Рішення № 27608240, 05.09.2012, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа №2035/7288/2012

№ пр.2/2035/2263/2012

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.09.2012 року Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі: головуючого судді -Благої І.С., при секретарі -Лебідь О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Харківської міської ради, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення юридичного факту належності житлового будинку з надвірними будівлями, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Харківської міської ради, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якому просили встановити юридичний факт, яким визнати, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на праві власності належить по 29 /200 частин кожному домоволодіння по АДРЕСА_1 на підставі договору дарування, посвідченому нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори 12 червня 1974 року та рішення виконкому Червонозаводської районної ради народних депутатів в м. Харкові за № 332/1 25.07.1989 року про перерозподіл ідеальних часток співвласників, визнати за позивачами право власності по 29/200 частин за кожним домоволодіння по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті їхньої матері ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Харкові.

У судовому засіданні представник позивачів -адвокат ОСОБА_7 підтримала позов у повному обсязі та просила його задовольнити. Пояснила суду, що позивачі змушені звернутися з цією позовною заявою до суду, оскільки свого часу батьки позивачів - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не зареєстрували права власності на належні кожному з них 29/200 частин домоволодіння по АДРЕСА_1, тому що були особами похилого віку та юридично не обізнаними. З 12.06.1974р. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 належало в рівних частинах кожному 56/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1, - на підставі нотаріально посвідченого договору дарування. 01.04.1985 року вони подарували ОСОБА_3 6/100 частин цього домоволодіння. Таким чином у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишилось 50/100 частин На момент укладання договору дарування від 12.06.1974р., на підставі якого до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перейшло право власності в рівних частинах кожному на 56/100 частин спірного будинку, а також при перерозподілі ідеальних часток спірного володіння, яке було здійснене рішенням виконкому Червонозаводського районної ради від 25.07.1989р., діяли норми Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року, які не пов'язували виникнення права власності на нерухоме майно з фактом його реєстрації у відповідному державному реєстрі прав власності. Батько позивачів ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4., а їх мати ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3, тобто менш ніж через 5 місяців після смерті батька, тому не мала можливості оформити спадщину після померлого чоловіка на належну йому частину домоволодіння по АДРЕСА_1. Через ці обставини позивачі не можуть зареєструвати право власності на належні їм по 29/200 частин вказаного домоволодіння.

Представник позивача ОСОБА_1 -ОСОБА_8 у судовому засіданні також пітримала позов та просила його задовольнити у повному обсязі, підтвердила фактичні обставини, які викладені у позовній заяві.

Представник відповідача -Харківської міської ради -в судове засідання не з'явився, був повідомлений про час та місце судового розгляду справи, про причини неяки суду не повідомив.

Треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 надали суду заяви, в яких позов визнали, просили розглядати справу за їхньої відсутності.

Зі згоди представників позивачів суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення представників позивачів, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з технічного паспорту станом на 11 липня 2012 року,на земельній ділянці площею 1433 кв.м розташований житловий будинок літ. «А-1»з прибудовами та надвірні будівлі, інвентаризаційна вартість домоволодіння по АДРЕСА_1 складає 355910 грн. (а.с.12-19).

Житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1

- 71/200 частин - ОСОБА_4 згідно рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 14.08.2000р.,

- 71/200 частин -ОСОБА_3 згідно свідоцтва ЖЕО Червонозаводського району м.Харкова від 14.09.1989р.,

- по 29/200 частин кожному -ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (при цьому право власності за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не зареєстроване).

Ці обставини підтверджуються:

- копією договору дарування, посвідченого 12.06.1974р. нотаріусом Шостої ХНДК, на підставі якого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 отримали в дарунок в рівних частинах кожному 56/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 (а.с.10-11),

- копією рішення виконавчого комітету Червонозаводської районної ради народних депутатів від 25.07.1989р. №332/1 про перерозподіл ідеальних часток по АДРЕСА_1(а.с.9),

- листом КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»від 08.08.2012р. №5317.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебували в зареєстрованому шлюбі з 17 лютого 1962 року, - згідно копії свідоцтва про одруження НОМЕР_1 від 17.02.1962р.(а.с.20).

Від цього шлюбу вони мали двох синів: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_3 від 16.09.1963р. (а.с.23), та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, що копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 22.12.1972р. (а.с.24).

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 разом були зареєстровані за спірною адресою з 21 вересня 1979 року до своєї смерті. Ця обставина підтверджується домовою книгою (а.с.25-27).

20 серпня 2009 року за місцем свого постійного місто проживання - АДРЕСА_1 помер ОСОБА_5 Відповідне свідоцтво про смерть НОМЕР_4 видане ІНФОРМАЦІЯ_4. Відділом РАЦС по м.Харкову ХМУЮ (а.с. 21).

Згідно довідки Першої Харківської державної нотаріальної контори від 04.09.2012р. №4857/01-16 позивачі звернулись до нотаріальної контори з заявою від 28.04.2010р. вх.№1039/01-14 про те, що спадщину після свого батька ОСОБА_5 у встановлений законом строк вони не прийняли, на неї не претендують, до суду з продовженням строку на прийняття спадщини звертатись не бажають (а.с.48).

Таким чином, спадщину після смерті ОСОБА_5, відповідно до вимог ч.3 ст. 1268 ЦК України, належним чином прийняла його дружина - ОСОБА_6, яка на час відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцем, що підтверджується копією домової книги (а.с.25-27). Але оформити спадщину і отримати відповідне свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_6 не встигла у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_3, тобто до спливу встановленого ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини 6-місячного строку з часу відкриття спадщини (дня смерті ОСОБА_5) Відповідне свідоцтво про смерть ОСОБА_6 серії НОМЕР_5 видане 25.12.2009р. відділом РАЦС по м.Харкову ХМУЮ (а.с.22).

Заповітів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не складали, заяв від інших спадкоємців не надходило, свідоцтво про право на спадщину, про що свідчать інформаційні довідки за Спадкового реєстру №31540389, №31540409, №31540407, №31540386 від 01.09.2012р. (а.с.49-55).

Згідно відомостей, наданих Першою Харківською державною нотаріальною конторою у довідці від 04.09.2012р. №4857/01-16, позивачі звернулися до Першої ХДНК з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_6 (а.с.48), але у зв`язку з тим, що право власності батьків на спірну частину домоволодіння належним чином не було оформлене, вони позбавлені можливості оформити спадщину у нотаріальній конторі і змушені звертатися до суду з цим позовом.

Відповідно до ст.1261 ЦК України позивачі є спадкоємцями першої черги за законом, як діти спадкодавця.

Верховний Суд України звертає увагу на те, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинуть на спадкові права й обов`язки інших осіб та за наявності інших спадкоємців і спору між ними (п.2 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»).

Частиною 2 ст. 256 ЦПК України встановлено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення

Таким чином, на підставі наведених доказів суд вважає встановленим той факт, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є належними власниками по 29 /200 частин за кожним житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 на підставі договору дарування, посвідченому нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори від 12 червня 1974 року та рішення виконкому Червонозаводської районної ради народних депутатів в м. Харкові за № 332/1 25.07.1989 року про перерозподіл ідеальних часток співвласників.

Крім того, як вбачається з вищевказаного договору дарування, посвідченого 12.06.1974р. нотаріусом Шостої ХДНК, батькам позивачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 належало в рівних частинах кожному 56/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1. 01.04.1985р. вони подарували ОСОБА_3 6/100 частин спірного домоволодіння. Після чого у батьків позивачів залишилось у власності 50/100 частин цього домоволодіння.

Вищезазначеним рішенням виконкому Червонозаводської районної ради народних депутатів в м. Харкові за № 332/1 від 25.07.1989 року між співвласниками були перерозподілені ідеальні частки і встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 належить в домоволодінні по АДРЕСА_1 по 29/200 кожному замість 50/100 частин.

Тобто право власності на частину житлового будинку з надвірними будівлями виникло у ОСОБА_5, ОСОБА_6 на підставі договору дарування, а рішенням виконкому були перерозподілені ідеальні частки у праві спільної власності на спірне нерухоме майно, - у відповідності з вимогами чинного на той час (у 1989 році) законодавства, а саме - ст.119 ЦК України ( в ред. 1963 р.),

Відповідно до діючого на той час Цивільного кодексу України в редакції 1963 року, виникнення права власності на нерухоме майно не було пов`язане з реєстрацію права власності в реєстрі нерухомості, а виникало після укладання відповідного договору з моменту передачі речі (ст.128 ЦК України в редакції 1963 р.).

Статтею 316 Цивільного кодексу України (чинного на час розгляду цієї справи) надано визначення права власності як право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст.328 ЦК України).

На підставі вищевикладеного суд вважає доведеними ті обставини, на які позивачі посилаються як на підставу своїх позовних вимог.

Керуючись ст.ст.10,11, 209, 212, 214-215, 224-226, 228, 256-258 ЦПК України, ст.ст.316, 328, 1261, 1268, 1269, Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст.ст. 119, 128 ЦК України ( в редакції 1963 р.) суд -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Харківської міської ради, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення юридичного факту належності житлового будинку з надвірними будівлями, про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Встановити юридичний факт та вважати, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на праві власності належить кожному по 29/200 частин домоволодіння по АДРЕСА_1, - на підставі договору дарування, посвідченому 12 червня 1974 року нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори, та рішення виконавчого комітету Червонозаводської районної ради народних депутатів у м.Харкові від 25.07.1989р. №332/1 про перерозподіл ідеальних часток співвласників.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності за кожним по 29/200 частин домоволодіння по АДРЕСА_1, - в порядку спадкування за законом після смерті їх матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Харкові.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Червонозаводський районний суд м.Харкова протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя І.С.Блага