Постанова № 27605409, 23.11.2012, Заводський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Луганська)

2а-657/12

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2012 року Ленінський районний суд м. Луганська в складі:

головуючого - судді Золотарьова О.Ю.

при секретарі -Красновській М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про визнання незаконними та скасування постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №33839720 від 15.08.2012, ВП №33839531 від 15.08.2012 та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в обґрунтування вказав, що 08.08.2012 р. нею на адресу ВПВР УДВС ІУЮ у Донецької Області було спрямовано заяву від 07.08.2012 р. про примусове виконання рішення суду. До заяви додано оригінали дублікатів виконавчих листів по справі № 2а-28/09, виданих Ленінським райсудом м. Луганська 16.01.2009 p., яким на користь ОСОБА_1 з Талаковської селищної ради стягнуто витрати з оплати юридичних послуг в сумі 180 грн. 00 коп.

26.08.12 р. відповідачем на адресу позивача спрямовано постанову від 15.08.2012 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №33839531, яку було отримано 31.08.12 року, крім того 31.08.12 р оку позивачем отримано постанову від 15.08.2012 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №33839720.

Відмову у відкритті виконавчого провадження №33839720 та ВП №33839531 мотивовано тим, що у виконавчому документі не вказано ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності боржника, ІПН стягувача.

Позивач вважає відмову такою, що не відповідає вимогам законодавства, посилаючись на вимоги ст.18, 26 Закону України «Про виконавче провадження»а також на наявність моральної шкоди, яка оцінена позивачем у 970 грн., позивач просила суд визнати незаконною та скасувати постанову ВПВР УДВС ГУЮ у Донецькій області про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №33839720 від 15.08.2012 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом №2а-28/09, виданого Ленінським райсудом м. Луганська 16.01.09 р., визнати незаконною та скасувати постанову ВПВР УДВС ГУЮ у Донецькій області про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №33839531 від 15.08.2012 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом №2а-28/09, виданого Ленінським райсудом м. Луганська 16.01.2009 р., зобов'язати ВПВР УДВС ГУЮ у Донецькій області відкрити виконавче провадження за виконавчим листом №2а-28/09 виданим Ленінським райсудом м. Луганська 16.01.2009 р., про стягнення на користь ОСОБА_1 з Талаковської селищної ради витрат з оплати юридичних послуг в сумі 180 грн. 00 коп., зобов'язати ВПВР УДВС ГУЮ у Донецькій області відкрити виконавче провадження за виконавчим листом №2а-28/09 виданим Ленінським райсудом м. Луганська 16.01.2009 року про зобов'язання Талаковської селищної ради винести на розгляд сесії ради заяву ОСОБА_1 про надання безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва житлового будинку та господарських споруд і винести відповідне обґрунтоване рішення за результатами розгляду у визначений законом строк, зобов'язати ВПВР УДВС ГУЮ у Донецькій області провести всі передбачені Законом України «Про виконавче провадження»заходи примусового виконання виконавчого листа №2а-28/09 виданого Ленінським райсудом м. Луганська 16.01.2009 р., зобов'язати відповідача у порядку ст. 163 КАСУ надати звіт про виконання судового рішення, стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 970 грн., стягнути з відповідача витрати з оплати юридичних послуг в розмірі 500 грн., стягнути з Державного бюджету України на користь позивача понесені нею витрати з оплати судового збору в розмірі 3,40 грн., справу розглянути за відсутності позивача.

В судовому засіданні позивач участі не приймала.

Відповідач, будучи повідомленим про місце та час розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, надав заперечення проти позову (а.с. 23-25), у яких просив відмовити в задоволенні позову.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Судом встановлено, що постановою відповідача - ВПВР УДВС Головного управління юстиції в Донецькій області державним виконавцем Буханцевим О.В. 15.08.2012 керуючись п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження (ВП №33839531) з примусового виконання виконавчого листа №2а-28/09 виданого Ленінським районним судом м. Луганська 15.05.2012 про стягнення з Талаковської селищної ради на користь ОСОБА_1 витрат з оплати юридичних послуг в розмірі 180, 00 грн.(а.с.12).

Постановою ВПВР УДВС Головного управління юстиції в Донецькій області державним виконавцем Буханцевим О.В. 15.08.2012 керуючись п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження (ВП №33839720) з примусового виконання виконавчого листа №2а-28/09 виданого Ленінським районним судом м. Луганська 15.05.2012 про зобов'язання Талаковської селищної ради розглянути заяву ОСОБА_1 та винести відповідне обґрунтоване рішення за результатами розгляду її заяви у вищезазначений законом строк(а.с. 14).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-ХІV (надалі - Закон №606) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону № 606 примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

У відповідності до статті 3, 17 Закону № 606 примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, якими, зокрема, є рішення органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Згідно ст. 18 Закону № 606 у виконавчому документі має зазначатися назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.

Підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження передбачає ст. 26 Закону № 606, відповідно до якої державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Як вже зазначалося судом, позивачу відмовлено у відкритті виконавчого провадження постановами відповідача від 15.08.2012 р. №№ 33839531, 33839720 на підставі того, що у виконавчих листах по справі №2а-28/09 виданих Ленінським районним судом м. Луганська 15.05.2012, про стягнення на користь позивача з Талаковської селищної ради витрат з оплати юридичних послуг в сумі 180,00 грн. та про зобов'язання Талаковської селищної ради винести на розгляд сесії ради заяву позивача про надання їй безоплатно у власність земельні ділянки для будівництва житлового будинку та господарських споруд, не вказано ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності боржника, ІПН стягувача.

П. 3 ст. 18 Закону № 606 встановлює необхідність зазначення у виконавчому документі ідентифікаційного коду суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), ідентифікаційного номеру стягувачата боржника за наявності (для фізичних осіб-платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню.

Положеннями п.3 ч.1 ст.18 Закону 606, в редакції чинній на час видання виконавчих листів, було передбачено, що у виконавчому листі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що на час видачі виконавчих листів, на підставі яких були прийняті спірні постанови, виконавчий лист повинен містити крім інших даних, ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб).

Таким чином, державний виконавець при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження за вказаними виконавчими листами повинен був впевнитися в тому, чи було суду при винесенні рішення у справі та видачі виконавчих листів відомо ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності боржника, ІПН стягувача, оскільки наявність цих відомостей не є обов'язковими при виконанні рішення в примусовому порядку, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що зазначені вище виконавчі листи відповідають нормам ст.18 Закону № 606, підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження, передбачених ст. 26 Закону № 606, не встановлено, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині визнання незаконними та скасування постанов ВПВР УДВС ГУЮ у Донецькій області ВП № № 33839531, 33839720 від 15.08.2012 про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчими листами №2а-28/09, виданими Ленінським районним судом м. Луганська 15.05.2012 р. підлягають задоволенню, а вказані постанови підлягають скасуванню.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України "Про виконавче провадження"можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Тобто, суд не може зобов'язувати державного виконавця прийняти певну постанову про відкриття виконавчого провадження та зобов'язати провести всі відповідні заходи примусового виконання рішення суду за вказаними вище виконавчими листами, оскільки вчинення таких дій згідно із Законом України "Про виконавче провадження" може здійснюватися тільки державним виконавцем.

Вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди у розмірі 1690,00 грн. задоволенню не підлягають через те, що позивачем в порушення вимог частини 1 статті 71 КАС України не доведено та не підтверджено документально розмір матеріальних збитків, заявлених в позові до відшкодування, а також не доведено факту завдання йому немайнової шкоди та необґрунтовано розмір моральної шкоди.

Суд вважає, що не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу у розмірі 500 грн., оскільки, відповідно до вимог ст.90 КАС України визначено, що витрати, повязані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони.

Постановою Кабінету Міністрів України № 590 від 27.04.2006, визначено, що граничні розміри компенсації витрат на правову допомогу в адміністративних справ, якщо компенсація відповідно до закону сплачується за рахунок держави, не повинна перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що особі, яка надає правову допомогу, виплачується 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за повний робочий день.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано до суду копію договору про надання юридичних послуг від 03 вересня 2012 року між Відокремленим підрозділом «Правовий захист підприємств та громадян»ДП «Донбаснафтопродукт»ТОВ «Донбаснафтопродукт»та ОСОБА_1 (а.с.19), квитанцію прибуткового касового ордеру № 77 про оплату послуг за договором б/н від 03.09.2012 року у сумі 500 грн (а.с.4), акт приймання виконаних робіт від 03.09.2012 року.

Документів, що підтверджує статус представника як адвоката або фахівця в галузі права, не надано.

Окрім того, витрати на правову допомогу є предметом доказування, а стороною позивача не надано розрахунку витрат та вартості послуг за договором про надання юридичних послуг позивачем та його представником.

Таким чином, суду не надано доказів фактичних витрат робочого часу адвоката або іншого фахівця у галузі првава на здійснення захисту інтересів позивача у суді, а саме витрати робочого часу є підставою для розрахунку компенсації витрат на правову допомогу в адміністративних справ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 590 від 27.04.2006.

За таких обставин, суд вважає, необґрунтованими вимоги позивача щодо відшкодування витрат на правову допомогу у сумі 500 грн.

Оскільки в частині вимог про зобов'язання відповідача вчинити певні дії відмовлено, то суд не вбачає підстав для застосування вимог ст. 267 Кас України.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (частина 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 55, 124 Конституції України, ст. ст. 2, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову ВПВР УДВС ГУЮ у Донецькій області про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 33839720 від 15.08.2012 про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом №2а-28/09, виданого Ленінським районним судом м. Луганська 15.05.2012.

Визнати протиправною та скасувати постанову ВПВР УДВС ГУЮ у Донецькій області про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 33839531 від 13.06.2012 про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом №2а-28/09, виданого Ленінським районним судом м. Луганська 15.05.2012.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 16 (шістнадцять) грн. 75 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в 10-ти денний строк з дня проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий: суддя О.Ю.Золотарьов