Рішення № 2759686, 18.12.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.12.08 р. Справа № 29/232

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Джарти В.В.

При секретарі Перекрестній О.О.

за участю:

Представників сторін:

Від позивача: Пефти О.К., довіеність № 2126 від 04.08.08

Від відповідача-1: ОСОБА_1 власною особою, паспорт НОМЕР_1

Від відповідача-2: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Комунального підприємства “Маріупольське виробничого управління водопроводно-каналізаційного господарства” м. Маріуполь

До відповідача-1: Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Маріуполь

Відповідача-2: Приватного підприємця ОСОБА_2 м. Маріуполь

Предмет спору: стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання в сумі 3068,16 грн., у тому числі суми основного боргу в розмірі 2339,87 грн., пені в розмірі 269,90 грн., інфляційних нарахувань в сумі 404,24 грн., 3% річних в розмірі 54,15 грн.

СУТЬ СПРАВИ:

Комунальне підприємство “Маріупольське виробничого управління водопроводно-каналізаційного господарства” м. Маріуполь (далі - Виконавець) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Маріуполь (далі - Абонент) про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання в сумі 3068,16 грн., у тому числі суми основного боргу в розмірі 2339,87 грн., пені в розмірі 269,90 грн., інфляційних нарахувань в сумі 404,24 грн., 3% річних в розмірі 54,15 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 4679 від 26.04.2006 р. на відпуск питної води і прийом господарсько-побутових і виробничих стічних вод у систему міської каналізації на 2006 рік, розшифровка до рахунку № 4679 від 30.11.2007 р., реєстр рахунків та податкових накладних за грудень 2007 р., акт № 4679-1 від 14.11.2007 р., розрахунок позову.

Позивач наполягає на позовних вимогах. Клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Приватний підприємець ОСОБА_1 надав відзив на позов, яким заперечує проти позову. Пояснює, що заборгованість склалася після укладеного з нею договору оренди з ПП ОСОБА_2.

 Відповідач надав клопотання, яким просить залучити до участі у справі ПП ОСОБА_2 в якості відповідача-2.

Ухвалою суду від 05.11.2008 р. було залучено до участі у справі іншого відповідача - Приватного підприємця ОСОБА_2 м. Донецьк.

Представник відповідача-2 вимоги Ухвал господарського суду Донецької області від 05.11.08, 19.11.08, 03.12.08 не виконав, в судові засідання не з'являвся, не зважаючи на належне повідомлення судом про час, та місце судового засідання, у в'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем-1 укладено договір № 4679 від 26.04.2006 р. на відпуск питної води і прийом господарсько-побутових і виробничих стічних вод у систему міської каналізації на 2006 рік, строком дії до 31.12.2006 р., який вважається пролонгованим на кожний наступний, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору не поступає заяви однієї зі сторін про відмову від даного договору або його перегляду. Договір укладено без додаткових угод та протоколів розбіжностей. З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що на момент виникнення боргу, сторони перебували у договірних відносинах.

Згідно умов договору позивач подає питну воду до об'єктів Абонента та приймає стоки, а відповідач, в свою чергу, зобов'язується оплачувати ці послуги.

Пункт 1.4 договору встановлює об'єм (ліміт) питної води і скидання стоків у міську мережу каналізації: вода - регульований тариф, каналізація - регульований тариф з розподілом щомісячно згідно до таблиці.

Згідно п. 4.7 договору, Абонент за споживану питну воду і скидання стоків в міську каналізацію здійснює оплату зі свого розрахункового рахунку на рахунок Постачальника в п'ятиденний термін із моменту отримання рахунку в повному обсязі.

Під час проведення обстеження павільйону, який належить відповідачу-1, за адресою вул.. Латишеві б/н, м. Маріуполь, представниками позивача було складено акт № 4679-1 від 14.11.2007 р., яким встановлено, що водомір у санвузлі пошкоджений (розморожений). Було зазначено приписання, з якого вбачається, що у 3-денний термін необхідно замінити водомір на виправлений (встановити та прийняти в експлуатацію) В разі невиконання припису, нарахування будуть проводитись у відповідності п. 9.6 Правил користування системи комунального водопостачання і водовідведення в містах та селищах України.

Акт було підписано лише представниками позивача, оскільки інша сторона відмовилась від підписання, про що є відмітка на акті.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав, надав послуги та виставив відповідний рахунок № 4679 від 30.11.2007 р. на суму 2350,24 грн., що підтверджується реєстром рахунків та податкових накладних.

Відповідач свої зобов”язання щодо виконання умов договору не виконав, суму заборгованості не сплатив, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 2339,87 грн. за листопад 2007 р.

В матеріалах справи міститься договір від 25.12.2006 р., який укладений між ПП ОСОБА_1 (далі - Орендодавець) та ПП ОСОБА_2 (далі - Орендатор).

Відповідно до п. 1.1 договору оренди Орендодавець передає, а Орендатор приймає в тимчасове користування об'єкт: торговий павільйон, площею 28 кв.м., що розташований за адресою: м. Маріуполь, вул. Латишева пер. с вул. Амурською.

Згідно з ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу. (ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України).

Як вбачається з відзиву, відповідач-1 пояснює, що зазначений об'єкт належить йому на праві приватної власності згідно з договором купівлі-продажу № 77 від 15.03.2006 р.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Строк оренди встановлюється з 25.12.2006 р. по 24.12.2007 р. (п. 4.1 договору).

Відповідно до п. 10 акту приймання-передачі від 25.12.2006 р. Орендодавець передає Орендатору показання водомірів № 1: 00014330 та № 2.

Згідно з п. 5.6 договору оренди Орендатор сплачує спожиту холодну воду згідно показників водомірів встановлених Орендатором щомісячно (до 15 числа кожного місяця) здійснює оплату комунальних послуг. (п. 7.1.3 договору).

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд відмовляє в задоволені позовних вимог стосовно відповідача-1, а вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 2339,87 грн. з відповідача-2 - доведеними та задовольняє їх з огляду на наступне:

Позивачем було направлено рахунок про сплату використаної холодної води, що підтверджується реєстром поштових відправлень, який є в матеріалах справи, але відповідач-2 його не оплатив.

Сума заборгованості в розмірі 2339,87грн. була розрахована згідно п.п. 9.6, 9.8 Правил користування системи комунального водопостачання і водовідведення в містах та селищах України, які передбачають, що у разі самовільного водоспоживання, витрати по використаною води визначаються за пропускною здатністю труби, при швидкості руху води 2 м/сек. та дією її повним перерізом протягом 9год. за добу.

Крім того, формула нарахування була зазначена у спірному акті.

Пунктом 9.6 Правил вказано, якщо дату початку без облікового користування встановити не можливо, то вважається, що період самовільного користування водою складає один місяць.

В силу пункту 1.2 Правил вказано, що дотримання цих Правил є обов'язковим для всіх осіб, підприємств, установ, організацій, що користуються комунальними водопроводами і каналізація ми, незалежно від їхньої відомчої належності і форми власності та Водоканалу.

Відповідно до п. 12.15 Правил користування системи комунального водопостачання і водовідведення в містах та селищах України представник водоканалу має право здійснювати обстеження водопровідних та каналізаційних мереж будь-якого користувача, приборів та устроїв на них, контролювати раціональне водоспоживання та т.п. та складати акти за результатами цих обстежень.

Згідно пункту 4.2 Правил, абонент повинен виконувати усі рекомендації Водоканалу спрямовані на поліпшення якісного обліку води в його мережі. У разі відмови абонента виконати ці рекомендації його водокористування вважається без обліковим та витрата води розраховується за пропускною здатністю води, за правилами пункту 9.6 Правил.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 5.8 договору № 4679 від 26.04.2006 р., якщо Абонент прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу Виконавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних із простроченої суми за весь час прострочки.

Позивач просить стягнути з відповідача за період з 01.11.2007 р. п 15.09.2008 р. 3% річних в сумі 54,15 грн..

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, вважає його невірним, оскільки позивач невірно визначив дату, з якої виникає право вимоги на оплату. А саме, позивач, відповідно до умов п. 4.7 договору № 4679 від 26.04.2006 р. має право нараховувати 3% річних лише з 10.12.2007 р.

Таким чином, суд відмовляє позивачу у задоволенні 3% річних в сумі 0,24 грн. та задовольняє на суму 53,91 грн.

Також позивач просить стягнути індекс інфляції в сумі 404,24 грн. за період з листопада 2007 р. по серпень 2008 р.

Перевіривши наданий розрахунок, суд вважає його арифметично невірним, оскільки позивач неправильно розрахував відповідно до чинного порядку суму інфляційних нарахувань та невірно визначив період, з якого у позивача виникло право вимоги на оплату.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні інфляційної складової на суму 58,20 грн., як безпідставно заявлені та задовольняє на суму 346,04 грн.

Відповідно до ст.ст. 216 - 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 5.7 договору, у разі прострочки оплати рахунку Абонент зобов”язан сплатити Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої у період прострочки, від суми заборгованості за кожну прострочену добу.

Позивач у позові просить стягнути з відповідача 269,902 грн. пені за період з листопада 2007 р. по липень 2008 р.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що пеня нарахована без врахування умов ч. 6 ст. 232 ГК України та договору стосовно нарахування штрафних санкцій. Так, за прострочення платежів пеня нарахована з листопада 2007 р., тоді як виходячи з умов наведеної статті та пункту 4.7 договору, за прострочення платежів позивач має право нараховувати пеню за останні шість місяців, тобто з 10.12.07 по 09.06.08.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні пені в сумі 30,99 грн. та задовольняє на суму 238,91 грн. за період з 10.12.07 по 09.06.08.

Відповідно зі ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню частково.

В судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

Згідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

За згодою сторін, в судовому засідання була оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

На підставі ст.ст. 526, 527, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216 - 218 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 24, 32, 33, 34, 38, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Комунального підприємства “Маріупольське виробничого управління водопроводно-каналізаційного господарства” м. Маріуполь до відповідача-1: Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Маріуполь та відповідача-2: Приватного підприємця ОСОБА_2 м. Маріуполь про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання в сумі 3068,16 грн., у тому числі суми основного боргу в розмірі 2339,87 грн., пені в розмірі 269,90 грн., інфляційних нарахувань в сумі 404,24 грн., 3% річних в розмірі 54,15 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства “Маріупольське виробничого управління водопроводно-каналізаційного господарства” (87500, м. Маріуполь, Донецької області, вул. Варганова, 7, р/р 26007215006790 Донецька обласна філія АКБ Укрсоцбанка м. Донецька, МФО 334011, ЗКПО 03361508) 2339,87 грн. - боргу, 346,04 грн. - індексу інфляції, 53,91 грн. - 3% річних, 238,91 грн. - пені, 99,03 грн. - державного мита, 114,56 грн. - плати за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу.

У стягненні суми індексу інфляції у розмірі 58,20 грн., 3% річних в розмірі 0,24 грн. та пені в розмірі 30,99 грн. відмовити як безпідставно заявлені.

У задоволені вимог щодо стягнення 2339,87 грн. боргу, 269,90 грн. пені, 404,24 грн. інфляційних нарахувань в сумі., 54,15 грн. 3% річних з Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Маріуполь - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

За згодою сторін, в судовому засідання була оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписаний 18.12.08року.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його прийняття.

Суддя