Ухвала суду № 27592358, 08.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9097/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.

Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"08" листопада 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -судді Оксененка О.М.,

суддів - Бистрик Г.М., Усенка В.Г.,

при секретарі -Маєчко К.П.

за участю представників: позивача - Король І.С., відповідача - Макаровича О.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 вересня 2012 року у справі за позовом прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби до публічного акціонерного товариства "Київспецтранс" про стягнення з відповідача коштів,

В С Т А Н О В И Л А :

Прокурор Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Київспецтранс про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати податку на додану вартість у загальному розмірі 12181411,04 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 вересня 2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Київспецтранс" податковий борг у загальному розмірі 1898839,00 грн., у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, Державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог на суму 250 696, 56 грн. та постановити нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, що прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, публічне акціонерне товариство "Київспецтранс" (ідентифікаційний код 02772037) зареєстрований як юридична особа Подільською районною у місті Києві державною адміністрацією та як платник податків перебуває на обліку у позивача.

На час звернення до суду з позовом за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати ПДВ у загальному розмірі 1898839,00 грн., яка виникла у результаті непогашення самостійно визначених ним грошових зобов'язань, що підтверджується: податковою декларацією з ПДВ від 20 квітня 2012 року № 9020585845 - у розмірі 412041,00 грн.; податковою декларацією з ПДВ від 18 травня 2012 року № 9027776760 - у розмірі 470293,00 грн.; податковою декларацією з ПДВ від 20 червня 2012 року № 9035017667 - у розмірі 579262,00 грн.; податковою декларацією з ПДВ від 20 липня 2012 року № 9042094547 - у розмірі 437243,00 грн.

17 травня 2012 року позивачем складено акт № 770-1502/02772037 про результати камеральної перевірки своєчасності сплати грошових зобов'язань до бюджету, у якому зазначено про несвоєчасну сплату відповідачем суми грошових зобов'язань з ПДВ, чим порушено п. 57.1 ст. 75 Податкового кодексу України .

На підставі вказаного акту, 30 травня 2012 року позивачем складено податкове повідомлення-рішення № 0008831502, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 504565,83 грн.

16 липня 2012 року позивачем складено акт № 1058-1502/02772037 про результати камеральної перевірки своєчасності сплати грошових зобов'язань до бюджету, у якому зазначено про несвоєчасну сплату відповідачем грошових зобов'язань з ПДВ, чим порушено п. 57.1 ст. 57 ПК України.

На підставі вказаного акту, 03 серпня 2012 року позивачем складено податкове повідомлення-рішення № 0012111502, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 99118,95 грн. та у зв'язку з непогашенням відповідачем визначених вказаними рішеннями позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 151577,61 грн.

Під час розгляду судом першої інстанції даної справи представником відповідача визнано позов у частині стягнення з відповідача непогашених самостійно визначених ним грошових зобов'язань у загальному розмірі 1898839,00 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем безпідставно та необґрунтовано зараховано до складу податкового боргу відповідача несплачені ним штрафні санкції, зазначені у рішенні від 03 серпня 2012 року, оскільки на час звернення до суду з позовом передбачений чинним законодавством строк адміністративного оскарження вказаного рішення ще не закінчився. Так, у позивача було відсутнє право нараховувати відповідачу пеню, посилаючись при цьому на непогашення у встановлений строк грошового зобов'язання, визначеного позивачем.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податкомвий борг -податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником податків або встановлене судом (господарським судом), але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Стосовно висновку суду першої інстанції про те, що позивачем безпідставно та необґрунтовано зараховано до складу податкового боргу відповідача несплачені ним штрафні санкції, зазначені у рішенні від 03 серпня 2012 року, оскільки на час звернення до суду з позовом передбачений чинним законодавством строк адміністративного оскарження вказаного рішення ще не закінчився, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно пункту 56.2, 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Відповідно до пп. 56.17.1 п. 56.17 ст. 56 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження закінчується: днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що стягнення позивачем з відповідача штрафних санкцій, нарахованих відповідно до складеного позивачем податкового повідомлення-рішення від 03.08.2012 року, а також пені, нарахованої позивачем у зв'язку з непогашенням ним самостійно визначених грошових зобов'язань є неправомірним, так як на час звернення до суду з позовом передбачений чинним законодавством строк адміністративного оскарження вказаного рішення ще не закінчився. Так у ДПІ у Подільському районі м. Києва відсутнє право нараховувати відповідну пеню, посилаючись при цьому на непогашення у встановлений строк грошового зобов'язання.

На підставі вищевикладеного колегія суддів прийшла до висновку, що відповідач у даному випадку не довів правомірності своїх рішень та дій.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 травня 2012 року ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 вересня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Бистрик Г.М.

Усенко В.Г.