОП ОСОБА_6 сформував податкові зобов'язання з ПДІ з контрагентами-покупцями продукції, послуг тощо (в тому числі ТОВ «Укрпроммонтаж-21») безпідставно, необґрунтовано та без підтвердження відповідними первинними та іншими документами. Перевіркою не підтверджено наявність об'єкту оподаткування з ПДВ при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.01.2009р. по 30.09.2011р., вбачається відсутність факту реального вчинення господарських операцій за період з 01.01.2009р. по 30.09.2011р.

Як вбачається з акту перевірки № 1248/22-4-35957544 від 07.05.2012р., позивач включив до суми податкового кредиту з податку на додану вартість суму коштів за усною угодою поставки товарів, укладеною з ФОП ОСОБА_6, за якою ФОП ОСОБА_6 продає, а ТОВ «Укрпроммонтаж-21» покупає товар - дизель-генераторну установку.

За результатами проведення перевірки встановлено порушення п. 198.1, 198.3 ст. 198, пп. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму 13 333,00 грн. (арк. справи 6 - 12).

Судом встановлено, що позивачем з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 було укладено договір постачання товарів № 20/10-К від 29.07.2011р., згідно з яким ФОП ОСОБА_6 (Продавець) зобов'язується передати у власність ТОВ «Укрпроммонтаж-21» дизель-генераторну установку, а ТОВ «Укрпроммонтаж-21» (Покупець) - прийняти та вказаний товар (арк. справи 109).

Позивачем отримано по вказаному договору від фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 податкову накладну № 19 від 29.07.2011р. (арк. справи 28).

На підставі отриманої від ФОП ОСОБА_6 податкової накладної (арк. справи 28) позивач сформував податковий кредит та відобразив вказані операції у декларації за липень 2011р.

Предметом доказування в цій справі щодо правомірності прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, яким донараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість та застосовані штрафні санкції на загальну суму 16 666,25 грн. є доведення обставини виконання позивачем договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6, а також доведення порушення позивачем приписів п. 198.1, 198.3 ст. 198, пп. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Аналогічні норми містяться у ст. 180 Господарського кодексу України, згідно із якою господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Як вбачається з договору постачання товарів № 20/10-К від 29.07.2011р., сторони домовилися про всі істотні для них умови договору. При цьому, слід зазначити, що вказаний договір, як вбачається з акту перевірки, перевіряючим до перевірки не надавався, в акті перевірки вказано, що сторонами було укладено усну угоду з цього питання.

На момент здійснення спірних операцій порядок, підстави та терміни формування податкового кредиту визначались ст. 185, 188, 198,201 Податкового кодексу України.

Так, згідно з п. 185.1 ст. 185 Кодексу, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Кодексу, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Пунктом 198.1 ст. 198 Кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, в тому числі, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Сам факт отримання податкової накладної не заперечується сторонами. Сплата коштів по передплаті у розмірі 80 000,00 грн. підтверджується позивачем платіжним дорученням від 29.07.2012р. № (арк. справи 121).

Однак, слід зазначити, що відповідно до статті 3 Господарського кодексу України, господарською діяльністю вважається діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Метою правочинів, що укладаються при веденні господарської діяльності, є отримання доходу, тому позивач як суб'єкт господарської діяльності, повинен спрямовувати свою господарську діяльність на досягнення економічних результатів та отримання прибутку. Податковим органом зроблено висновок, що позивач здійснював заздалегідь економічно необґрунтовані операції та з метою формування штучного податкового кредиту та мінімізації податкових зобов'язань.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Правила ведення податкового обліку, встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом МФУ від 24.05.1995р. № 88, не передбачають вичерпного переліку документів, що підтверджують зв'язок понесених витрат платника податку з господарською діяльністю, однак, вказують на необхідність мати первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ст. 1 вищевказаного Закону, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі ст. 3 цього ж Закону метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Наявність податкових накладних є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною.

Колегія суддів також звертає увагу, що судом першої інстанції за власною ініціативою ухвалою від 24.09.2012р. витребовувались у позивача наступні документи та інформація: видаткові накладні, рахунки-фактури, акти приймання-передачі установки, документи на установку, її введення в експлуатацію на підприємстві, докази використання в господарській діяльності, докази проведення капітального ремонту крана, для якого придбавалась дизель-генераторна установка, банківські виписки з відміткою банку про перерахування передплати в сумі 80 000,00 грн., товарно-транспортні накладні на перевезення товару, або пояснення щодо їх відсутності, довіреності на отримання товару, специфікації або додатки до договору поставки від 29.07.2011р., пояснення - чи перерахований залишок суми за договором та докази перерахування коштів, оригінал договору поставки від 29.07.2011р. для огляду судом; та у разі неможливості надати будь-які з вказаних вище документів, надати письмові пояснення щодо причин їх ненадання.

Позивачем на виконання вказаної ухвали зазначено, що дизель-генераторна установка придбавалась ним з метою використання в господарській діяльності, а саме, у зв'язку з необхідністю проведення капітального ремонту крану КЖДЕ-25, на підтвердження чого надано паспорт на вказаний кран (арк. справи 117). Однак, станом на день розгляду справи, дизель-генераторна установка не отримана, документів на неї у позивача в наявності не має, в експлуатацію вона не вводилась та капітальний ремонт крана, задля якого вона начебто придбавалась не здійснювався. Документи, що витребовувались вищевказаною ухвалою на підтвердження здійснення господарської операції, позивачем як суду першої, так і апеляційної інстанцій, не надано.

Слід зазначити, що згідно з п. 8 договору від 29.07.2011р. № 20/10-К, договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до моменту його повного виконання, але в будь якому разі до 31.12.2011р. (арк. справи 109).

Тобто, як вбачається з вказаного, термін дії договору сплинув, а зобов'язання щодо передачі у власність позивача дизель-генераторної установки залишились невиконаними.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо безпідставності посилання позивача на скасування судом апеляційної інстанції податкового повідомлення-рішення про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_6 у справі № 2а/0570/891/2012, оскільки вказане донарахування мало місце за період 1 квартал 2009 року та не має ніякого відношення до предмету спору у даній справі.

За таких обставин, колегія судів підтверджує висновок суду першої інстанції щодо доведеності відповідачем правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та відмову в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 199, 200, 205, 206 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпроммонтаж-21» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2012 р. у справі № 2а/0570/8095/2012- залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2012 р. у справі № 2а/0570/8095/2012- залишити без змін.

В повному обсязі ухвала виготовлена та підписана колегією суддів 26 листопада 2012 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: А.В. Гайдар

Судді: О.П.Лях

М.М.Яковенко