Ухвала суду № 27609178, 12.11.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Матвєєва В.В.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2012 року справа №2а/1270/5305/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Приміщення суду за адресою: м. Донецьк бульвар Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів в складі

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів Ханової Р.Ф.

Яковенко М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2012 р. у справі № 2а/1270/5305/2012 (головуючий І інстанції Матвєєва В.В.) за позовом Державного підприємства «Первомайськвантажтранс» до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.06.2012 р. № 0001051500, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.06.2012 р. № 0001051500, зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2012 р. у справі № 2а/1270/5305/2012 адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 08.06.2012 р. № 0001051500.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач - Первомайська об'єднана державна податкова інспекція Луганської області Державної податкової служби - подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Державне підприємство «Первомайськвантажтранс» зареєстровано 28.12.2006 року виконавчим комітетом Первомайської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію.

Відповідно до довідки від 11.01.2012 р. №29/04/12 позивач знаходиться на податковому обліку у ДПІ у місті Первомайську з 10.01.2007 року.

23 травня 2012 року відповідачем Первомайською ОДПІ проведена перевірка своєчасності сплати податкових зобов'язань позивачем ДП «Первомайськвантажтранс» за результатами якої складено акт № 84/15/26402902 від 23.05.2012 (а.с.7-8).

Як вбачається із зазначеного акту відповідачем встановлена несвоєчасна сплата податку на прибуток із затримкою в 92 дні, а саме встановлено, що за декларацією №9004780069 від 04.11.10 значиться податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 33452грн., граничний термін сплати - 19.02.2011. У якості дати сплати зазначено дату подання декларації з уточненням № 9006639175 від 01.02.2011 року. Нараховані штрафні санкції у розмірі 20% на суму 6690,40грн. (а.с.8).

На підставі акту № 84/15/26402902 від 23.05.2012 винесено податкове повідомлення-рішення від 08.06.2012 №0001051500 про накладення штрафу у розмірі 6690,40грн. за порушення граничних термінів сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток (а.с.10).

Як вбачається із матеріалів справи суть спору полягає у визначенні правомірності нарахування штрафу за несвоєчасну сплату податку на прибуток.

Порядок, строки сплати податків та зборів а також відповідальність за порушення строку сплати визначена Податковим кодексом України (далі ПК України)

Відповідно до п.31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Як вбачається із п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності до п.126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається із п.п. 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

Відповідно до п.50.1 ст. 50.1 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Як вбачається із декларації з податку на прибуток від 29.10.2010 року за 9 місяців 2010 року позивач задекларував до сплати податку у сумі 33452грн. (а.с. 51).

01.02.2011 року позивач надав декларацію з податку на прибуток за рік, у якій сума податку до сплати відсутня у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (а.с.52).

Крім того, позивачем надавались уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 3-й квартал 2010 року у якому зазначено завищення об'єкта оподаткування на суму 350233грн. (а.с. 15-16).

Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що позивачем правомірно було скориговано податкові зобов'язання з податку на прибуток та в межах строку, передбаченого п. 50.1 ст. 50 ПК України.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач невірно відобразив податкові зобов'язання у бік їх завищення. З тим фактом, що позивач помилково зазначив у декларації від 04.11.2010 року зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 33 452грн. та з тим, що за результатами господарської діяльності за 2010 рік позивач не повинен був сплачувати податок на прибуток у сумі 33 452грн. погодився і відповідач, але вважає правомірним застосування штрафних санкцій відповідно до рішення від 08.06.2012 року з огляду на те, що у певному періоді з 04.11.10 до 01.02.2011, хоча і помилково, але існував податковий борг.

Відповідно до п. 57.4 ст. 57 Податкового кодексу України пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

У зазначеному випадку грошове зобов'язання було скориговано самим платником у бік його зменшення. Таке коригування відбулось до винесення податковим органом рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату зобов'язання на повну його суму, тобто на помилково зазначену суму у розмірі 33452,00грн.

На момент винесення рішення про застосування штрафних санкцій вказане зобов'язання було відсутнє. Отже був відсутній об'єкт порушення.

Колегія суддів також приймає до уваги постанову Луганського окружного адміністративного суду №2а-2977/11/1270, яка набрала законної сили та якою у задоволенні вимоги Первомайської ОДПІ про стягнення податкового боргу з податку на прибуток за декларацією від 04.11.2010 року у розмірі 33 452,00грн. було відмовлено за необґрунтованістю та встановлено факт правомірності коригування податкових зобов'язань у бік зменшення у зв'язку із наявністю непокритих збитків за 2010 рік.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195-198, п.3 ч.1 ст. 199, 200, 205, 206 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2012 р. у справі № 2а/1270/5305/2012- залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2012 р. у справі № 2а/1270/5305/2012- залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Гайдар

Судді: Р.Ф.Ханова

М.М. Яковенко