Рішення № 27599007, 21.11.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2012 р. Справа № 5019/1600/12

Суддя Романюк Р.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Піткевича Олега Сергійовича

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Агро"

про стягнення в сумі 7 086 грн. 47 коп.

В засіданні приймали участь представники:

Від позивача: Піткевич О.С.

Від позивача: Піткевич О.Є. (довіреність від 19.11.2012 року).

Від відповідача: не з'явився.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа Піткевич Олег Сергійович звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся - Агро" про стягнення 7086 грн. 47 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 05.11.2009 р. та 12.11.2009 р. він по накладним № 35 та № 36 поставив відповідачу товар (блоки) на загальну суму 5769 грн. 00 коп., який останнім прийнятий, однак його вартість станом на день звернення до суду не сплачена.

Крім того, зазначає позивач, оскільки відповідач припустився прострочення грошового зобов'язання, він, згідно ст. 625 ЦК України, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, що складає 842 грн. 27 коп. та 475 грн. 20 коп., відповідно.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу, без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами - в порядку ст. 75 ГПК України.

Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Підстави виникнення зобов'язання та його поняття наведені в ст. 509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), згідно якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України ).

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки і однією із підстав виникнення цивільних правовідносин є договори та інші правочини.

Зібраними у справі доказами підтверджується, що 05 листопада 2009 року та 12 листопада 2009 року Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Піткевичем Олегом Сергійовичем (далі - Позивач) за накладною № 35 на суму 2 034 грн. 00 коп. та накладною № 36 на суму 3 729 грн. 00 коп. поставлено, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Полісся - Агро" (далі - Відповідач) через уповноваженого представника прийнято продукцію (блоки), кількістю 1 020 шт., загальна вартість яких складає 5 763 грн. 00 коп.

Як вбачається з накладних (а.с. 8, 9), передана позивачем продукція прийнята відповідачем через уповноважену особу (довіреність № 1114 - а.с. 10), без будь-яких застережень стосовно кількості чи ціни товару.

Відповідно до положень п.13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року № 99 та зареєстрованої Міністерством юстиції України від 12 червня 1996 року № 293/1318, довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) з поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі. В цих випадках один примірник накладної (або документа, що її заміняє) передається одержувачу цінностей, а другий - додається до залишеної у постачальника довіреності і використовується для спостереження і контролю за відпуском цінностей згідно довіреності, а також для проведення розрахунків з одержувачем.

Відтак наявність у позивача довіреності, виданої відповідачем на отримання товарно-матеріальних цінностей та відмітка про отримання відповідною особою товару свідчить про його прийняття відповідачем.

16 грудня 2011 року між позивачем і відповідачем підписаний акт звірки взаєморозрахунків, який долучений позивачем в якості додаткового доказу факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем. Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків, сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 5 769 грн. 00 коп., що на 6 грн. більше ніж підтверджується первинними обліковими документами, доданими до позовної заяви.

Згідно з здійсненим судом розрахунком, заборгованість відповідача за отримані згідно накладної № 5 від 05.11.2009р. та накладної № 36 від 12.11.2009р. товарно-матеріальні цінності складає 5 763 грн. 00 коп.

02 лютого 2012 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію з вимогою погасити заборгованість, яка останнім отримана, однак її вимоги проігноровані.

Ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Дослідивши зібрані у справі докази, суд визнає, що сторони своїми діями засвідчили існування між ними правовідносин, які за своєю правовою природою носять характер договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно п. 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 р. "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" передбачено, що якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

За таких обставин, коли ціна продукції, отриманої відповідачем підтверджується зібраними у справі доказами (накладні, довіреність тощо), термін сплати за яку настав в силу положень ст. 692 ЦК України, то за відсутності доказів оплати її вартості, суд визнає позовні вимоги в частині стягнення 5 763 грн. 00 коп. боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, керуючись ст. 625 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідача три проценти річних та інфляційні, розмір яких згідно поданих розрахунків складає, 475 грн. 20 коп. та 842 грн. 27 коп., відповідно.

За приписами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на зазначене, враховуючи, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, а поданий позивачем розрахунок трьох процентів річних та інфляційних є арифметично вірним, суд, перевіривши подані розрахунки, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і в цій частині.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 5 769 грн. 00 коп. боргу, 842 грн. 27 коп. інфляційних та 475 грн. 20 коп. 3 % річних підлягають частковому задоволенню, з покладенням на відповідача судових витрат пропорційно задоволених позовних вимог, а тому керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся - Агро" (35314, Рівненська обл., Рівненський район, с. Олишва, вул. Лісова, буд. 1, код ЄДРПОУ 31894444) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Піткевича Олега Сергійовича (33000, Рівненська область, м. Рівне, вул. Льонокомбінатівська, 5, кв. 93, код 2598216931) 7 080 грн. 47 коп., в тому числі 5 763 грн. 00 коп. боргу, 842 грн. 27 коп. інфляційних, 475 грн. 20 коп. 3% річних та 1608 грн. 14 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено "22" листопада 2012 року.

Суддя Р.Романюк