ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
12.11.12 р. Справа № 5006/6/102/2012
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.
при секретарі судового засідання Бевз Х.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРТОЛ» м.Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Горлівський м'ясний комбінат» м.Горлівка, Донецької області
про стягнення 45 551,20грн.
за участю
представників сторін:
від позивача - Компанієць С.С. - представник по довіреності №02/10-12 від 02.10.12р.
від відповідача - не з»явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «КАРТОЛ» м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Горлівський м'ясний комбінат» м.Горлівка, Донецької області суми боргу у розмірі 79 499,94грн., пені у розмірі 5 060,81грн., 10% штрафу у розмірі 19 478,32грн. та 3% річних у розмірі 1 012,08грн. (Усього 105 051,15грн.)
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №150-11 від 25.07.2011р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.
На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію договору поставки №150-11 від 25.07.2011р., копії видаткових накладних, копії товарно-транспортних накладних, копії актів звірки розрахунків станом на 01.04.2012р. та на 01.07.2012р., копії листів.
12 листопада 2012р. через канцелярію господарського суду від позивача у матеріали справи надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог в порядку ст.22 ГПК України, оскільки відповідач частково погасив заборгованість за поставлену продукцію, що підтверджується довідкою та банківською випискою «Райфайзен Банк Аваль» від 24.10.2012р., від 12.11.2012р. У довідці банку від 12.11.2012р. зазначено, що за період з 24.10.2012р. по момент видачі довідки ТОВ «Перший Горлівський м»ясний комбінат» сплатив на рахунок відповідача 65 894,33грн. Проте, просить суд звернути увагу на те, що платіжним дорученням №2302 від 30.10.2012р. відповідачем на підставі рахунку №КА-0002080 від 29.10.2012р. було оплачено поставлену йому продукцію на суму 15 894,33 грн. за видатковою накладною №КА-2068 від 30.10.2012р., яка не входить до предмету позову. На підставі вищевикладеного, просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Горлівський м'ясний комбінат» м.Горлівка, Донецької області суму боргу у розмірі 19 999,99грн., пеню у розмірі 5 060,81грн., 10% штрафу у розмірі 19 478,32грн. та 3% річних у розмірі 1 012,08грн. (Усього 45 551,20грн.) Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням поданої заяви.
Відповідач в судове засідання без пояснення причин не з'явився, відзиву та витребуваних документів не надав, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження, визначеною за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, достовірність яких презюмується положеннями ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців".
При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п.3.9.1 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. таке повідомлення вважається належним.
У судовому засіданні 12.11.2012р. представник Позивача підтримав позовні вимоги, наполягаючи на прийнятті рішення в цьому судовому засіданні.
Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин належним чином повідомленого Відповідача і ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст.4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає вирішенню спору.
Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд
в с т а н о в и в :
25 липня 2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «КАРТОЛ» м.Донецьк (далі по тексту-Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перший Горлівський м'ясний комбінат» м.Горлівка, Донецької області (далі по тексту-Покупець) був укладений договір поставки №150-11, згідно умов якого постачальник взяв на себе зобов"язання виготовити та передати у власність продукцію з гофрокартону (гофроящик, гофролист і т.п.), а покупець зобов"язався прийняти її та оплатити у зумовлений строк певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
За своїм змістом та правовою природою договір поставки №150-11 від 25.07.2011р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
Оплата отриманої продукції здійснюється покупцем протягом 14 календарних днів від дати виписки видаткової накладної шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника (п.4.1 договору).
Згідно п.10.2 договору він чинний з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2013р.
Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.
За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.
Господарським судом встановлено, що по видатковим накладним №КА-131 від 31.01.2012р., №КА-395 від 13.03.2012р., №КА-490 від 28.03.2012р., №КА-616 від 12.04.2012р., №КА-641 від 18.04.2012р., №КА-850 від 19.05.2012р., №КА-1002 від 07.06.2012р., №КА-1041 від 14.06.2012р., №КА-1130 від 26.06.2012р., №КА-1277 від 17.07.2012р., №КА-1325 від 24.07.2012р., №КА-1355 від 27.07.2012р. позивач передав, а повноважна особа відповідача отримала товар на загальну суму 230 509,40грн.
Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом представника відповідача у видаткових накладних та товарно-транспортних накладних в графі „Отримав", який співпадає з підписом осіб вказаних у довіреностях на отримання товарно-матеріальних цінностей №15 від 31.01.2012р., №57 від 13.03.2012р., №80 від 28.03.2012р., №100 від 12.04.2012р., №143 від 18.05.2012р., №167 від 07.06.2012р., №189 від 26.06.2012р., №213 від 17.07.2012р., №230 від 27.07.2012р., чим останній надавав свою згоду на прийняття саме такої кількості та такого асортименту товару за передбаченою ціною.
Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526, 530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 692 ЦК зазначено, що отриманий товар повинний бути оплачений у повному обсязі за встановленою ціною.
Матеріалами справи доведено, що відповідачем, в порушення умов п.8.8 договору, отриманий товар сплатив частково у сумі 210 509,41грн.
Станом на 01.04.2012р. та на 01.07.2012р. відповідач підтвердив наявність боргу перед позивачем, про що свідчать підписані та скріплені печатками підприємств акти звірки розрахунків.
Таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості складає 19 999,99грн.
Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти передачі товару відповідачу та його несплати у встановлені договором терміни, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості в повному обсязі.
Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед кредитором.
Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.
Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.
Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування 3% річних за період з 14.02.2012р.-30.09.2012р. проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати, визначених в п.4.1 договору, наданий арифметично обґрунтований розрахунок річних, господарський суд, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 1 012,08грн. 3% річних в повному обсязі.
Порушення відповідачем строків оплати отриманого товару явилось підставою для нарахування позивачем 5 060,81грн. пені, яка нарахована за прострочення оплати товару відповідно до п.6.1 договору.
Господарський суд враховує, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків виконання зобов'язання по оплаті товару, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення штрафних санкцій фактично залишилось невиконаним в повному обсязі зобов'язання відповідача перед кредитором.
У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою.
Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Оскільки, відповідачем не були виконанні належним чином зобов'язання щодо оплати товару, це стало підставою для застосування господарської санкції, передбаченої п. 6.1 договору.
Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів -підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобов'язання (п. 4.1 договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов'язання, а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов'язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 5 060,81грн. пені в повному обсязі, оскільки вона розрахована в розмірі, що не суперечить вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання", тобто з урахуванням шестимісячного терміну та розміру облікової ставки НБУ.
В пункті 6.1 договору сторонами самостійно узгоджено, що за прострочення понад 30 днів від настання терміну платежу покупець додатково зобов»язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 10% від суми несплаченого зобов»язання.
Позивачем законно нарахований штраф в розмірі 19 478,32грн. за порушення договірних зобов'язань в частині оплати товару, тому господарський суд задовольняє цю вимогу в повному обсязі, оскільки сторонами самостійно визначений вид відповідальності та її розмір, а також позивачем доведений факт прострочення строків поставки товару та наданий обґрунтований розрахунок сум.
При поданні позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 101,02грн. Заявою від 12.11.2012р. позивачем зменшено розмір позовних вимог.
За приписами ч.1 п.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Згідно рекомендацій Вищого господарського суду України викладених у інформаційному листі від 21.11.2011р. №01-06/1625/2011 „Про деякі питання практики застосування Закону України Про судовий збір" зміст пов"язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній часині судового рішення, прийнятого по суті справи.
Таким чином, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету судовий збір у розмірі 1 190грн.
В іншій частині судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 526, 546, 549, 610, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРТОЛ» м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Горлівський м'ясний комбінат» м.Горлівка, Донецької області про стягнення 45 551,20грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Горлівський м'ясний комбінат» м.Горлівка, Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРТОЛ» м.Донецьк суму боргу у розмірі 19 999,99грн., пеню у розмірі 5 060,81грн., 10% штрафу у розмірі 19 478,32грн., 3% річних у розмірі 1 012,08грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 911,02грн.
Повернути з Державного бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю «КАРТОЛ» (83057, м.Донецьк, Куйбишевський район, пров.Веселий,78, ЄДРПОУ 25325230) судовий збір у розмірі 1 190грн. відповідно до ч.1 п.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір" перерахованого платіжним дорученням №35578 від 01.10.2012р., у зв»язку зі зменшенням розміру позовних вимог позивачем.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 12.11.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 19.11.2012р.
Суддя Подколзіна Л.Д.
Судове рішення № 27598301, Господарський суд Донецької області було прийнято 12.11.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5006/6/102/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: