Ухвала суду № 27588965, 12.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" листопада 2012 р. м. Київ К-1284/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Трускавець

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2007 року

та постанову Господарського суду Львівської області від 19.06.2007 року

у справі № 5/327-28/53А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроторговий дім «Волинь»

до Державної податкової інспекції у м. Трускавець

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроторговий дім «Волинь»звернулось до суду, з урахуванням уточнень позовних вимог, з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Трускавець від 24.01.2007 року № 0000602301/3 та № 0000882301/3.

Постановою Господарського суду Львівської області від 19.06.2007 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2007 року, позов задоволено; визнано нечинними спірні податкові повідомлення-рішення, з огляду на протиправність їх прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної планової документальної виїзної перевірки ТОВ «Агроторговий дім «Волинь» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04 по 31.12.2005 року, складено акт № 210/23-0/31120922 від 25.05.2006 року, в якому зафіксовано порушення пп. 1.22.1 п. 1.22, п. 1.31 ст. 1, пп. 4.1.1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7, пп. 7.9.6 п. 7.9 ст. 7, пп. пп. 8.1.1, 8.1.2, 8.1.4, пп. 8.4.2 п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток за період з 01.04.2005 року по 31.12.2005 року на суму 409 782 грн. із врахуванням збитків за ІV квартал 2005 року.

На підставі результатів вказаної перевірки та адміністративного оскарження, 24.01.2007 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000602301/3 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 509 985 грн., в т.ч.: 320 969 грн. основного платежу та 189 016 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000882301/3 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на прибуток в розмірі 18 164 грн.

Також судами встановлено, що згідно договору комісії № 1271 від 01.12.2004 року, укладеного між ТОВ «Агроторговий дім «Волинь» (комісіонер) та СП «Західна нафтова група»(комітент), перший зобов'язувався за винагороду за дорученням комітента від свого імені та за рахунок комітента укладати з третіми особами угоди на придбання або будівництво в м. Трускавець Львівської області лікувально-оздоровчого комплексу з характером лікування органів травлення та серцево-судинної системи. Фактично істотними умовами даного договору є будівництво об'єкта, визначеного договором, а саме: лікувально-оздоровчого комплексу з характером лікування органів травлення та серцево-судинної системи.

14.10.2005 року між вказаними сторонами підписано угоду про розірвання договору комісії від 01.12.2004р. № 1271, згідно якої комісіонер зобов'язується повернути грошові кошти, перераховані комітентом для виконання комісійного доручення.

29.08.2005 року між ТОВ «Ріксос-Трускавець»(комісіонер) та ТОВ «Агроторговий дім «Волинь»(комітент) укладено договір комісії, згідно умов якого перший зобов'язується за дорученням останнього від свого імені за винагороду здійснювати дії, пов'язані із організацією прийому туристів і надання готельних та медичних послуг в готельному комплексі «Ріксос-Прикарпаття». Згідно цього договору, з урахуванням додаткового погодження до нього від 31.08.2005 року, комітент зобов'язаний забезпечити комісіонера усім необхідним для виконання зобов'язань перед третіми особами.

На виконання договору від 29.08.2005 року ТОВ «Агроторговий дім «Волинь» безоплатно було передано ТОВ «Ріксос-Трускавець»нерухоме та рухоме майно.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що при отриманні комісіонером від комітента грошових коштів для виконання договору комісії у комісіонера не виникає валовий дохід, а відповідно повернення комісіонером коштів комітенту у зв'язку з розірванням договору комісії також не призводить до змін в податковому обліку комісіонера з податку на прибуток та податку на додану вартість; умови про майно і ціну є істотними умовами лише такого договору комісії, за яким комісіонер зобов'язується продати або купити майно, а предметом договору комісії від 29.08.2005 року є укладення угод, пов'язаних з наданням послуг, а не купівля чи продаж майна, то для цього договору умова про майно не є істотною; законодавством не передбачено заборону передачі майна за договором комісії.

Суд касаційної інстанції зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій є передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають.

По даній справі суд першої інстанції, на що не звернув уваги апеляційний адміністративний суд, не дослідив всі фактичні обставини прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень, а також докази порушення позивачем пп. 1.22.1 п. 1.22, п. 1.31 ст. 1, пп. 4.1.1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7, пп. 7.9.6 п. 7.9 ст. 7, пп. пп. 8.1.1, 8.1.2, 8.1.4, пп. 8.4.2 п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Судами обох інстанцій не з'ясовано чи виконував позивач умови вищевказаних договорів комісії; не досліджено доказів на підтвердження віднесення вказаних вище договорів до договорів комісії, не встановлено чи передбачалась вказаними договорами комісійна винагорода, та яким чином здійснювалось виконання цих договорів.

Встановлення даних обставин є важливим для правильного вирішення даної справи по суті.

Згідно ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до відповідного суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Трускавець задовольнити частково.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2007 року та постанову Господарського суду Львівської області від 19.06.2007 року скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний