Ухвала суду № 27589200, 12.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" листопада 2012 р. м. Київ К-19217/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2008 року

у справі № 34/89-А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова група «Столиця»

до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова група «Столиця»звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва від 19.07.2006 року № 0003182301/0 та № 0003192301/0.

Постановою Господарського суду міста Києва від 10.07.2007 року в позові відмовлено повністю, з мотивів правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2008 року рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено повністю; скасовані спірні податкові повідомлення-рішення, з огляду на обґрунтованість позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної виїзної позапланової перевірки ТОВ «Інвестиційно-промислова група «Столиця» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 15.07.2003р. по 31.03.2006р., складено акт № 3749/23-4/32527918 від 06.07.2006 року, в якому зафіксовано порушення: пп. 5.3.2 п. 5.3, пп. 5.4.10 п. 5.4 ст. 5, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8, пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток за 2004 рік на 198 852 грн., за І квартал 2005 року на 59 342 грн., в т.ч. по періодах: за ІІІ квартал 2004 року -у розмірі 306 грн., ІV квартал 2004 року -у розмірі 198 546 грн., за І квартал 2005 року -на суму 59 342 грн.; пп. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: не в повному обсязі відкориговано суму податкового кредиту в зв'язку з поверненням постачальником передплати за будівельні матеріали, що призвело до завищення податкового кредиту за листопад 2004 року на 27 568 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 19.07.2006 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0003182301/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 321 649 грн., в т.ч.: 192 552 грн. основного платежу та 129 097 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0003192301/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 42 001 грн., в т.ч.: 28 001 грн. основного платежу та 14 000 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Також актом перевірки встановлено, що позивачем віднесено до складу валових витрат в ІV кварталі 2004 року 393 100 грн. -частину витрат на ремонт орендованого приміщення за адресою: м. Бориспіль, вул. Головатого 83, проведеного ТОВ «Кас-М»згідно акту виконаних робіт за листопад 2004 року; в І кварталі 2005 року 310 000 грн. -витрати на ремонт орендованого приміщення за адресою: м. Бориспіль, вул. Головатого 83, проведеного ТОВ «Будснабресурс-К», згідно довідки про вартість виконаних робіт за березень 2005 року.

Відповідно до абз. 1, 2 пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду; витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.

Як встановлено в судовому порядку, станом на 01.01.2004 року та на 01.01.2005 року основні засоби в ТОВ «Інвестиційно-промислова група «Столиця»відсутні.

Сукупна балансова вартість всіх груп основних фондів ТОВ «Інвестиційно-промислова група «Столиця»станом на 01.01.2004р. склала 0 грн. А відтак, вартість ремонтів, проведених в ІV кварталі 2004 року ТОВ «Кас-М»правомірно виключена відповідачем зі складу валових витрат в сумі 393 100 грн.

Сукупна балансова вартість всіх груп основних фондів ТОВ «Інвестиційно-промислова група «Столиця»станом на 01.01.2005 року склала 14 837 грн. Тобто підприємство має право протягом звітного періоду віднести до складу валових витрат 1 484 грн. А відтак, вартість ремонтів, проведених ТОВ ««Будснабресурс-К»в сумі 308 516 грн. (310 000 -1 484 = 308 516 грн.) правомірно виключена відповідачем зі складу валових витрат.

В акті перевірки також зазначено, що 29.10.2004 року позивачем було зроблено передплату ПП «Філо»за будівельні матеріали та отримано податкову накладну на загальну суму 277 400 грн., в т.ч.: ПДВ -46 233,33 грн. Суму ПДВ віднесено до складу податкового кредиту в жовтні 2004 року. Після повернення передплати 02.11.2004 року в сумі 277 400 грн., позивач в листопаді 2004 року зменшив податковий кредит не в повному обсязі, а лише на суму 18 655 грн.

Згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з п. 4.5 ст. 4 зазначеного Закону (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли після поставки товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації за поставку товарів (робіт, послуг), включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари продавцю, а також у зв'язку з визнанням боргу покупця безнадійним у порядку, визначеному законодавством України, податок, нарахований у зв'язку з такою поставкою, перераховується відповідно до змін бази оподаткування. При цьому продавець зменшує суму податкового зобов'язання на суму надмірно нарахованого податку, а покупець відповідно збільшує суму податкового зобов'язання на таку ж суму в період, протягом якого була зменшена сума компенсацій продавцю. У зворотному порядку відбувається перегляд сум податкових зобов'язань при збільшенні суми компенсації продавцю.

З урахуванням встановлення в судовому порядку порушень вказаних норм матеріального права, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність нарахування позивачу податкових зобов'язань спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За таких обставин, касаційна скарга Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва підлягає задоволенню, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2008 року -скасуванню, а постанова Господарського суду міста Києва від 10.07.2007 року -залишенню в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2008 року скасувати та залишити в силі постанову Господарського суду міста Києва від 10.07.2007 року.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний