Ухвала суду № 27609009, 13.11.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Волгіна Н.П.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2012 року справа №2а/0570/12276/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Карпушової О.В.,

суддів: Василенко Л.А., Гімона М.М.

секретар судового засідання: Варчук О.М.

за участю сторін: представник позивача Толмачова А.М.,

представник відповідача Попова Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2012 року в адміністративній справі за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Несторг» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

19.09.2012 року позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Несторг» (далі по тексту-ТОВ «Несторг») про стягнення з ТОВ «Несторг» на користь Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2011 році у сумі 8789,47 грн. та пеню у сумі 523,44 грн., разом - 9042,91 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідно до звіту за 2011 рік чисельність штатних працівників облікового складу ТОВ «Несторг» становила 19 осіб, отже. згідно ч.1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» повинно бути працевлаштована 1 особа інвалід. Проте, за даними звіту інваліди на даному підприємстві не працювали.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03.10.2012 року Донецькому обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів у задоволенні позову до ТОВ «Несторг» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць на загальну суму 9042,91 грн., відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03.10.2012 року, як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що ч. 2 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» чітко встановлено, що підприємства, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу і забезпечують працевлаштування інвалідів, чого відповідачем виконано не було, адміністративно-господарські санкції за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів у розмірі середньорічної заробітної плати за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, відповідачем не відраховані.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача заперечував проти задоволення скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «Несторг» є юридичною особою (ідентифікаційний номер 37842302), зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради наприкінці серпня 2011 року, включено до ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, знаходиться за адресою: 83030, Донецька область, м. Донецьк, вул. Рогачевська, б. 1 «В» (арк. спр.22).

На підприємстві працювало: до серпня 2011 року - 1 особа, з 13.09.2011р. - 8 осіб.

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік, складеного відповідачем, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 19 осіб, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» складає 1 особа (арк. спр. 08).

Відповідачем протягом 2011 року (з серпня по грудень 2011 року) надавалися щомісячні звіти до Донецького міського центру зайнятості за формою №5-ПН про наявність вакантних посад на підприємстві. У вересні, жовтні, листопаді, грудні та на початку січня 2012 року відповідачем на адресу позивача направлялись також звіти за формою 3-ПН (арк. справи 23-34,36-40).

Згідно розрахунку позивача адміністративно-господарські санкції ТОВ «Несторг» за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2011 році нараховані у розмірі 8789,47 грн. (арк. спр. 06).

Сума адміністративно-господарських санкцій, у встановлений ст. 20 Законі України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року (із змінами та доповненнями) строк сплачена не була, у зв'язку з чим відповідачу була нарахована пеня за порушення строків сплати адміністративно - господарських санкцій відповідно до ст. 20 цього Закон і п. 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону») з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення.

Згідно наданих позивачем розрахунків, сума пені, яку має сплатити відповідач, становить 253,44 грн. (арк. спр. 07).

Вищенаведені обставини встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року (із змінами та доповненнями) для всіх підприємств, установ і організацій, у тому числі підприємств, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.

Якщо кількість працюючих інвалідів на підприємствах, установах, у тому числі підприємствах, організаціях, громадських організаціях інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 зазначеного Закону, вони щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної зарплатні на відповідному підприємстві, установі, організації.

Відповідно до положень частин 1, 2 та 3 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», для підприємств установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Статтею 18 зазначеного Закону передбачено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахування його побажань.

Відповідно до п.2 «Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Таким чином, обов'язок підприємства по створенню робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування. Сам факт відсутності на підприємстві працевлаштованих інвалідів не є безспірною ознакою наявності відповідальності підприємства, яка могла настати лише у випадку, не вчинення останнім прямо передбачених законодавством заходів щодо працевлаштування інвалідів.

Враховуючи те, що відповідачем були створені робочі місця для працевлаштування інвалідів, Донецький міський центр зайнятості повідомлявся про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів, до відповідача для працевлаштування інваліди не направлялись, у працевлаштуванні інвалідам не відмовляло, то підстави для задоволення позову відсутні.

Тобто, відповідач виконав залежні від нього заходи, спрямовані на створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, відповідальність за виконання яких покладена на підприємство.

Стосовно вимог позивача про стягнення пені у розмірі 253,44 грн. колегія судів зазначає, що згідно до ч.2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» пеня обчислюється, виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Таким чином, відсутність факту сплати санкції обумовлює відсутність об'єкту обчислення пені, що доводить передчасність та безпідставність її пред'явлення.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доводи апелянта не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Повний текст ухвали виготовлено 15.11.2012р.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2012 року залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2012 року у справі за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Несторг» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів О.В. Карпушова

Л.А. Василенко

М.М. Гімон