Постанова № 27599245, 16.11.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2012 р. Справа № 5023/3858/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шепітько І.І., судді Івакіна В.О., Медуниця О.Є.

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.

за участю представників:

позивача -не з'явився

відповідача -Саяпін В.М. (дов. №614-48-01 від 13.06.2012 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. 3150Х/1-8) на рішення господарського суду Харківської області від 19 вересня 2012 року у справі

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Куп'янськ

до Куп'янської міської ради в особі Управління економіки, м. Куп'янськ

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ФОП ОСОБА_2, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_3 за №1045, укладений 19.04.2007 р. між СПДФО ОСОБА_2 та Куп'янською міською радою; застосувати наслідки недійсності угоди, повернувши сторони у первісний стан, шляхом анулювання правової реєстрації права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_2 в органах реєстрації прав на нерухоме майно; в рахунок застосування наслідків визнання угоди недійсною стягнути з відповідача на користь СПДФО ОСОБА_2 203064,30 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19 вересня 2012 року у справі №5023/3858/12 (суддя Мамалуй О.О.) позов задоволено.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду необґрунтоване та незаконне, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що висновки суду про вартість об'єкта нерухомості не відповідають дійсності та впливають на визначення розміру компенсації сторонам. Просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення законним, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що в жодному документі, наданому відповідачем, не йдеться про те, що позивачу було передано технічну документацію на нежитлову будівлю, а також документацію, що підтверджує аварійність будівлі і неможливість використання земельної ділянки. Просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення господарського суду без змін.

ФОП ОСОБА_2 свого представника в судове засідання не направив, про причини неприбуття не повідомив, хоча про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи підписом представника в явочному листі та повідомленням про вручення поштового відправлення..

Колегія суддів вважає, що нез'явлення в судове засідання представника позивача не перешкоджає розгляду справи, тому справа розглядається відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, додаткові пояснення відповідача, відзив та додаткові заперечення на апеляційну скаргу, вислухавши у судових засіданнях пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд Харківської області виходив з того, що факт укладення спірного договору під впливом обману з боку продавця, який продав нерухомість, в якій на момент продажу були та на момент розгляду справи залишаються зареєстрованими 19 фізичних осіб, є доведеним.

Однак колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спірного договору є будівля колишнього гуртожитку літ. «А»загальною площею 6059,0 кв. м, розташована по АДРЕСА_1, право власності на яку до 2007 року належало територіальній громаді м. Куп'янська в особі Куп'янської міської ради.

В 2006 році ПП "Будцентр-проект" проведено обстеження та оцінка технічного стану будівлі гуртожитку № НОМЕР_1 з метою визначення його експлуатаційної надійності. У звіті 281-06 ОТС зазначено що будівля гуртожитку знаходиться у незадовільному стані і для подальшої експлуатації за призначенням в якості житла непридатна (т.1 а.с.76-92).

Виконавчим комітетом Куп'янської міської ради Харківської області 17.10.2006 р. прийнято рішення №1286, яким будівлю гуртожитку по АДРЕСА_1 виключено з житлового фонду та переведено у нежитловий фонд. (т.1 а.с.47).

Рішенням Куп'янського міського голови від 19.12.2006 р. за №1608 дозволено Управлінню економіки Куп'янської міської ради оформити право власності на нежитлову будівлю по АДРЕСА_1. (т.1 а.с.56).

Свідоцтво про право власності на вказану нежитлову будівлю видано Управлінню економіки Куп'янської міської ради 22.03.2007 р. (т.1 а.с.57).

Рішенням № 149-V від 27.10.2006 р. Куп'янської міської ради, прийнятим на 8-ій сесії 5-го скликання "Про проведення комерційного конкурсу з продажу комунальної власності територіальної громади міста Куп'янська" доручено Управлінню економіки провести комерційний конкурс з продажу об'єктів, в тому числі нежитлової будівлі (колишній гуртожиток), яка розташована АДРЕСА_1 (т.1 а.с.94).

ТОВ "Альянс" 16.01.2007 р. проведено незалежну оцінку вартості ліквідації

нерухомого майна 5-ти поверхової будівлі гуртожитку під розбирання, яка з урахуванням ПДВ становила 10145,70 грн. (т.1 а.с.58-59).

Звіт про незалежну оцінку під розбирання затверджений наказом Управління економіки Куп'янської міської ради від 20.02.2007 р. за №20 (т.1 а.с.99).

Згідно довідки ЖКП-1 № 60 від 24.01.2007 р. остаточна вартість об'єкту - 842952,93 грн.; характеристика об'єкту - нежитлова будівля (т.1 а.с.102).

Управлінням економіки Куп'янської міської ради 15.02.2007 р. видано наказ №16 "Про приватизацію, шляхом проведення комерційного конкурсу, нежитлової будівлі по вул. Леніна, 59 з метою ліквідації під розбирання" (т.1 а.с.101).

01.03.2007 р. в місцевій газеті "Вісник Куп'янщини" оприлюднена інформація про проведення комерційного конкурсу з продажу об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Куп'янська із зазначенням об'єкту, що підлягає продажу за конкурсом: нежитлова будівля по АДРЕСА_1; мета продажу: ліквідація нежитлової будівлі під розбирання протягом двох років; інформація про об'єкт: п'ятиповерхова нежитлова будівля літ. «А»загальною площею 6059,0 кв. м, технічний стан незадовільний, не експлуатується (т.1 а.с.103).

Розпорядженням міського голови №101 від 22.03.2007 р. створено конкурсну комісію з продажу об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Куп'янська (т.1 а.с.104).

Комерційний конкурс проводився в два етапи: 02.04.2007 р. та 10.04.2007 р. на яких були визначені попередній та кінцевий переможець.

Згідно бізнес-плану ФОП ОСОБА_2 від 10..04.2007 р. останній добровільно взяв на себе зобов'язання зі знесення нежитлової будівлі.

Згідно протоколу 10.04.2007 р., затвердженого наказом Управління економіки Куп'янської міської ради №24 від 10.04.2007 р. (т.1 а.с.108), конкурсна комісія, визначила остаточного переможця: ФОП ОСОБА_2, який запропонував найвищу ціну 106600,00 грн. (т.1 а.с.107).

За результатом проведеного конкурсу 19 квітня 2007 р. між Куп'янською міською радою Харківської області та ПП ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу, зареєстрований за №1045, на нежитлову будівлю загальною площею 6059,5 кв. м, що знаходиться в АДРЕСА_1 (т.1 а.с.13-17).

Факт прийому-передачі предмету договору зафіксований в акті від 26.06.2007 р. (т.1 а.с.36).

Право власності на зазначену нежитлову будівлю за ПП ОСОБА_2 зареєстровано Куп'янським БТІ 04.07.2007 р. (т.1 а.с.18).

До оформлення договору купівлі-продажу 17.04.2007 р. ФОП ОСОБА_2 особисто отримав повний текст документів, які характеризують стан будівлі, земельну ділянку та процедуру конкурсу.

Таким чином, з боку Куп'янської міської ради як продавця за оспорюваним договором всі дії виконані у відповідності до вимог, передбачених Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", в редакції, що діяла на час проведення приватизації, що не заперечується позивачем.

Позивач пред'явив позов про визнання договору від 19.04.2007 р. недійсним на підставі ст. 230 Цивільного кодексу України як правочину, що укладений під впливом обману. Свої вимоги обґрунтовує тим, що в 2012 році він дізнався, що на момент укладення спірного договору в нежитловій будівлі по АДРЕСА_1 було зареєстровано більше 20 осіб, серед яких є неповнолітні. Отже, вказана будівля не є нежитловою, а тому її приватизація повинна була проводитись за законодавством про приватизацію державного житлового фонду.

Господарський суд приймаючи рішення погодився з правовою позицією позивача та задовольнив позовні вимоги.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку, визнавши позовні вимоги законними та обґрунтованими, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизація - це відчуження державного чи комунального майна на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього закону.

Статтею 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) " встановлено, що об'єктами малої приватизації є: цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств, віднесених Державною програмою приватизації до групи А; окреме індивідуально визначене майно; об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.

Відповідно до ст. З зазначеного закону, приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється, зокрема, шляхом продажу на аукціоні, за конкурсом.

Обов'язок проведення підготовки об'єкта малої приватизації до продажу в силу ст.ст. 8, 9, ч. І ст.12 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" покладається на органи приватизації, які зобов'язані шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України Методики визначити ціну продажу об'єкта приватизації та при потребі можуть залучати відповідні організації та спеціалістів.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Підписавши договір, позивач погодився з його умовами.

Згідно зі ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 230 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Під обманом слід розуміти навмисне введення в оману однією стороною правочину іншої сторони з метою вчинення правочину.

Обман - це певні винні, навмисні дії сторони, яка намагається запевнити іншу сторону про такі властивості й наслідки правочину, які насправді наступити не можуть.

При обмані наслідки правочину, що вчиняється, є відомими й бажаними для однієї зі сторін.

Встановлення наявності умислу у недобросовісної сторони ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину є неодмінною умовою кваліфікації недійсності правочину за ст. 230 Цивільного кодексу України.

Визначення поняття умислу та його видів містить ст. 24 Кримінального кодексу України - це усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру свого діяння, передбачено його суспільно небезпечних наслідків і бажання настання таких наслідків або свідоме їх допущення.

Обман може відбуватися як у вигляді активної поведінки або повідомлення про будь-які обставини, яких насправді немає (повідомлення недостовірних відомостей про предмет договору, надання підробних документів про право власності на продавану річ, про право на вчинення такого правочину), так і у вигляді свідомого замовчування обставин, які можуть перешкодити укладенню правочину.

Суб'єктом введення в оману може бути як сторона правочину, так і третя особа, яка діяла з відома або на прохання сторони правочину. Якщо ж обман здійснений третьою особою за власною ініціативою, підстав для визнання правочину недійсним немає.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 р. за №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" передбачено, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Саме позивач як сторона, яка нібито діяла під впливом обману, повинен довести наявність умислу з боку відповідача, істотність значення обставин, щодо яких її введено в оману, і сам факт обману. Якщо все інше, крім умислу, доведено, вважається, що мала місце помилка.

Позивач не довів належними доказами наявність умислу в діях відповідача щодо введення в оману позивача та сам факт обману.

Як зазначено в роз'ясненні Вищого Арбітражного Суду України №02-5/111 від 12.03.1999 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" загальні підстави і наслідки недійсності угод встановлені статтею 48 Цивільного кодексу України, за якою недійсною визнається угода, що не відповідає вимогам закону. Правило, встановлене цією нормою, повинно застосовуватись в усіх випадках, коли угода вчинена з порушенням закону і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють спеціальні підстави та наслідки недійсності угод, зокрема статей 49, 50, 56, 57, 58 Цивільного кодексу, абзацу другого пункту 6 статті 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", пункту 2 статті 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", пункту 3 статті 14 Закону України "Про оренду землі" тощо.

Відповідно до ч.2 ст.22 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" встановлено спеціальну норму, за якою підставами для визнання судом недійних угод, укладених на аукціоні, конкурсі, є - якщо:

- не виконано вимог щодо змісту інформації, передбаченої ст.16 цього Закону, та

терміну її опублікування;

- об'єкт включено до переліків приватизації з порушенням законодавства;

- покупець не визнається як такий згідно з законодавством про приватизацію;

- істотно порушувались інші правила оголошення та проведення аукціону, конкурсу, передбачені цим законом.

Заява про визнання угод недійсними подається будь-ким з учасників аукціону, конкурсу або органу приватизації у місячний строк з дати проведення аукціону, завершення конкурсу.

Враховуючи наведене, жодна з підстав для визнання спірного договору недійсним відсутня; заява про визнання угоди недійсною у визначений законодавством термін позивачем не подавалась; акти органів місцевого самоврядування, на підставі яких здійснювалась купівля-продаж майна не оскаржувались та на момент розгляду справи є чинними.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 19 вересня 2012 року у справі №5023/3858/12 прийняте при неповному з'ясуванні всіх обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 2 статті 103, п. п. 1, 4 ч.1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу Куп'янської міської ради в особі Управління економіки задовольнити.

2. Рішення господарського суду Харківської області від 19 вересня 2012 року у справі №5023/3858/12 скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Повна постанова підписана 16.11.2012 р.

Головуючий суддя Шепітько І.І.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Медуниця О.Є.