Рішення № 27600159, 21.11.2012, Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 117/5092/2012

РІШЕННЯ

Іменем України

"21" листопада 2012 р. м. Саки

Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді Щербіни Д.С.,

при секретарі Аттаровій А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплопостачання» до ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Кримтеплопостачання» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_5, просило стягнути з неї 3619,59 грн заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01 листопада 2010 року по 01 листопада 2011 року. Вимоги позову обґрунтовані заборгованістю за надану і спожиту теплову енергію. Керуючись вимогами статей 525, 526, 530 ЦК України, Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 просило позов задовольнити.

Ухвалою суду від 06.11.2012р. залучено до участі у справі у якості співвідповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки вони є співвласниками разом із відповідачкою ОСОБА_5 квартири АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити.

Відповідачі у судовому засіданні з позовом не погодилися, мотивуючи свої заперечення тим, що оскільки квартира відключена від центральної мережі опалювання, то опалення у квартирі не здійснюється. Договір з позивачем відповідачами не укладався. Відповідач ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_2, де сплачує комунальні послуги. Відповідач ОСОБА_1 є військовослужбовцем, зареєстрований та проживає за адресою військової частини А-1100 у смт. Новофедорівка Сакського району. Відповідач ОСОБА_2 у відповідності до рішення Місцевого суду м. Саки від 08.11.2002р. визнаний недієздатним. Відповідач ОСОБА_4 є неповнолітнім.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи позовної заяви, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Так судом встановлено, що ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належить квартира АДРЕСА_1 у рівних частках відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 09.01.2002р.

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3, про що відділом реєстрації актів цивільного стану Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим зроблений відповідний актовий запис за № 330 у Книзі реєстрації смертей та видано свідоцтво про смерть серії І-АП № НОМЕР_1.

ОСОБА_2 є недієздатним, що підтверджується копією рішення Місцевого суду м. Саки від 08.11.2002р.

Відповідач ОСОБА_4 є неповнолітнім - ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії І-АП № НОМЕР_2.

Позивач є постачальником теплової енергії у вигляді опалення і гарячого водопостачання, що надається у квартиру АДРЕСА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_3), за період з 01 листопада 2010 року по 01 листопада 2011 року за цією квартирою є заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 3619,59 грн.

Ухвалою Сакського міськрайонного суду АР Крим від 24.01.2012р. в справі № 117/460/2012 було скасовано судовий наказ про стягнення заборгованості з відповідача. Підставою для скасування судового наказу було самостійне відключення відповідача від мережі централізованого опалювання.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки передбачені Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року.

Згідно статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний, крім іншого, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Так, згідно зі ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складання та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживача. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Аналогічні умови для вирішення спору між споживачем і виконавцем щодо надання неякісних комунальних послуг передбачені і пунктами 1, 19, 23, 24, 25 Типового Договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відповідно до ч.ч. 1 - 4 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує.

Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання затверджено наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4. Так, вказаним порядком установлено, що для вирішення питання відключення споживача від мережі централізованого опалення він повинен звернутися до міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мережі з відповідною письмовою заявою. Комісія після вивчення наданих власником документів приймає відповідне рішення, яке оформляється протоколом. При позитивному рішенні заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення. Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником. Проект узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж. Відключення приміщень від внутрішньобудинкової мережі централізованого опалення виконується монтажною організацією, яка реалізує проект. По закінченні робіт складається акт про відключення від мережі централізованого опалення і подається заявником до Комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

Відповідно до ст. 152 ЖК Української РСР переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Згідно зі ст. 150 ЖК Української РСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до ст. 162 ЖК Української РСР плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Надані позивачем розрахунки беззаперечно доводять, що загальна вартість наданої і спожитої відповідачем теплової енергії позивачем складає 3619,59 грн у період з 01.11.2010р. по 01.11.2011р.

Враховуючи те, що обов'язок про укладання договору на надання житлово-комунальних послуг Законом України «Про житлово-комунальні послуги» покладений на споживача (споживачів), суд приходить до висновку про стягнення у солідарному порядку заборгованості з ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_3, приймаючи до уваги, що ОСОБА_2 є недієздатним, а ОСОБА_4 є неповнолітнім, з огляду до чого позов є таким, що підлягає частковому задоволенню.

Солідарна відповідальність характеризується тим, що в разі її застосування кредитор вправі притягти до відповідальності як усіх боржників разом, так і кожного з них окремо, причому як повністю, так і в частині боргу. Більш того, кредитор, який не одержав повного задоволення від одного з солідарних боржників, має право вимагати недоодержане з решти солідарних боржників. При цьому солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки зобов'язання не погашено повністю. Отже, ця відповідальність застосовується за принципом: «один за всіх і всі за одного» і є найвигіднішою для кредитора. Зазначимо, що боржник, який виконав солідарне зобов'язання, має право зворотної вимоги (регресу) до кожного з решти боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи, що ОСОБА_5 є інвалідом 2-ї групи, судовий збір належить стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_3.

На підставі викладенного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214 - 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплопостачання» - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплопостачання» заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі у розмірі 3619 грн 59 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплопостачання» судовий збір у розмірі 214 грн 60 коп, сплачений позивачем при зверненні до суду як судові витрати.

В задоволенні решти позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Щербіна Д. С.